Станіслав Шевчук: Без авторитетного КСУ не може бути
конституційної демократії
21.09.2018
У Конституційному Суді України відбулася зустріч Голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука зі Спеціальним посланником Уряду Німеччини з питань реформ в Україні (децентралізація, добре врядування і публічна служба), Прем’єр-міністром федеральної землі Саксонія у відставці Георгом Мільбрадтом.
У заході взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол ФРН в Україні Ернст Райхель, референт відділу політики Посольства ФРН в Україні Рафаель Раум.
Голова КСУ Станіслав Шевчук привітав гостей у стінах органу конституційного контролю України та зазначив, що Конституційний Суд України плідно співпрацює з Федеральним конституційним судом Німеччини, суддями у відставці ФРН та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва. «Для нас Конституційний суд Німеччини є взірцем, в першу чергу, в ідеологічному та доктринальному аспектах, та маяком, якому ми намагаємося слідувати у підході до організації роботи», – наголосив він.
Станіслав Шевчук зауважив, що в Україні відбулась конституційна реформа, зокрема, було внесено зміни до Конституції України та ухвалено новий Закону України «Про Конституційний Суд України». За його словами, зміни, які відбулися, значно посилили незалежність органу конституційної юрисдикції, а також підвищили його відповідальність.
Важливим елементом конституційної реформи, на переконання очільника Суду, є відбір суддів КСУ на конкурсних засадах. Промовець повідомив, що вчора Верховна Рада України призначила двох суддів Конституційного Суду України за своєю квотою, та підкреслив, що після складення присяги новопризначеними суддями, орган конституційного контролю країни функціонуватиме у повному складі.
Найбільшим досягненням конституційної реформи, на думку Голови КСУ, є запровадження інституту конституційної скарги, завдяки якому людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав. Він зазначив, що конституційна скарга в Україні є не повною, як у Німеччині, а нормативною. Тобто, пояснив Станіслав Шевчук, це скарга на закон, що, на думку суб’єктів звернення, порушує їх конституційні права. У цьому аспекті, за його словами, німецький досвід розгляду конституційних скарг є вкрай важливим.
Крім того, завдяки запровадженим змінам, Суду було надано можливість у своїх актах встановлювати порядок і строки їх виконання, що, на думку Голови КСУ, є також одним з важливих результатів реформи. Станіслав Шевчук додав, що у Рішенні щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України Суд відтермінував втрату чинності неконституційною нормою та надав законодавцю три місяці для врегулювання цього питання.
Однак, у Рішенні КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закон
у України «Про всеукраїнський референдум» Суд пішов іншим шляхом визнавши його неконституційним в цілому. Закон втратив чинність з моменту ухвалення відповідного Рішення. «Ми побачили, що цей Закон настільки брутально порушує демократичні засади, що необхідно було терміново вилучити його з правового поля держави», – наголосив промовець. За словами Голови КСУ, під час прийняття Закону було порушено процедуру його розгляду та ухвалення, а також були наявні серйозні ризики для конституціоналізму, зокрема, передбачалася можливість прийняття нової Конституції України або змін до чинної Конституції на референдумі в обхід передбаченої Конституцією процедури.
«Завдання КСУ – захищати Конституцію України як Акт найвищої юридичної сили», – підкреслив Станіслав Шевчук. Він зазначив, що сьогодні перед Судом стоїть надскладне завдання – зміцнення поваги до органу конституційного контролю країни. «Адже без сильного Конституційного Суду не може бути конституційної демократії», – підсумував Очільник КСУ.
Відповідаючи на запитання гостей стосовно впровадження реформи по децентралізації, Голова КСУ зазначив, що Конституційним Судом України було надано позитивний Висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади (реєстр. № 2217а) вимогам статей 157 і 158 Конституції України ще у 2015 році. Таким чином, Конституційний Суд України відкрив шлях до децентралізації влади в Україні.
Проте, зазначив Станіслав Шевчук, напрацьовані зміни до Конституції України щодо децентралізації не були ухвалені Верховною Радою України, тому Уряд розпочав реформу в межах чинної Конституції України. Він звернув увагу, що в Україні вже відбулась фінансова децентралізація та триває процес добровільного об’єднання територіальних громад. «На початок 2018 року було створено 831 об’єднану територіальну громаду, з яких 126 чекають на призначення виборів», – поінформував Голова Суду.
Спеціальний посланник Уряду Німеччини з питань реформ в Україні Георг Мільбрадт наголосив, що рефо
рми, які відбуваються в Україні свідчать про відхід країни від радянських звичаїв. Зміни відбуваються не дуже швидко, підкреслив промовець, адже вони мають відбутися не лише на рівні законів, а й на рівні мислення. На його думку, Конституційний Суд України, як одна з ключових інституцій країни, сприяє її реформуванню.
Георг Мільбрадт повідомив, що Німеччина слідкує за рішеннями КСУ, і останні з них є дуже переконливими, зокрема, Рішення стосовно референдуму. Він додав, що розділяє позицію Конституційного Суду України щодо необхідності прийняття нового Закону про референдум. За його словами, Федеральний конституційний суд Німеччини в таких випадках має повноваження приймати тимчасові положення.
Промовець зазначив, що в Україні не всі уявлення про реформу знайшли своє відображення в Основному Законі, зокрема, щодо децентралізації. «Законодавцю доводиться впроваджувати відповідні зміни лише на рівні нормативно-правових актів, адже не було внесено зміни до Конституції України», – додав він. Поки що ця система діє, однак без змін до Конституції не буде досягнуто потрібного результату, – наголосив Георг Мільбрадт. На його думку, такі питання, як зміни до конституції, є негайними та невідкладними.
Під час зустрічі співрозмовники обговорили й інші актуальні питання та висловили сподівання на подальше плідне співробітництво.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
