Перший сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі за конституційними скаргами
Крупка Д. В., Костіна В. В., Мельниченка О. С.
17.07.2019
17 липня Перший сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Крупка Дмитра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України (далі – Кодекс), Костіна Володимира Володимировича та Мельниченка Олександра Степановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини першої статті 82 Кодексу.
Головував на пленарному засіданні старший за віком суддя Конституційного Суду України Сергій Головатий, який є суддею-доповідачем в цій справі.
Так, під час відкритої частини пленарного засідання було заслухано інформацію судді-доповідача щодо змісту конституційних скарг, перебігу справ в судах та обґрунтувань заявників.
Як зазначив Сергій Головатий, 5 грудня 2018 року Перший сенат КСУ на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Крупка Д. В.
Велика палата Конституційного Суду України Ухвалою від 11 квітня 2019 року об’єднала конституційні провадження у справі за конституційною скаргою Крупка Д. В. щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кодексу та у справі за конституційною скаргою Костіна В. В. щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів частини першої статті 82 Кодексу в одне конституційне провадження у справі.
Перший сенат Конституційного Суду України Ухвалою від 10 липня 2019 року об’єднав конституційні провадження у справах за конституційними скаргами Крупка Д. В, Костіна В. В. та Мельниченка О. С. в одне конституційне провадження в справі.
Суддя-доповідач зазначив, що суб’єкти права на конституційну скаргу звернулися до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність частині другій статті 28 Конституції України приписи частини першої статті 82 Кодексу.
Відповідно до приписів частини першої статті 82 Кодексу особам, що відбувають покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі, невідбуту частину покарання може бути замінено судом на більш м’яке покарання; у цих випадках більш м’яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині Кодексу для такого виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заявники стверджують, що відсутність у Кодексі механізму дострокового звільнення від довічного позбавлення волі не узгоджується з Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) та практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
Костін В. В зазначає, що відповідно до практики ЄСПЛ для задоволення вимог статті 3 Конвенції покарання у вигляді довічного позбавлення волі має бути «зменшуваним», а щоб встановити чи було таке покарання «зменшуваним», має існувати перспектива звільнення від довічного позбавлення волі, яка має бути не тільки de jure, а й de facto реалістичною.
Заявник зауважує, що «Європейський комітет з запобігання катуванням, який так само як і Європейський суд, є органом Ради Європи, у своїй доповіді щодо візиту в Україну у 2016 році визнав відсутність в Україні реалістичної перспективи звільнення від довічного позбавлення волі, як того вимагає стаття 3 Конвенції».
На думку Мельниченка О. С., «стаття 28 Конституції України… має тлумачитися у світлі рішень ЄСПЛ щодо кореспондуючої їй статті 3 Конвенції».
Як зазначає Мельниченко О. С., посилаючись на рішення ЄСПЛ від 9 липня 2013 року в справі Vinter and others v. the United Kingdom, відповідно до статті 3 Конвенції він як особа, яку засуджено до довічного позбавлення волі, має право «знати за яких умов можна переглянути строк його покарання, включаючи дату, коли такий перегляд може відбутись», а враховуючи рішення ЄСПЛ від 4 вересня 2014 року в справі Trabelsi v. Belgium, він має право «знати чіткі критерії для такого перегляду».
На переконання Заявника, «український порядок помилування… не вимагає мотивувати рішення про відмову у помилуванні та не вказує, що конкретно має зробити Мельниченко О. С. чи будь-хто інший із засуджених до довічного позбавлення волі для того, щоб його помилували… тому… через це він не задовольняє вимог статті 3 Конвенції».
Перший сенат Конституційного Суду України дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання і перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення. Рішення Конституційного Суду України за результатами конституційного провадження буде оприлюднено на офіційному веб-сайті КСУ відповідно до статті 94 Закону України «Про Конституційний Суд України».
На пленарному засіданні Першого сенату Конституційного Суду України були присутні уповноважена особа, яка діє від імені суб’єкта права на конституційну скаргу Мельниченка О. С., Тамара Гайдамаченко, представники засобів масової інформації та інші громадяни України.
Пленарне засідання транслювалося на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
