С. Шевчук: «Окрема думка є ознакою демократизації системи»
25.11.2018
23 листопада Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук взяв участь у експертній дискусії на тему: «Окрема думка: спірні питання».
Захід організовано Центром політико-правових реформ у межах проекту «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за підтримки Європейського Союзу.
У експертній дискусії взяли участь судді Верховного Суду Аркадій Бущенко та Дмитро Гудима, голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, члени Вищої ради правосуддя Анатолій Мірошниченко та Андрій Бойко, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрій Козлов, член правління Центру політико-правових реформ, модератор Юлія Кириченко та інші.
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук розповів, що історична ґенеза окремої думки пов'язана з англо-саксонським правом. Французька традиція, за його словами, не вітає окремої думки, яка, вважається, може підірвати авторитет рішення суду. Як приклад, додав він, Європейський Суд справедливості не використовує в своїй практиці даний механізм.
За словами промовця, в основі рішення суду лежить принцип «ratio decidendi» – принцип, згідно якому ухвалено рішення, та алгоритм, який суд закладає, посилаючись, в тому числі, і на раніше ухвалені рішення. «Важливо, щоб напрямок аргументації базувався на досвіді століть», – наголосив він.
Станіслав Шевчук зазначив, що кожен суддя є «будівельником», який докладає до рішення
свою «цеглинку». Якщо ж суддя не погоджується з позиціями, викладеними в рішенні, він має право на окрему думку, в якій викладає своє бачення доктринального вирішення проблеми та формулює свої принципи. На переконання Голови КСУ, інститут окремої думки в сучасних умовах є ознакою демократизації системи. «Суддя без окремої думки є неповноцінним», – додав він.
«Важливо в окремій думці викласти ті позиції, що не потрапили до рішення», – наголосив Станіслав Шевчук. Він розповів про свою практику написання окремих думок, зокрема, стосовно Рішення у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 7 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Так, в окремій думці Станіслава Шевчука зазначається, що законодавча діяльність парламенту повинна узгоджуватись з конституційним принципом верховенства права, закони повинні бути передбачуваними, щоб суб’єкти правовідносин могли заздалегідь планувати та здійснювати свою правомірну поведінку, тобто «мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях». На переконання Станіслава Шевчука, існуюча тривалість перехідного періоду, пов'язаного з набранням 
чинності зазначеними положеннями Закону, з 31 березня по 1 липня 2014 року, є недостатньою, оскільки не охоплює природної середньої тривалості вагітності жінки та не дозволяє належним чином підготуватися до нового правового регулювання. Саме ті жінки, які вже очікували на народження дитини, мали правомірні очікування на отримання соціальних виплат при її народженні у більшому розмірі, ніж це передбачається вже внесеними змінами. На його думку промовця, перехідний період набрання чинності цими положеннями мав би тривати дев'ять місяців — період вагітності жінки.
Також Очільник Суду розповів про свою першу окрему думку (як судді ЄСПЛ ad hoc) стосовно Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмушкович проти України», де він поставив під сумнів, що існує необхідність прийняття спеціального закону про мирні зібрання, оскільки стаття 39 Конституції України регулює це питання. Так, на переконання Станіслава Шевчука, свободу не можна регулювати нормативно, а обмеження на її здійснення мають бути передбачені законом. “І саме на цьому базується доктрина обмеження конституційних прав і свобод”, додав він.
За словами Голови Суду, Конституція як і Конвенція накладає стандарти на всю правову систему. Він підкреслив, що Конституцію не можна тлумачити через закони. «Ми маємо її тлумачити через принципи, ідеї та критерії, закладені в рішеннях Конституційного Суду», – додав він. Саме рішення конституційних та верховних судів, на його переконання, розвивають доктрину конституційного права. Промовець акцентував увагу присутніх на тому, що Конституційному Суду України за останні роки у своїх рішеннях вдалося сформулювати низку важливих доктрин, зокрема, позитивного обов'язку держави, дружньог
о ставлення до міжнародного права, критеріїв обмеження законом конституційних прав і свобод.
Станіслав Шевчук підкреслив, що джерелами права, в першу чергу, є Конституція та рішення Суду, які розкривають її зміст через аргументацію. «Особливістю конституційної юстиції завжди є те, що головним у цьому дискурсі є народ як носій установчої влади. І в рамках такого діалогу значення окремої думки є особливим», – додав він. Разом з тим, Голова КСУ вважає, що окрема думка судді не може шкодити авторитету та репутації Суду, містити критику колег, розголошувати зміст обговорень у закритій частині судового засідання, носити гострий політичний характер.
Під час заходу учасники обговорили питання, пов’язані з функціонуванням інституту окремої думки та спірні питання, що постали в аспекті проблематики реалізації принципу верховенства права.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
|
|
