Роль органів конституційного судочинства в механізмі захисту прав людини

Версія для друку

Обговоренню актуальних механізмів ефективної діяльності конституційного судочинства і питань доступу до конституційної юстиції присвячено науково-практичну онлайн-конференцію «Роль органів конституційного судочинства в механізмі захисту прав людини», яка відбулася 16 червня 2021 року в рамках заходів до 25-ї річниці Конституції України.

У роботі конференції взяли участь судді Конституційного Суду України, судді Конституційного Суду у відставці, члени Науково-консультативної ради КСУ, науково-академічна спільнота, іноземні експерти та юристи-практики.

Вітаючи учасників конференції, заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук,  член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий подякував співорганізаторам заходу - Національній академії правових наук України, Національному університету „Одеська юридична академія“, Координатору проєктів ОБСЄ в Україні за підтримку ініціативи Конституційного Суду України у проведенні наукової дискусії.

Тема сьогоднішньої конференції є надзвичайно актуальною і водночас складною, підкреслив Сергій Головатий, адже за недовгих 25 років конституційна юстиція України пройшла еволюцію та зазнала змін, тож аналіз практики Конституційного Суду України, реформи 2016 року, здобутків і викликів сприятиме удосконаленню інструментарію вирішення проблемних питань.

Аналізуючи ідею захисту людських прав через конституційну юстицію, доповідач зупинився на історичних витоках. Вперше ця ідея була реалізована ще на початку XVIII століття. Однак, за словами Сергія Головатого, відправною точкою практичної реалізації захисту людських прав через конституційну юрисдикцію стало історичне рішення Верховного Суду США 1803 року в справі Marbury v. Madison. Тоді в судовій практиці було застосовано концепцію природних людських прав, які поставлені на вершину людського існування і суспільного організму, яким є держава. 

З вітальним словом від організаторів наукового заходу також виступили перший віце-президент Національної  академії правових наук України, професор кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Володимир Журавель, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду, доктор юридичних наук, професор Мар’яна Афанасьєва.

Суддя Конституційного Суду України, член-кореспондент НАПрН, доктор юридичних наук, професор Віктор Городовенко, який модерував захід,  зазначив про багаторічну співпрацю Конституційного Суду України та Національного університету „Одеська юридична академія“ і наголосив, що за цей період до Одеської юридичної академії було направлено 258 запитів з питань, що готуються до розгляду Конституційним Судом. Він щиро подякував науковцям і професорсько-викладацькому складу за роботу та відзначив якість та обґрунтованість наданих висновків. Суддя також подякував за співпрацю міжнародним експертам Грузії та Казахстану, які також діляться своїм практичним досвідом з Конституційним Cудом.

Віктор Городовенко у своїй доповіді щодо запровадження в національній правовій системі моделі повної конституційної скарги  акцентував увагу на тих важливих змінах 2016 року до Конституції України, якими було запроваджено інститут конституційної скарги і який активно використовують інші держави. Цей інститут, як в Україні, так і в інших країнах, зауважив суддя, має виконувати не лише правозахисну роль, а й впливати на всю систему права та державну політику. Сьогодні в Україні діє нормативна (неповна) модель конституційної скарги, яка не завжди, на думку Віктора Городовенка, як з теоретичної, так і з практичної точки зору може розглядатися як ефективний національний засіб юридичного захисту конституційних прав і свобод людини, особливо в аспекті так званого фільтру перед зверненням до Європейського суду з прав людини.

Доповідач розповів про окремі вади неповної конституційної скарги, серед яких: невключення до суб’єктів їх подання органів місцевого самоврядування, звуження предмету конституційної скарги, а саме можливість оскаржувати лише закони або їх окремі положення, неврегулювання питання відшкодування шкоди тощо.

Водночас він зупинився на особливостях повної моделі конституційної скарги, зазначивши про перспективи її запровадження в національній правовій системі.

У своєму виступі суддя звернувся до висновків Венеційської комісії, яка надавала пропозиції щодо змін до законів і Конституції України, рекомендуючи запровадження в Україні повної моделі конституційної скарги, оскільки в цьому разі з’являється право особи в субсидіарному порядку оскаржувати будь-який акт державної влади, що безпосередньо порушує основні права. 

Під час конференції з доповідями виступили Мар’яна Афанасьєва, заступник Виконавчого директора Фонду Першого Президента Республіки Казахстан, член Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Голова Конституційної Ради Республіки Казахстан (2004–2017 рр.), доктор юридичних наук, професор, академік Академії соціальних наук Республіки Казахстан Ігор Рогов, завідувач кафедри цивільного процесу Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Неллі Голубєва, завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор Анжеліка Крусян, професор юридичного факультету Державного університету Іллі, спеціальний радник Конституційного Суду України, колишній експерт Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, професор кафедри конституційного права Національного університету „Одеська юридична академія“, член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук Наталія Мішина, завідувач кафедри конституційного права Національного юридичного університету „Одеська юридична академія“ та член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Дмитро Терлецький.

Доповідачі акцентували увагу на питаннях ролі органів конституційного судочинства в механізмі захисту виборчих прав громадян, а саме ролі Конституційного Суду України в розгляді справ, пов’язаних з виборчим процесом. Йшлося, зокрема, про політичну природу виборчого законодавства та критерії, що могли би бути використані при встановлені політичної характеристики виборчих прав. 

Обговорювалися також питання впливу рішень Конституційного Суду на розгляд і вирішення цивільних справ та аналізувалися юридичні позиції органу конституційної юрисдикції держави, їх сутність та зміст у захисті прав людини.

Також спікери проаналізували практику Конституційного Суду України з питань захисту прав людини, а також правові наслідки рішень органу конституційної юрисдикції в кримінальному провадженні. Разом з тим, учасники розглянули питання ієрархії конституційних цінностей, актуалізації їх в рішеннях органу конституційної юрисдикції, а також застосування герменевтичного методу в аспекті конституційних принципів і цінностей.

Під час заходу розкрито порядок організації та діяльності Конституційного Суду Грузії та Республіки Казахстан, у тому числі процесуальні аспекти роботи.

Учасники наукової конференції також обговорили юридично значущі наслідки актів Конституційного Суду України та питання належного виконання рішень Суду. Зокрема наголошено, що невизначеність порядку виконання рішень Конституційного Суду України зумовлює низку критично важливих, але дотепер невирішених питань.

Усі учасники зійшлися на думці, що такі заходи є важливими для фахового обговорення актуальних питань у конституційному судочинстві.

 Відеозапис конференції можна переглянути на офіційному каналі Суду в Ютубі.

16.06.2021

 

 Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2021 Конституційний Суд України