10 травня, 2023
Перший сенат Конституційного Суду України 10 травня 2023 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Ван Колка Фредеріка Йоганнеса щодо відповідності Конституції України абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України.
Як зазначила суддя-доповідач Ольга Совгиря, суб’єкт права на конституційну скаргу громадянин королівства Нідерландів Ван Колк Фредерік Йоганнес звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність частинам першій, четвертій статті 41, статті 48, частині другій статті 61 Конституції України абзац другий частини шостої статті 481 Митного кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно з частиною шостою статті 481 Кодексу „перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів“.
Отже, предметом конституційного контролю у цій справі є санкція частини шостої статті 481 Кодексу.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що на Ван Колка Фредеріка Йоганнеса був складений протокол про порушення митних правил за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Кодексу.
Суди визнали заявника винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 481 Кодексу, а саме за перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж за 30 діб, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
На думку автора клопотання, санкція частини шостої статті 481 Кодексу обмежила гарантоване статтею 61 Конституції України право на індивідуалізацію юридичної відповідальності. Адже законодавець не передбачив ‟можливості послатися в ході розгляду справи про порушення митних правил і під час судового розгляду на конкретні обставини вчинення правопорушення, майновий стан, а також на інші обставини, які могли б пом’якшити відповідальність та вплинути на міру стягнення‟.
Ці обставини, на переконання заявника, не дають змоги добиватися призначення штрафу в розмірі, співмірному обставинам конкретного правопорушення, а тому оспорювана норма Кодексу унеможливила індивідуалізацію стягнення і забезпечення справедливого розгляду справи.
Суддя-доповідач поінформувала, що вона надіслала запити до органів державної влади, низки закладів вищої освіти та наукових установ, членів Науково-консультативної ради Конституційного Суду України із проханням висловити позиції щодо порушених у конституційній скарзі питань. Зокрема, свої позиції висловили Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Державна митна служба України, Міністерство фінансів України, заклади освіти та наукові установи, а також члени Науково-консультативної ради Суду Кучерявенко М.П., Рябченко О.П., Турянський Ю.І.
Перший сенат дослідив матеріали справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
На засіданні були присутні представник суб’єкта права на конституційну скаргу Віталій Красовський та постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін.
Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна за посиланням: https://bit.ly/3HUAQP6.
учасники конституційного провадження: представник суб'єкта права на конституційну скаргу Віталій Красовський,
постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
