З нагоди відзначення 25-ї річниці Конституції України 24 червня 2021 року в Києві в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого розпочала роботу Міжнародна науково-практична конференція на тему: „Конституція 1996 року: Україна в системі координат європейського конституціоналізму“.
Захід організовано Конституційним Судом України спільно з Європейською Комісією „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Національною академією правових наук України за підтримки Координатора проєктів ОБСЄ в Україні та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ).
Серед учасників конференції - Голова Верховної Ради України, судді Конституційного Суду України, судді КСУ у відставці, члени Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, представники науково-академічної спільноти та міжнародні експерти.
Зі вступною промовою на міжнародній конференції виступив заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий. Він зазначив, що 28 червня 1996 року на 18-тій хвилині по 9-ій ранку в сесійні залі Верховної Ради України спалахнуло від бурі емоцій: відбулося ухвалення Конституції Незалежної України. “Майже 24 години тривало засідання. Епохальна подія відбулася – Ухвалено Конституцію Незалежної України. А отже – незалежну Українську Державу конституційно узаконено”, – сказав Сергій Головатий, пригадуючи події того часу.
Заступник Голови Конституційного Суду України підкреслив, що на початку XVIII століття, 1712 року, обґрунтовуючи суверенність Української Козацької держави, створеної під час національної революції 1648-1676 років, та доводячи доконечну потребу відновити суверенність України, гетьман Пилип Орлик у політичному мемуарі “Вивід прав України” написав так: «Цей факт установлений і правда загальновідома, що козацька нація і Україна були вільними. Козаки мають за собою право людське й природне, один із головних принципів якого є: народ завжди має право протестувати проти гніту і привернути уживання своїх стародавніх прав, коли матиме на це слушний час».
Однак, зазначив Сергій Головатий, на превеликий жаль, «слушний час», щоб «привернути уживання своїх стародавніх прав», передусім «права людського й природного» на свободу, для українців настав не одним століттям пізніше того часу, коли творили перші конституції, натомість лише недавно – 30 років тому.
Тогочасний політичний компроміс, сказав Сергій Головатий, – це те, що надає Українській Конституції національної ідентичності.
Він наголосив, що 25 років – це належний проміжок часу, щоб оцінити, як пройшло випробування нашої Конституції практикою системи координат європейського конституціоналізму, власне, чому й присвячена сьогоднішня конференція.
У вітальній промові до учасників заходу Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначив, що Конституція України є базовим Законом, в якому визначено головні цінності держави – людина, її життя та здоров’я.
Він підкреслив, що ухвалення Конституції України стало важким компромісом, до якого прийшов Парламент, Президент і Українське суспільство, однак, це взірець того, як може працювати Верховна Рада і державні інституції. “Лише об’єднуючи зусилля ми зможемо досягти результату, якого прагнуть люди – це добробут, мир, перемога, верховенство права, яке є і повинно бути в нашій державі”, – сказав Дмитро Разумков.
Голова Верховної Ради наголосив, що закони повинні бути однаковими для всіх, лише таким чином ми зможемо побудувати державу, яка буде повністю відповідати всім тим принципам верховенства права, які є священними для Європейського Союзу.
Представник Президента України у Конституційному Суді України Федір Веніславський зачитав вітання Президента України до учасників Міжнародної наукової-практичної конференції з нагоди 25-річчя Конституції України.
Вітаючи учасників конференції з визначною подією в житті України, Президент Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія) Джанні Букіккіо відзначив позитивну роль Конституційного Суду України у виконанні рішень Європейського суду з прав людини. Промовець зазначив, що багато рішень Конституційного Суду України відповідають високим стандартам спільної спадщини європейського конституціоналізму.
Наразі, підкреслив Джанні Букіккіо, Україна - на перехресті реформ судової влади та реформування органу конституційної юрисдикції. Він наголосив на важливості боротьби проти корупції та визначив важливу роль Конституційного Суду в боротьбі з цим негативним явищем.
Рішення Суду є остаточними й зобов’язальними та сприяють утвердженню правовладдя, наголосив промовець.
Президент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Олександр Петришин відзначив важливість ініціативи Конституційного Суду України у проведенні низки наукових заходів. У контексті розкриття питання щодо внесення змін до Конституції України він зазначив про роль Конституційного суду України, а саме щодо своєчасності і аргументованості його актів з питань конституційності реформ. Крім того, він наголосив на необхідності активізації роботи Науково-консультативної ради КСУ.
У вітальному слові Координатор проектів ОБСЄ в Україні Генрік Вілладсен зазначив, що конституції покликані бути стабільними навіть під час кризи. Конституція представляє надії та прагнення Українського народу та ідеал суспільства, якою Україна прагне стати. Вона є фундаментальною частиною життя людей, це дзеркало українського суспільства, що відображає як історію, з якою вийшла країна, так і цінності, які вона плекає: людську гідність, рівність та свободу. Конституція проголошує світові, що українське суспільство піддано демократії, правовладдю та захисту прав людини.
Директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва Штефан Хюльсхьорстер, вітаючи український народ з визначною подією в житті держави, зазначив, що 25 років Конституції - це недовгий період, але достатній, щоб зробити оцінку, чи конституція стала гарантом принципів правовладдя. У своєму виступі він відзначив багаторічну співпрацю Конституційного Суду України з Федеральним Конституційним Судом Німеччини та Німецьким фондом міжнародного правового співробітництва.
Під час заходу присутні підбили підсумки регіональних науково-практичних конференцій, які Конституційний Суд України провів з нагоди 25-ї річниці Конституції України 14, 16 та 18 червня 2021 року.
Зокрема, презентували висновки проректор з навчальної роботи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Юрій Барабаш, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності Львівського національного університету імені Івана Франка, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, заступник Голови Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, доктор юридичних наук Сергій Різник, завідувач кафедри конституційного права Національного юридичного університету „Одеська юридична академія“ та член Науково-консультативної ради Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Дмитро Терлецький.
У межах проведення науково-практичної конференції відбулося дві сесії, під час яких учасники обмінялися думками щодо питань становлення вітчизняного конституціоналізму, удосконалення діяльності конституційної юстиції, ефективності захисту прав людини і громадянина. Головував на сесіях міжнародного наукового заходу Сергій Головатий.
Викладач кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України, суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра виступив з доповіддю “Основні цінності європейського конституціоналізму та їх втілення в Конституцію України: досягнення та виклики”. У своєму виступі промовець акцентував увагу на становленні конституціоналізму в Україні, зокрема на доктринальних підходах, покладених в основу конституціоналізму.
Конституція України, наголосив промовець, була позитивно оцінена міжнародним і європейським співтовариством. На його переконання, Конституція України в сучасному її вигляді є “стандартною європейською конституцією”, що ґрунтується переважно на ліберальних цінностях, як-от: повага до людської гідності, механізм стримування і противаг тощо.
Микола Козюбра підкреслив, що ідеальних текстів конституції у світі не існує, і Конституція України в цьому плані не є винятком: у окремих її положеннях “відчувається відбиток попередньої радянської епохи”.
Професор стверджує, що основні зусилля в питанні становлення конституційного порядку в Україні мають бути зосереджені на неухильному виконанні Основного Закону та його дотримання всіма органами державної влади і посадовими особами.
Суддя Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрН України Віктор Городовенко представив доповідь «Доктрина “margin of appreciation” («простір обдумування») у практиці Конституційного Суду України».
Суддя зазначив, що доктрина „margin of appreciation“ відома в європейській правовій думці як доробок прецедентної практики Європейського суду з прав людини. Як наголосив промовець, ЄСПЛ вважає, що він у своїх рішеннях не має наміру нав’язувати будь-яку конкретну модель державам-учасницям щодо процедур, компетенції, інших повноважень державних органів, оскільки такі питання можуть стосуватися важливих та делікатних аспектів справедливості та досягнення балансу.
Посилаючись на міжнародну статистику Віктор Городовенко повідомив, що „margin of appreciation“ була використана більше ніж у 700 рішеннях ЄСПЛ, що в широкому сенсі означає простір для маневру, який страсбурзькі інституції були готові надати національним органам влади при виконанні своїх обов’язків за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Суддя Конституційного Суду України також зазначив, що доктрина „margin of appreciation“ вивчається і в національному праві та позначається „доктриною політичного питання“ та „доктриною поля розсуду держави“; а також „доктриною свободи розсуду“, однак зазначена доктрина також не має однозначного розуміння.
Завідувач кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія», доктор юридичних наук, професор Анжеліка Крусян виступила з доповіддю на тему: «Конституція України та принципи європейського конституціоналізму». Вона, серед іншого, розкрила зміст принципу верховенства права, а також проаналізувала рішення Конституційного Суду України, у яких розкрито цей конституційний принцип.
Про реалістичні та популістські оцінки (вітчизняні й зарубіжні) Конституції України 1996 р. і практики її застосування розповів доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України, суддя Конституційного Суду України у відставці Михайло Костицький. Він звернув увагу присутніх на оцінки, які надавалися Конституції України після її ухвалення. За словами Михайла Костицького, Основний Закон держави не є досконалим, однак, на його переконання, Конституція України є однією з тих, яка найменше потребує змін.
У своєму виступі Михайло Костицький зазначив, що оцінки Конституції поділяються на реалістичні й популістські, водночас він додав, що популізм - інструмент політичний. На переконання доповідача, Конституційний Суд не повинен удаватися до популізму, натомість він має залишатися в рамках Конституції та захищати її.
Професор, доктор, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки (2014–2021 рр.) Дейнюс Жалімас привітав учасників конференції з 25-ю річницею Конституції України. У своїй доповіді “Європеїзація конституції” Дейнюс Жалімас розкрив питання верховенства конституції відносно міжнародного права, а також розповів про конституційні принципи в контексті європеїзації конституції.
Президент Конституційного суду землі Рейнланд-Пфальц Федеративної Республіки Німеччина, Президент Вищого Адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц ФРН Ларс Брокер представив доповідь «Конституційний Суд України: актор у європейському просторі засадничих прав». Промовець наголосив на важливості обраної тематики заходу та зазначив, що саме координати визначають напрям та орієнтири. Європейський конституційний простір є надбудовою своєрідного простору основоположних прав, що базується, зокрема, на механізмах й інструментах їх реалізації. Він відзначив важливість діалогів між конституційним судом та іншими судовими установами.
Директор з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Крістоф Пуарель наголосив на важливості зміцнення принципів європейської конституційної спадщини шляхом імплементації рішень Європейського суду з прав людини. У своїй промові він підкреслив роль та вплив практики Комітету Міністрів Ради Європи.
Федеральний суддя США Богдан Футей у своєму виступі розкрив тематику реалій верховенства права та судової незалежності. На його переконання, верховенство права є наріжним каменем у сприянні демократії в усьому світі, а демократія, у свою чергу, забезпечує кращі умови життя. Він зупинився на окремих характеристиках верховенства права, що є найважливішими.
Керівник відділу верховенства права Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ Геннадій Барба виступив з темою: «Конституції та верховенство права в регіоні ОБСЄ».
Він, зокрема, акцентував увагу присутніх на ролі органів конституційної юрисдикції в аспекті захисту конституційних прав громадян в умовах пандемії COVID-19. Окремо Геннадій Барба наголосив на важливості незалежності суду та повідомив про діяльність ОБСЄ в аспекті зміцнення демократії та незалежності суду.
Підбиваючи підсумки, Сергій Головатий наголосив на важливості проведення чотирьох конференцій до 25-річчя Конституції України та подякував співорганізаторам і учасникам за плідну роботу.
На завершення заходу було відзначено переможців телеконкурсу “Нова генерація” з конституційного права Дмитра Мельника і Софію Чорній.
Відеозапис цієї конференції можна переглянути на офіційному каналі Суду в Ютубі.
24.06.2021
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
