Суд розглядав справу за конституційною скаргою Ігоря Першка, який оскаржує законодавчі приписи щодо застосування прожиткового мінімуму як розрахункової величини для обчислення виплат

Версія для друку

11 вересня 2024

У середу, 11 вересня 2024 року, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Першка Ігоря Петровича щодо конституційності пункту 3 розділу ІI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України“ від 6 грудня 2016 року № 1774‒VІII (далі – Закон № 1774).

Пунктом 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 визначено таке: „Установити, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної  заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року“.

Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис є таким, що не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, статті 16, частині другій статті 19, статтям 21, 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій,  четвертій статті 41, частинам першій, третій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Різник виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.

Як зазначив суддя-доповідач, Ігор Першко є пенсіонером, який не працює, проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), у якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління та зобов’язати Управління нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як пенсіонеру, який не працює та живе на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796–ХІІ зі змінами (далі – Закон № 796), що становить дві мінімальні заробітні плати.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність Управління щодо ненарахування та невиплати Ігорю Першку підвищення до пенсії та зобов’язав Управління нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796 у розмірі, що становить два прожиткових мінімуми працездатних осіб.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу Ігоря Першка залишила без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.

Автор клопотання стверджує, що внаслідок застосування пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1774 «держава фактично  більше ніж в два з половиною рази зменшила гарантовані розміри державної пенсії, що їх передбачено ст. 39 Закону № 796, що свідчить про порушення права власності.

Суб’єкт права на конституційну скаргу зазначає, що „однією з основних соціальних гарантій Держави є належне пенсійне забезпечення та соціальна підтримка рівня життя населення України, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС“, а „встановлена ст. 39 Закону № 796 доплата (підвищення) до пенсії фактично є складовою пенсії та, відповідно, соціальною гарантією Держави, яка захищається в тому числі на рівні Основного Закону“.

Другий сенат дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.

 

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України