Судді Другого сенату Конституційного Суду України 5 квітня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянули справу за конституційною скаргою Боярова Артура Володимировича щодо відповідності Конституції України абзацу першого частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України.
Суддя-доповідач у справі – суддя КСУ Василь Лемак під час пленарного засідання зазначив, що Бояров Артур Володимирович звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати таким, що не відповідає Конституції України, абзац перший частини п’ятої статті 380 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до оспорюваних приписів „тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб“.
Як убачається із матеріалів справи, автор клопотання звернувся до суду з позовом до митниці, в якому просив визнати протиправною її бездіяльність щодо ненадання дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу особистого користування та зобов’язати митницю надати дозвіл на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення щодо транспортного засобу особистого користування від особи-нерезидента Боярову А. В., який також є особою-нерезидентом. Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Верховний Суд касаційну скаргу заявника задовольнив частково.
На думку суб’єкта права на конституційну скаргу, абзац перший частини п’ятої статті 380 Кодексу не відповідає частині першій статті 41, частині першій статті 57 Конституції України, оскільки „внаслідок існування даної норми та відсутності її якості“ його позбавлено можливості користуватися ввезеним на митну територію України транспортним засобом, який належить йому на праві власності.
Суддя-доповідач також повідомив, що з метою забезпечення повного та об’єктивного розгляду він підготував запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти, наукових установ та спеціальних радників Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
***
Другий сенат Конституційного Суду України цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова компанія“ щодо відповідності Конституції України приписів пункту 1 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Василь Лемак, суддя-доповідач у цій справі – суддя КСУ, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Галицька торгова компанія“ (далі – Товариство) звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України оспорювані приписи Кодексу.
Згідно з частиною шостою статті 19 Кодексу „для цілей Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“ (пункт 1).
Відповідно до частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню „судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково“ (пункт 2).
Товариство стверджує, що оспорювані приписи Кодексу запроваджують дискримінацію за ціною позову та іншими ознаками, що порушує конституційне право на рівний доступ до правосуддя.
Як убачається із матеріалів справи, Верховний Суд відмовив автору клопотання у відкритті касаційного провадження у справі з огляду на те, що справа є малозначною у силу вимог закону. На думку Товариства, внаслідок застосування Верховним Судом в остаточному судовому рішенні зазначених приписів Кодексу, порушено його право на касаційне оскарження судових рішень.
Під час пленарного засідання, суддя-доповідач поінформував, що він підготував запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти, наукових установ та спеціальних радників Суду із проханням висловити позиції щодо питань, порушених у конституційній скарзі.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарних засіданнях був присутній постійний представник Верховної Ради України у КСУ Максим Дирдін.
Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
