Професійний обмін думками з проблемних питань забезпечення в України конституційних прав людини і громадянина
21.06.2018
Про засади розвитку інституту прав і свобод людини та громадянина на сучасному етапі, проблеми вдосконалення конституційного законодавства в галузі прав людини, роль та місце Конституційного Суду України у системі захисту прав людини і громадянина йшлося під час Науково-практичної конференції «Конституційні права людини і громадянина та гарантії їх забезпечення», що відбулася 21 червня 2018 року в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Захід з нагоди 22-ї річниці прийняття Конституції України було організовано Національною академією наук України, Конституційним Судом України та Інститутом держави і права ім. В.М. Корецького НАН України.
Участь у роботі конференції взяли судді Конституційного Суду України, науковці-правники, викладачі вищих навчальних закладів, народні депутати, а також представники державних органів України.
Конституційний Суд України представляли Голова Суду Станіслав Шевчук, судді Василь Лемак та Віктор Городовенко.
Зі вступними промовами на конференції виступили Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, директор
Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, академік НАН України Юрій Шемшученко, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, академік НАН України Валерій Смолій.
«Приємно відзначити, що вже традиційно Конституційний Суд України та Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України організовують подібні заходи», – зазначив Юрій Шемшученко.
У своєму виступі він розповів про результати роботи Конституційної Комісії, проаналізував основні проблемні питання забезпечення прав людини і громадянина, зокрема, порушив питання щодо заповнення прогалин в національній системі прав людини, неприпустимості звуження прав у правовій державі, недопущення послаблення механізму захисту прав і свобод людини тощо.
На жаль, констатував Юрій Шемшученко, існує чимало подібних питань, які потребують вирішення, у тому числі науковцями. Однак, наголосив він, варто відзначити і досягнення у сфері дотримання прав людини.
Звертаючись до присутніх, Валерій Смолій зазначив, що обговорювана тематика є надзвичайно важливою та актуальною не лише для України, а й усього світу, адже, забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Що ж стосується останніх конституційних змін, зауважив Валерій Смолій, то вони торкнулися багатьох питань. Проте у контексті змістовного наповнення незмінним залишився розділ про права, свободи і обов’язки людини і громадянина. Водночас він наголосив на важливості науково-теоретичного обґрунтування конституційних та законодавчих змін, та додав, що зміни до Основного Закону потрібно вносити виважено та відповідально.
На позитивних зрушеннях у розвитку нашої держави наголосив Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. «Однак, важливо, щоб зміни у політичному та економічному житті країни відбувалися на підставі принципу верховенства права та на основі Конституції України», – додав він. Голова Суду переконаний, що зміни можуть мати різний характер, однак, тільки ті, які передбачені на легітимному рівні та будуються на основі права, набувають особливого значення та мають право на існування.
Очільник КСУ підкреслив, що Український народ має дуже сильний «код свободи» у своєму прагненні бути вільними, що, на його переконання, доведено історично. Головне призначення Конституції, за словами Станіслава Шевчука, – це гарантія свободи та незалежності. «Ми не проти державної влади, але нам потрібна обмежена влада та стан, який гарантує, що права людини захищаються Конституцією», – наголосив промовець.
Голова Суду акцентував увагу на тому, що фундаментальні права надаються людині від народження, у свою чергу, держава повинна забезпечувати їх максимальну реалізацію. «Потрібно плекати повагу до Конституції, – зазначив він та наголосив, що мета Конституційного Суду України – зробити так, щоб Основний Закон України був не лише атрибутом держави, а захищав конституційні права і свободи людини». Одним із інструментів для досягнення цієї мети, вважає доповідач, є конституційна скарга, яка передбачає оскарження законів звичайними громадянами.
Права людини в Конституції України й права людини в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають однакову юридичну природу, зазначив доповідач, але захищаються на різних рівнях. Безумовно, Конституція України має найвищу юридичну силу, водночас потрібно захищати права людини з урахуванням тих стандартів, які передбачені міжнародними інструментами, зокрема, з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини.
Голова Суду поінформував присутніх, що цього року Конституційний Суд України надав два висновки та ухвалив п’ять рішень, два з яких стосуються неконституційності законів у цілому через порушення процедури їх розгляду та ухвалення. Зокрема, він детально проаналізував деякі з ухвалених рішень.
Станіслав Шевчук також акцентував увагу на викликах, які стоять перед Україною. Мова йшла, зокрема, про реалізацію конституційних положень в умовах гібридної війни на Донбасі та незаконної анексії Автономної Республіки Крим. Так, зазначив він, з однієї сторони заборона російських телеканалів суперечить принципам свободи слова, однак, з іншої – це попередження пропаганди.
«Необхідно боротися з пропагандою, націленою на знищення нашої держави», – наголосив доповідач. Голова Конституційного Суду України підкреслив, що Основний Закон ніколи не слугує інструментом знищення держави, Конституція має захищати державу та суспільство.
На правовій природі Конституції України та ролі Конституційного Суду України у захисті прав людини зупинився у своїй промові суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
«Верховенство права – це не гасло, це технологія управління суспільством», – переконаний суддя. Європа успішна на тлі інших частин світу, передовсім, через верховенство права. Досвід інших держав показує, зазначив Василь Лемак, що верховенство права є ресурсом для стабільного розвитку і правопорядку, і економіки. Існування сильного та незалежного Конституційного Суду є важливим фактором у цьому плані.
Василь Лемак підкреслив, що конституційна реформа у сфері правосуддя 2016 року істотно розширила повноваження Конституційного Суду України, посилила гарантії його незалежності та змінила порядок добору суддів. Вперше суддя відчуває себе суддею. «Повноваження Суду випливають безпосередньо із Конституції України, будь-який закон може бути підданий конституційному контролю і судді це пам'ятають», – зауважив він.
На думку доповідача, особливе значення у зміні стилю роботи Конституційного Суду має рівень аргументації рішень, в основі якого - розуміння Конституції України і прав людини. Конституція - не лише текст, хоча і текст також. Нерідко плутають права людини з конституційними положеннями, які їх формулюють. У цьому аспекті формування нового Суду йде паралельно з формуванням української конституційної доктрини. Її формування залежить від результатів тлумачення Конституційним Судом тексту Конституції України, так само як і від розвитку науки конституційного права.
У своїй доповіді суддя Конституційного Суду України також порушив питання розгляду конституційних скарг. «Перша хвиля скарг, які надійшли до Суду, показала, що, на жаль, українське суспільство ще не до кінця розуміє інститут конституційної скарги», – наголосив він. Як приклад Василь Лемак навів статистику, що лише за десятком конституційних скарг з поданих шести сотень відкрито конституційне провадження. Ним же зазначено, що процесуальні кодекси, які встановлюють підстави перегляду справи за рішеннями Конституційного Суду, ставлять такий 
перегляд Верховним Судом у залежність від «виконання рішення у справі". Це означає, що рішення за конституційною скаргою особи може не мати реальних наслідків для відновлення прав конкретної особи. Така ситуація знаходиться за межами верховенства права. «Врешті, наша мета відкрита - ми хочемо витворення в країні простору, в якому законодавець чи виконавча влада, створюючи правову норму, пам'ятають - є Конституційний Суд, який спроможний перевірити її на відповідність Конституції та, якщо є для цього підстави, скасувати неконституційну норму. Такий простір і має ознаки втілення того, що називають принципом верховенства права», – підсумував Василь Лемак.
У рамках заходу відбулося також підписання договору про співробітництво між Конституційним Судом України та Інститутом держави і правf ім. В.М. Корецького НАН України у науково-дослідному, навчально-методичному та інших напрямах.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
