Розгляд справ за конституційними скаргами Татькова В.І. та Хліпальської В.В.
23.01.2019
23 січня Перший сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Татькова Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини п’ятої статті 190, пункту 1 частини першої, частини третьої статті 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час відкритої частини пленарного засідання було заслухано суддю-доповідача у справі Олександра Литвинова щодо змісту конституційної скарги та підстав відкриття конституційного провадження.
Як зазначив суддя-доповідач, відповідно до частини п’ятої статті 190 Кодексу ухвала про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, передбаченому Кодексом; ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає. Згідно зі статтею 309 Кодексу під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у наданні дозволу на затримання (пункт 1 частини першої); скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді (частина третя).
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджує, що оспорювані положення Кодексу передбачають право сторони обвинувачення на апеляційне оскарження ухвали про відмову в наданні дозволу на затримання з метою приводу та позбавляють сторону захисту права на оскарження ухвали про дозвіл на затримання з метою приводу. На думку автора клопотання, таке привілейоване становище сторони обвинувачення порівняно зі стороною захисту в контексті наявності права на апеляційне оскарження не узгоджується з конституційним принципом верховенства права, суперечить такій основній засаді судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та порушує конституційне право на судовий захист, складовою якого є право на апеляційне оскарження справи.
Обґрунтовуючи твердження щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу, Татьков В.І. посилається на приписи Конституції України, Кодексу, юридичні позиції Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, позицію Комітету Організації Об’єднаних Націй з прав людини та судові рішення у його справі.
Перший сенат Конституційного Суду України дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення у справі.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
На пленарному засіданні був присутній адвокат Павло Попков, що діє як уповноважена особа від імені суб’єкта права на конституційну скаргу, ЗМІ та інші громадяни України.
***
23 січня Другий сенат Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення у справі.
Під час відкритої частини пленарного засідання було заслухано суддю-доповідача у справі Віктора Городовенка щодо змісту конституційної скарги, підстав відкриття конституційного провадження та ключових позицій органів державної влади, наукових установ, вищих навчальних закладів та громадських правозахисних організацій щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суддя-доповідач зауважив, що суб’єкт права на конституційну скаргу звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) положень частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404–VIII зі змінами (далі – Закон), якими визначено розміри авансового внеску, який стягувачі мають сплатити при примусовому виконанні рішень, а також передбачено випадки звільнення стягувачів від сплати такого внеску.
Як зазначає Хліпальська В.В., відповідно до положень частини другої статті 26 Закону при примусовому виконанні ухваленого на її користь судового рішення, яким зобов’язано державний орган дати відповідь на письмовий запит про надання інформації, вона мала сплатити авансовий внесок у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати. Автор клопотання стверджує, що «через свій незадовільний майновий стан так і не змогла реалізувати свого права на примусове виконання судового рішення», оскільки на підставі названих положень Закону державний виконавець «відмовив у відкритті виконавчого провадження», а суди всіх інстанцій, посилаючись на ці ж положення, не визнали такої відмови протиправною та не захистили її права.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, положеннями частини другої статті 26 Закону встановлено «нерівні умови відкриття виконавчого провадження: сприятливі для державних органів (не сплачують авансового внеску) і обтяжливі для звичайного громадянина (за винятком окремих пільгових категорій осіб)». Хліпальська В.В. наголошує, що «процес відновлення порушеного права громадянина повинен забезпечуватися державою», особливо у випадку, «коли боржником, який не виконав судового рішення, є державний орган, а стягувачем, чиї права порушено, – малозабезпечена особа».
Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування оспорюваних положень Закону в остаточному судовому рішенні зазнали порушення її права «на примусове виконання остаточного судового рішення, винесеного на її користь національними судами України» і «на недопущення дискримінації за майновим станом», тому ці положення слід перевірити на відповідність статті 3, частині другій статті 8, частині другій статті 19, частині другій статті 24, статтям 48, 56, частинам першій, другій статті 1291 Конституції України.
Також суддя-доповідач у справі поінформував про долучені до конституційної скарги матеріали, зокрема остаточне судове рішення, в якому було застосовано відповідні положення законів України, перебіг розгляду відповідної справи в судах.
Другий сенат Конституційного Суду України дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення у справі.
Головував на пленарному засіданні заступник Голови Конституційного Суду України Олександр Тупицький.
Пленарні засідання транслювалися на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України в рубриці «Відеотрансляція засідань» за посиланням http://ccu.gov.ua/stream.
Інформує Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
