Міжнародна конференція: „Конституція України та тріада європейських цінностей: погляд у світлі євроінтеграції“ 28.06.2023

 

28 червня, 2023

До Дня Конституції України 28 червня 2023 року відбулася Міжнародна конференція „Конституція України та тріада європейських цінностей: погляд у світлі євроінтеграції“, що її у змішаному форматі організували Конституційний Суд України спільно з Офісом Ради Європи в Україні, Програмою підтримки ОБСЄ для України та Німецьким фондом міжнародного юридичного співробітництва (IRZ).

Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України та судді КСУ у відставці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав та міжнародних організацій.

Зі вступною промовою до учасників заходу звернувся виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий.

Сергій Головатий зазначив, що 28 червня 1996 року стало святом демократії в Україні. Конституція України як Акт установчої влади народу народилася в дуже гострій політичній боротьбі політичних сил та інституцій. Незважаючи на всі перепони тодішньої владної верхівки парламент таки ухвалив Конституцію України. „Подія відбулася і всупереч, і завдяки чомусь. Завдяки чому? Завдяки прагненню українців мати свою державність і її уконстиціювання“, – додав він. За його словами, те що Верховна Рада України в демократичний спосіб ухвалила Конституцію України, стало винятком. Адже інші пострадянські країни свої конституції ухвалили на референдумі поза народним представництвом і тепер мають автократичні конституції. Як сказав Сергій Головатий, Україна теж була „в черзі“ на одержання автократичної конституції, «але Верховна Рада України безвідносно політичної належності депутатського корпусу спромоглася в демократичний спосіб ухвалити Конституцію. І це приклад того, що Україна є віддана демократії, і навіть тоді в момент глибокої політичної кризи та протистояння в „конституційну ніч“… перемогла демократія».

Сергій Головатий у своєму виступі також розповів про важливість обраної теми міжнародної конференції „Конституція України та тріада європейських цінностей: погляд у світлі євроінтеграції“. На його переконання, Україна отримала статус кандидата в членство в Європейському Союзі, і тому має бути „беззастережно відданою тріаді європейських цінностей, як-от: демократія, людські права та правовладдя“.

У цьому контексті виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України наголосив, що зазначений захід є доброю нагодою не лише відзначити День Конституції, а також обговорити питання забезпечення сталості європейських цінностей та їх дієвості в Україні.

Він зазначив, що Конституційний Суд України не зупинятиметься забезпечувати найвищу юридичну силу Акта установчої влади народу та утверджувати в державі правдиву демократію, захист людських прав і правовладдя.

Переглянути відеовиступ Сергія Головатого

Із вітальною промовою до учасників заходу звернувся також старший менеджер проєктів Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва, заступник керівника відділу „Східна Європа‟ Вольфрам Гертіґ. Від імені Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва він привітав учасників конференції з нагоди 27-ї річниці Конституції України та побажав українському народові миру, безпеки та відновлення територіальної цілісності України.

Вольфрам Гертіґ зазначив, що День Конституції має особливу цінність. „Увесь світ вражений тим, як Україна та український народ захищає свободу та демократію, як ви продовжуєте юридичні реформи навіть за цих складних умов, що викликає глибоку повагу“, – підкреслив Вольфрам Гертіґ.

Промовець наголосив на продовженні тісної й інтенсивної співпраці з Конституційним Судом України задля наближення національного законодавства до законодавства Євросоюзу.

Переглянути відеовиступ Вольфрама Гертіґа

Менеджер програми підтримки ОБСЄ для України П’єр Боссан, звертаючись до учасників заходу, зазначив, що ОБСЄ прагне зміцнювати платформу для діалогу та підтвердив цілковиту солідарність з українським народом у ці складні для України часи.

„Ми прагнемо підтримати демократичну і соціальну стійкість українських інституцій, а також згуртованість громадянського суспільства та народу України. Ми високо цінуємо стійкість наших українських партнерів, зокрема Конституційного Суду України, а також вашу готовність і надалі обстоювати цінності демократії, прав людини та правовладдя. Наші спільні цінності закріплені в міжнародних інструментах, зокрема в Гельсінському Прикінцевому Акті“, – наголосив П’єр Боссан. 

Він зауважив, що саме ці цінності надихають та скеровують уже майже 50 років, і саме під час війни та збройних конфліктів тріада європейських цінностей покликана відігравати першочергову роль. І внесок конституційних судів у захисті цих цінностей неможливо переоцінити.

У своєму виступі П’єр Боссан розповів про багаторічний досвід успішної співпраці між ОБСЄ та Конституційним Судом України, спрямований на забезпечення найкращого доступу людей до конституційного судочинства, досягнення гендерної рівності та захисту вразливих груп населення.

Переглянути відеовиступ П’єра Боссана

У межах роботи трьох сесій учасники обговорили тріаду європейських цінностей: демократія, людські права і правовладдя.

Під час першої сесії „Демократія‟ суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря, яка виступила її модератором, висловила вдячність Збройним Силам України, які своєю неймовірною мужністю відстоюють європейські цінності на полі бою з агресором і завдяки чому є змога проводити такі заходи. Вона зосередила увагу на огляді юридичних позицій Конституційного Суду України щодо принципу демократії, зазначивши, що „демократія є однією з ключових європейських цінностей, а її втілення на практиці в мінливих умовах сьогодення потребує постійного інтелектуального пошуку розв’язання нагальних проблем“.

Про конституційну юстицію у посиленні демократичних інституцій, поваги до людських прав і правовладдя розповіла радниця з питань правовладдя Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ) Каролін Гаммер.

Доповідачка зазначила, що БДІПЛ надає підтримку для 57 держав-учасниць ОБСЄ стосовно їхніх зобов’язань щодо демократичних виборів, поваги до людських прав, толерантності, недискримінації тощо. Вона підкреслила, що після військової атаки рф та її наслідків для цивільного населення, БДІПЛ докладатиме всіх зусиль для того, аби надавати потрібну та своєчасну підтримку Україні. 

Конституційне правосуддя, зазначила промовиця, відіграє ключову роль, зокрема, у посиленні демократичних установ, забезпеченні принципів правовладдя та в забезпеченні того, що людські права поважаються.

Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак у доповіді на тему “Конституційна влада в умовах війни: перші уроки України” зазначив, що конституційна демократія в Україні вистояла в перший період війни, адже українське суспільство має вільно обрані легітимні конституційні інститути,  які є працюючими. “У перший день повномасштабної агресії Київ був під ракетним і авіаційним бомбардуванням, але це не перешкодило задіяти конституційні механізми введення воєнного стану. Були зроблені кроки, передбачені Конституцією України, щоб запустити механізми на яких базується функціонування конституційної воєнної влади”.

У своєму виступі суддя також зосередив увагу на основних висновках, які можна зробити за результатом важких місяців війни. За його словами, потрібно зберігати і посилювати інституційну спроможність усіх гілок влади. У цьому контексті він зазначив, що щоденна й ефективна робота  Конституційного Суду України полягає в наданні презумпції конституційності актам, які спрямовані на ведення Україною успішної війни. Також, на його переконання, конституційна влада під час війни повинна працювати на випередження, а основні акти і державні програми, пов’язані з воєнним станом, мають бути ухвалені завчасно.

Промовець зауважив, що важливо підтримувати баланс влади: “Є червоні лінії, які не можна перетнути навіть під час війни. Зокрема, ніхто не може підмінювати парламент в ухваленні законів, а також парламент і виконавча влада в жодному разі своїми рішеннями не можуть підмінювати судову владу”.

Учасники цієї сесії також обговорили відповідальність конституціоналізму за майбутнє держави і суспільства, співвідношення демократії з іншими конституційними цінностями в умовах війни, принцип поділу влади в офіційній конституційній доктрині, роль демократичних інституцій під час війни у світлі євроінтеграції.

У фаховій дискусії взяли участь старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ Олександр Водянніков, спеціальний радник Конституційного Суду України, професор, керівник департаменту конституційного права університету кардинала Стефана Вишинського, суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща у відставці Мірослав Ґранат, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, проректор з науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Юрій Барабаш, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

Під час наступної сесії „Людські права‟ суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський представив доповідь „Конституційний Суд України та Європейський суд з прав людини: розподіл ролей у забезпеченні захисту прав людини в Україні“.

Промовець наголосив, що Конституційний Суд України є ключовим органом, який покликаний забезпечувати дотримання людських прав у державі і його роль належить до засадничих і основоположних.

Він також зазначив, що принцип субсидіарності ЄСПЛ застосовує уже тривалий час, а з набранням чинності Протоколу № 15 до Європейської  конвенції з прав людини в серпні 2021 року цей принцип увійшов до її Преамбули, так само, як і раніше європейський атлантичний вибір України увійшов до преамбули Конституції України.

Доповідач також додав, що ЄСПЛ наголошує на первинній ролі держави в захисті прав і свобод людини, а також на тому, що їх захист мають насамперед здійснювати національні суди.

Микола Гнатовський зауважив, що Конституційний Суд України є важливим партнером для Європейського суду з прав людини і висловив сподівання, що інститут конституційної скарги стане ефективним засобом юридичного захисту осіб на національному рівні.

Під час другої сесії з доповідями також виступили спеціальний радник КСУ, Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, завідувач кафедри конституційного та міжнародного права Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти Національного університету „Львівська політехніка“ Віталій Ковальчук, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник, член Президії НАН України, директор Державної установи „Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова НАН України“ Володимир Устименко, представник Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Олена Фролова. Модерував сесію суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський.

Учасники обговорили роль Конституційного Суду в утвердженні європейської концепції людських прав, зокрема практику Грузії; конституціоналізм в умовах війни, а саме як відбувається боротьба за цінності, права та ідентичність; звуження змісту та обсягу людських прав під час ухвалення нормативних актів як підстава їх неконституційності; загрози реалізації конституційного права на освіту в умовах дії воєнного стану; парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини тощо.

Учасники третьої сесії обговорили принцип правовладдя.

Суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук, яка модерувала сесію, розкрила принцип правовладдя в юридичних позиціях Конституційного Суду України, зокрема проаналізувала його розвиток у рішеннях Суду впродовж останніх років.

Суддя наголосила на важливості Рішення (№ 5-р(II)/2020)  Суду, ухваленого в червні 2020 року у справі за конституційною скаргою громадянки України Левченко Ольги Миколаївни, у якому запропоновано українську формулу верховенства права (правовладдя). Зокрема, у тексті Рішення зазначено „Верховенство права“ (правовладдя) як невідокремний елемент системи цінностей, що їх покладено в основу сучасного європейського правопорядку, належить до тріади принципів спільної спадщини європейських народів поряд із такими її складниками, як правдива демократія й людські права“.

Як зауважила Оксана Грищук, також важливим є Рішення КСУ (№ 5-р/2018) від 22 травня 2018 року, де Суд вказав на онтологічний статус людської гідності як права, гарантованого статтею 28 Конституції України та конституційну цінність, яка наповнює сенсом людське буття, є фундаментом для усіх інших конституційних прав, мірило визначення їх сутності, критерій допустимості можливих обмежень таких прав. Таке розуміння, на переконання Оксани Грищук, є надзвичайно важливим, особливо наразі в умовах воєнних загроз, які стоять перед Українською державою.

Президент Конституційного Суду та Вищого адміністративного суду землі Рейнланд-Пфальц ФРН Ларс Брокер виступив з ключовою доповіддю „Рішення Федерального Конституційного Суду Німеччини стосовно принципів правовладдя“. У своєму виступі він навів приклади рішень Федерального Конституційного Суду Німеччини, у яких Суд застосував принцип правовладдя.

Під час виступу він також зазначив, що правосуддя ніколи не повинно пристосовуватися до політики, натомість політика має пристосовуватися до правосуддя. У цьому контексті промовець зауважив, що в демократичній правовій державі, у якій панує правовладдя, навіть законодавець не є повністю вільним, а зв’язаний верховенством конституції. Тож, за його словами, політична діяльність зв’язана правом, а тому в історичній перспективі, а подекуди й сьогодні, виникають лінії конфліктів між принципом правовладдя і принципом демократії. Водночас, Ларс Брокер зазначив, що здебільшого це питання можна розв’язати, адже основний закон бачить обидва принципи в логічних взаємовідносинах, виражених взаємозалежністю.

Як зауважив доповідач, відповідно до позиції Федерального Конституційного Суду Німеччини принцип демократії означає право громадян на демократичне самовизначення. Це обов’язково вимагає захисту меншин за допомогою юридичних засобів. Завданням демократичного устрою є забезпечення однакової свободи для всіх.

Ларс Брокер також поінформував, що Федеральний Конституційний Суд Німеччини чітко виражає взаємодію та узгодженість принципу правовладдя та демократії в усіх рішеннях за формулою: вільна правова держава та вільний демократичний устрій. Неможливо гарантувати усталену демократію без юридичних обмежень.

Суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин свій виступ присвятив питанню тлумачення конституційних норм у реалізації принципу верховенства права (правовладдя).

Доповідач зазначив, що одним із повноважень Конституційного Суду України є офіційне тлумачення Конституції України. Він зосередив увагу на питанні офіційного тлумачення норм права.

На думку Олександра Петришина, концепція видатного американського філософа права Рональда Дворкіна, відповідно до якої “зміст норми права ми встановлюємо тоді, коли її інтерпретуємо в контексті конкретної справи”, є небезпідставною і перспективною.

Крім того, доповідач звернув увагу на перебіг змін законодавчого регулювання повноважень Конституційного Суду України щодо тлумачення норм законів і Конституції. Завершуючи виступ, доповідач наголосив на значній ролі Конституційного Суду України в захисті конституційних прав людини.

У заключній сесії взяли участь спеціальний радник Конституційного Суду України, член Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017 рр.) Александру Тенасє, завідувач кафедри процесуального права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Оксана Щербанюк.

Учасники сесії обговорили роль конституційних судів у захисті демократії в сучасному світі, вели мову про тлумачення конституційних норм у реалізації принципу правовладдя, та про правовладдя як метапринцип конституційної системи ЄС.

 

Переглянути запис конференції можна за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=gk2kOlfD5yI&t=2s

 

Інформує відділ комунікацій та правового моніторингу