Суд перевірить на конституційність припис, яким установлено порядок застосування додаткового адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Версія для друку

 

1 листопада, 2023

Другий сенат 1 листопада 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Олександра Третяка (далі – Заявник).

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Сергій Головатий повідомив, що Заявник просить перевірити на відповідність Конституції України частину шосту статті 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс).

Оспорюваний припис Кодексу визначає таке: адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначає суд на строк від шести місяців до одного року, незалежно від того, чи визначено воно в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кодексу, коли з урахуванням характеру адміністративного правопорушення, вчиненого за посадою, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та інших обставин справи суд визнає за неможливе збереження за нею права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів випливає таке.

Заявника обрано Рівненським міським головою наприкінці 2020 року.

Рівненський міський суд Рівненської області в липні 2023 року ухвалив постанову, якою визнав Заявника винним у вчиненні адміністративних правопорушень, визначених частинами першою, другою статті 1727 Кодексу; наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 гривень; на підставі частини шостої статті 30 Кодексу наклав додаткове стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на один рік.

Заявник оскаржив апеляційним порядком постанову суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції залишив апеляційну скаргу Заявника без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

У конституційній скарзі Заявник зазначає, що частиною шостою статті 30 Кодексу встановлено дискрецію органу державної влади, яким є суд, у вирішенні питання про позбавлення права обіймати певні посади, але чітко не визначено її меж. Тому, на його думку, оспорюваний припис Кодексу, на підставі якого його було позбавлено права обіймати виборну посаду, не відповідає вимозі „якості приписів права“, а отже, суперечить частині першій статті 8 Конституції України.

Заявник твердить, що застосування до нього на підставі частини шостої статті 30 Кодексу додаткового стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, строком на один рік є втручанням у його „право на професійне життя“, яке згідно з практикою Європейського суду з прав людини може бути складником поняття „приватне життя“.

З огляду на те, що, на думку Заявника, оспорюваний припис Кодексу, на підставі якого відбулося втручання в його право на повагу до приватного життя, не відповідає вимозі „якості приписів права“, то це свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і, як наслідок, статті 32 Конституції України. Оскільки, як зазначає Заявник, приписи статті 32 Конституції України узгіднені зі статтею 8 Конвенції.

Заявник також вважає, що застосування судами до нього додаткового стягнення на підставі оспорюваного припису Кодексу „межує із свавіллям по відношенню до міського голови, обраного на посаду більшістю населення міста“, і не може бути визнане потрібним у демократичному суспільстві.

У підсумку Заявник виснував, що дискреційні повноваження суду при застосуванні оспорюваного припису Кодексу не забезпечують необхідний механізм запобігання зловживанню, який повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади в її права і свободи, а з іншого – наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.

Суддя-доповідач також поінформував, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до низки органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, окремих науковців із проханням висловити позиції з питань, порушених у конституційній скарзі Заявника.

Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

На відкритій частині пленарного засідання були присутні суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Третяк, представники суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокати Валерія Лутковська та Володимир Владимиров, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.

Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

Під час пленарного засідання

Суддя-доповідач у справі Сергій Головатий

Представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Валерія Лутковська, 
суб’єкт права на конституційну скаргу Олександр Третяк

Судді Конституційного Суду України та учасники конституційного провадження

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України