Напередодні Дня Конституції України відверто поговорили про конституціоналізм
26.06.2018
Конституційний Суд України спільно з Координатором проектів ОБСЄ в Україні продовжив проведення відкритих лекцій, присвячених проблематиці конституціоналізму.
Відверто про конституціоналізм поговорили Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, судді Суду Василь Лемак та Ігор Сліденко, Голова Конституційного Суду Литовської республіки Дейнюс Жалімас, член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011-2017 рр.) Александру Тенасє, суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща Юстин Піскорський, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков. Модерувала захід адвокат, громадська діячка Наталія Ковалко.
«Вище Конституції – лише Бог»
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук підкреслив, що в Україні триває конституційний тиждень. В контексті порушеної під час діалогу проблематики, він зазначив, що гарантом Конституції в Україні є Президент. А Конституційний Суд України, додав він, є, в свою чергу, гарантом того, щоб Президент країни виконував свої конституційні повноваження. «Конституція – це інструмент обмеження влади, і Глава держави має вести за собою в плані самообмеження», – зауважив Станіслав Шевчук. Промовець наголосив, що грандіозний авторитет «Великих Президентів історії» пов’язаний з тим, що вони змогли гарантувати дотримання Конституції, інколи, додав він, навіть ціною свого здоров’я та життя.
Одним з основних завдань Конституції України, на думку Станіслава Шевчука, є обмеження державної влади та забезпечення гарантій, закладених у її текст. «Переписування Конституції не є панацеєю та не ліквідує корупцію в країні», – зауважив Голова Суду. Проте, підкреслив він, важливо щоб Основний Закон виконував свою ключову функцію – захищав людину та її права. У цьому контексті очільник Суду розповів про запровадження інституту конституційної скарги в України, що, на його переконання є одним з найбільших досягнень конституційної реформи.
Станіслав Шевчук зазначив, що перший досвід розгляду конституційних скарг свідчить про недостатнє розуміння природи цього інституту. Зокрема, найпоширенішими помилками скаржників, за словами Станіслава Шевчука, є те, що вони не вказують, яке саме конституційне право було порушено, не враховують терміни подачі скарги та умову відносно остаточного рішення суду апеляційної або касаційної інстанції.
«Конституція України, безперечно, має найвищу юридичну силу в країні, вище Конституції – лише Бог», – наголосив Станіслав Шевчук. Проте, зазначив промовець, юридична природа Конституції України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод однакова, тому, додав він, захищати Конституцію потрібно з урахуванням міжнародного права.
На завершення свого виступу, Станіслав Шевчук зазначив, що захист Конституції України і є основним покликанням Конституційного Суду України. Завдання суддів КСУ, у свою чергу, – слухати й чути один одного, колегіально ухвалювати рішення та впевнено йти вперед.
«Відновлення прав людини має бути реальним, а не ілюзорним»
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак зазначив, що статус гаранта Конституції в державі – дуже серйозне питання. За словами промовця, в Україні конституційна формула не розшифрована в конституційних нормах, як наприклад, у Франції, де існує відповідальність не лише за поділ державної влади на гілки, а й за їх взаємодію. Крім того, додав він, у Конституції Франції зазначається, що у випадку, якщо конституційні інститути знаходяться під загрозою, амплітуда повноважень Президента розширюється, але тільки з метою повернення цих інститутів у конституційне русло.
Василь Лемак акцентував увагу на тому, що Конституція – це воля народу. «Ніхто не може говорити від імені народу», – додав він. На переконання судді, Основний Закон держави – це продукт розвитку суспільства, і його не можна просто перезавантажити. Він навів слова 71-ого прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер, яка сказала, що «не можна ідеальними схемами знищувати те, що реально працює».
Промовець також звернув увагу присутніх на те, що відновлення прав людини не повинно бути ілюзорним, теоретичним. «Суддям необхідно показати суспільству, що немає формального підходу у відновленні прав людини», – підкреслив суддя. Крім того, додав він, судді мають не лише відчувати свою незалежність, а й демонструвати її. Таким чином, на його думку, суспільство зможе переконатися, що судді здатні «продукувати» справедливі та якісні рішення.
«Інститут конституційної скарги може проявити нехарактерні якості Конституційного Суду України»
Питання зміни Конституції України торкнувся у своїй промові й суддя Конституційного Суду України Ігор Сліденко. Він розповів, що в Україні сьогодні існують юридична та фактична Конституції, та підкреслив, що не можна допустити, щоб юридична Конституція гарантувала права, які фактична Конституція не здатна реалізувати.
Інститут конституційної скарги, зазначив Ігор Сліденко, може дати нове дихання Конституційному Суду України та проявити його нехарактерні якості, адже цей механізм наближений до людей.
«Чим рідше змінюється Конституція, тим краще для суспільної стабільності»
«Конституцію потрібно змінювати лише тоді, коли відсутня інша альтернатива», – наголосив Голова Конституційного Суду Литовської республіки Дейнюс Жалімас. За його словами, потрібно навчитися жити по Конституції, а не змінювати її при першій же нагоді. Важливо, зазначив промовець, щоб Конституція не стала інструментом в руках політичних сил.
На переконання Дейнюса Жалімаса, чим рідше змінюється Конституція, тим краще для суспільної стабільності. «Основний Закон потрібно змінювати лише коли буква Конституції перестає відповідати вимогам суспільства», – додав він. Важливо пам’ятати, підкреслив Голова Конституційного Суду Литви, що одна з цілей Конституції – захищати націю та народ країни.
Дейнюс Жалімас також розповів, що однією з пріоритетних задач органу конституційного контролю є забезпечення конституційної стабільності в країні. «Конституційний Суд має захищати Конституцію безкомпромісно, а судді не повинні боятися відкритого спілкування з людьми», – додав він.
«Радянська Конституція змінювалася двічі, проте свободи більше не стало»
Член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011– 2017 рр.) Александру Тенасє зазначив, що питання конституціоналізму та зміни Конституції, завжди були актуальними. За його словами, радянська Конституція змінювалася двічі, проте свободи більше не стало. Мабуть, зазначив він, зміна Конституції – не є виходом із складних ситуацій. Конституціоналізм, на його думку, – це досконалість верховенства права. «Суспільні відносини змінюються дуже швидко, і конституціоналізм має швидко адаптуватися», – наголосив Александру Тенасє.
Промовець підкреслив, що не існує недосконалих Конституцій. На його переконання, саме якість роботи конституційних судів та судів загальної юрисдикціє є наріжним каменем будь-якої демократії. Александру Тенасє розповів, що в Молдові гарантом Конституції є не Президент, а Конституційний Суд Молдови. «Саме Конституційний Суд обмежує владу Президента», – додав він.
Александру Тенасє наголосив на важливості розуміння того, що рішення Конституційного Суду містять ознаки конституційної нормативності та наближаються до найвищої юридичної сили. Саме тому, додав він, цей орган заслуговує на повагу та довіру суспільства.
«Джерелом успіху є своєчасна трансформація»
Cуддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща Юстин Піскорський розповів, що гарантом Конституції в Польщі є Президент. Республікa Польща, за його словами, є посткомуністичною країною. Джерелом нашого добробуту, зазначив промовець, є своєчасна трансформація. «Україна сьогодні отримала грандіозний шанс змінитися, – підсумував промовець, – і цим шансом необхідно скористатися».
«Конституційний Суд України стоїть над гілками влади»
Національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков нагадав, що в результаті конституційних змін, Конституційний Суд України був виведений із системи судочинства і поставлений над всіма трьома гілками влади. «Конституційний Суд України – це не суд, це арбітр, який має захищати Конституцію, – зазначив він, – це його головна функція в конституційній демократії. Крім того, змінами до Конституції України, додав Олександр Водянніков, було передбачено суттєві гарантії незалежності Конституційного Суду України, запроваджено принцип конкурсного відбору суддів та запроваджено інститут конституційної скарги як інструмент захисту конституційних прав людини.
Олександр Водянніков наголосив, що Конституційний Суд України дійсно змінився: судді стали відкритішими та зрозуміли, що спілкування з суспільством, в тому числі живе спілкування з людьми є дуже важливим і здатне не лише відновити довіру до Суду, а й зміцнити авторитет органу конституційної юрисдикції.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
