Перший сенат Конституційного Суду України перейшов до закритої частини пленарних засідань
у справах за конституційними скаргами Чорнобука В.І. та ТОВ «Торговий дім «Еко-вугілля України»
10.04.2019
10 квітня Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Чорнобука Валерія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини п’ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання було заслухано доповідь судді-доповідача у справі Михайла Гультая щодо змісту конституційної скарги та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
Як зазначив суддя-доповідач, Чорнобук В.І. оспорює положення частини п’ятої статті 176 Кодексу, відповідно до якого запобіжні заходи у вигляді особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–114-1, 258–258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.
Автор клопотання наголошує, що з доповненням статті 176 Кодексу частиною п’ятою в кримінальному процесуальному законодавстві особа, підозрювана у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України та окремих злочинів проти громадської безпеки, позбавлена можливості скористатися правом на обрання більш м’якого запобіжного заходу.
«Закріплюючи імперативну норму у частині п'ятій статті 176 Кодексу щодо застосування лише такого запобіжного заходу як тримання під вартою щодо осіб, підозрюваних у вчиненні певних злочинів, законодавець виключив можливість застосування інших запобіжних заходів, однак не передбачив механізм запобігання зловживанням щодо застосування цього запобіжного заходу, чим порушив принцип верховенства права», – зазначає автор клопотання у конституційній скарзі.
Чорнобук В.І. також вважає, що імперативна норма частини п’ятої статті 176 Кодексу щодо застосування виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає принципу пропорційності, а отже й принципу верховенства права.
Крім того, суб’єкт права на конституційну скаргу наголошує, що відповідно до оскаржуваного положення частини п’ятої статті 176 Кодексу, до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти національної безпеки (статті 109-1141 КК України), не може бути застосований будь-який інший запобіжний засіб окрім як тримання під вартою. У той же час до осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні інших злочинів такого ж ступеня тяжкості чи навіть є більш тяжкими, ніж ті, які зазначені у частині п'ятій статті 176 Кодексу України, наприклад, умисне вбивство, застосування зброї масового знищення, геноцид можуть бути застосовані альтернативні запобіжні заходи, не пов’язані з триманням під вартою.
Як зазначив суддя-доповідач, Чорнобук В.І. стверджує, що правове регулювання, передбачене у частині п’ятій статті 176 Кодексу призводить до зловживання повноваженнями органів влади у процесі кваліфікації злочину, в якому підозрюється особа відповідно до Кримінального кодексу України, а також нівелює конституційне право особи на судовий захист, передбачене частинами першою, другою статті 55 Основного Закону України.
Автор клопотання просить Конституційний Суд України перевірити частину п’яту статті 176 Кодексу на відповідність частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині першій статті 24, частинам першій, другій статті 29, частинам першій, другій статті 55 Конституції України.
Перший сенат завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у справі.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук.
На пленарному засіданні Першого сенату Конституційного Суду України були присутні уповноважений представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Олег Татаров та інші громадяни України.
***
10 квітня Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою ТОВ «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року № 2121–ІІІ зі змінами (далі – Закон).
Під час пленарного засідання було заслухано доповідь Голови Конституційного Суду України Станіслава Шевчука, який є суддею-доповідачем у справі, щодо змісту конституційної скарги та підстав для відкриття конституційного провадження.
Як зазначив суддя-доповідач, автор клопотання стверджує, що зі змісту положень частини першої статті 2, частин першої, вісімнадцятої статті 34, частини другої статті 72 Закону випливає, що під особою, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України та має право оскаржити в суді в установленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб (частина перша статті 79), необхідно розуміти юридичну або фізичну особу, яка прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володіє щонайменше 10 % статутного капіталу банку чи правом голосу акцій (паїв) у статутному капіталі банку та/або незалежно від формального володіння справляє значний вплив на управління або діяльність банку, зокрема, якщо наявність такого впливу визнано Національним банком України.
Товариство вважає, що, «надаючи право на оскарження рішень НБУ до суду, крім банку, лише особам, що володіють не менш ніж 10 % участі у статутному/акціонерному капіталі банку, частина перша статті 79 Закону суперечить принципу правової рівності та порушує конституційну заборону на дискримінацію за ознакою майнового стану, які встановлені нормами частини першої статті 21, частин першої, другої статті 24 Конституції України», а також, що «положення частини першої статті 79 Закону, яке позбавляє акціонерів, які володіють менш ніж 10 % участі у структурі власності банку (зокрема, Товариство, як власника 9,9982 % акцій Банку), можливості оскаржити рішення НБУ до суду, щоб захистити свої майнові права та законні інтереси, суперечить положенням частини третьої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частин першої, другої статті 55 Конституції України та фактично обмежує таких акціонерів у праві доступу до суду».
Перший сенат завершив дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення у справі.
На пленарному засіданні Першого сенату Конституційного Суду України були присутні уповноважений представник суб’єкта права на конституційну скаргу, адвокат Ігор Кучер, представники засобів масової інформації та інші громадяни України.
*Пленарні засідання транслювалися на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».
Інформує Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
