18 вересня 2026 року
Другий сенат Конституційного Суду України 16 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Ващенка Сергія Євгенійовича.
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі – суддя Конституційного Суду України Василь Лемак поінформував, що заявник звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац п’ятий статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2024 рік“ від 9 листопада 2023 року № 3460–ІХ (далі – Закон).
Згідно з оспорюваним приписом Закону, з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн.
Суддя-доповідач поінформував про зміст конституційної скарги та перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою. Зокрема зазначалося, що Ващенко С.Є. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – Управління) та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
У 2024 році він звернувся до Хмельницького апеляційного суду із заявою, у якій просив видати йому та надіслати до Управління довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до частини другої статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ , обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з 1 січня 2024 року виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн. Хмельницький апеляційний суд у задоволенні вказаної заяви відмовив.
Не погодившись із цим, він звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницького апеляційного суду, у якому просив, зокрема, видати йому та надіслати до Управління довідку про суддівську винагороду для обчислення та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисливши розмір суддівської винагороди виходячи із загального прожиткового мінімуму – 3028 грн. Рішенням суду першої інстанції його позов було задоволено. Проте Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував це рішення. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
Автор клопотання, посилаючись на юридичні позиції Конституційного Суду України зазначає, що законодавець, установлюючи розмір винагороди судді законом про судоустрій, повинен забезпечити наявність одного спеціального закону, який чітко, системно та послідовно унормує питання розміру винагороди судді відповідно до єдиного статусу суддів та гарантій незалежності й недоторканності суддів. Він також вказує, що на конституційному рівні створено підстави для впевненості суддів у тому, що розмір їхньої винагороди має бути визначений одним для всіх суддів системи судоустрою України законом про судоустрій та бути однаковим для них усіх, виходячи з їхнього єдиного статусу.
Заявник наголошує, що оспорюваний припис Закону фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2024 року – з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, як це закріплено у спеціальному законі про судоустрій (3028 грн), на прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн).
На його думку, внаслідок застосування абзацу п’ятого статті 7 Закону порушено його права, гарантовані частинами першою, другою, четвертою статті 41, частиною першою, другою, шостою статті 55 Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що направив запити до Правового департаменту Секретаріату КСУ, Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та інших закладів вищої освіти.
У запитах поставлено питання щодо конституційної природи суддівської винагороди, зокрема в аспектах значення посилання в частині другій статті 130 Конституції України на профільний закон про судоустрій стосовно розміру винагороди судді; юридичного підґрунтя визначення базового розміру посадового окладу судді з урахуванням юридичних позицій Конституційного Суду України щодо розуміння гарантій незалежності й недоторканності суддів та розміру винагороди судді; зменшення розміру винагороди судді у зв’язку із „заморожуванням“ базового розміру посадового окладу судді законом про держбюджет.
Дослідивши матеріали справи, Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Відеозапис пленарного засідання доступний на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
