Конституційний Суд України розпочав розгляд справи щодо конституційності окремих положень
Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
Велика палата Конституційного Суду України 4 червня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464–VI зі змінами (далі – Закон).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Ігор Сліденко зазначив, що у статті 7 Закону визначено базу нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Оспорюваними положеннями Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується «для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».
Автор клопотання зазначає, що оскаржуваними положеннями Закону в частині зобов’язання визначати базу нарахування єдиного внеску платником, який не отримав дохід (прибуток) у звітному періоді, «відбулось втручання в право приватної власності та право на зайняття підприємницькою діяльністю».
На переконання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оспорювані положення Закону не відповідають низці статей Конституції України.
Суддя-доповідач також повідомив, що до матеріалів справи додано висновок Правового департаменту Секретаріату Конституційного Суду України, інформацію Голови Верховної Ради України, науково-правову експертизу Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України, науково-правовий висновок Київського національного університету імені Тараса Шевченка, відповідь на запит Державної податкової служби України.
Заслухавши інформацію судді-доповідача щодо змісту конституційного подання та підстав для відкриття конституційного провадження у справі, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.
Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький.
На пленарному засіданні був присутній учасник конституційного провадження – представник суб’єкта права на конституційне подання, представник Уповноваженого з дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Віктор Барвіцький.
Відеозаписи відкритих частин пленарних засідань Суду за посиланням: http://ccu.gov.ua/kategoriya/2020.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
