Конституційний Суд України перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі щодо конституційності окремих положень законів та кодексів України

Версія для друку

Конституційний Суд України перейшов до закритої частини пленарного засідання у справі щодо конституційності окремих положень законів та кодексів України

20.10.2020

Велика палата Конституційного Суду України 20 жовтня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянула справу за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

Суд розпочав засідання з розгляду клопотань представника Президента України у Конституційному Суді України Федора Веніславського про відвід суддів Конституційного Суду України Олександра Тупицького, Ігоря Сліденка та Володимира Мойсика. За результатами розгляду зазначених клопотань Суд відмовив у їх задоволенні.

Також було розглянуто клопотання представника Президента України у КСУ Федора Веніславського та постійного представника Верховної Ради України у КСУ Ольги Совгирі про відкладення розгляду справи. За результатами розгляду цих клопотань Суд відмовив у їх задоволенні.

Клопотання Федора Веніславського про продовження розгляду справи у формі усного провадження буде розглянуто під час закритої частини пленарного засідання.

Крім того, заяви про відвід суддів КСУ Ігоря Сліденка і Олександра Тупицького, а також перенесення розгляду справи надійшли від залучених учасників конституційного провадження, які не наділені повноваженнями заявляти відповідні клопотання. Відтак Суд залишив їх без розгляду.

Суд заслухав інформацію судді-доповідача у справі Ігоря Сліденка, який виклав зміст конституційного подання та підстави для відкриття конституційного провадження у справі.

Суддя-доповідач повідомив, що народні депутати України просять Суд визнати такими, що не відповідають Конституції України, зокрема:

окремі положення Закону України «Про запобігання корупції», які стосуються питань декларування, окремих повноважень НАЗК в частині доступу до декларацій та їх перевірки, а також моніторингу способу життя суб’єктів декларування;

статті 366-1, 368-5 Кримінального кодексу України, які стосуються відповідальності за декларування недостовірної інформації та незаконного збагачення;

окремі положення Цивільного процесуального кодексу України, які стосуються особливостей судового провадження у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

окремі положення Закону України «Про прокуратуру», що стосуються представництва інтересів у судах у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

окремі положення Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» щодо повноважень НАБУ в аспекті вжиття заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;

окремі положення Закону України «Про Державне бюро розслідувань» стосовно повноважень ДБР в аспекті вжиття заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості;

окремі положення Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», які стосуються особливостей діяльності агентства у справах про визнання необґрунтованих активів та їх стягнення в дохід держави.

Автори клопотання вважають, що оспорювані положення законів та кодексів України не відповідають низці статей Основного Закону України.

Ігор Сліденко також зазначив, що у зв’язку з необхідністю всебічного дослідження матеріалів справи направлено запити щодо висловлення науково-експертної позиції стосовно питань, порушених у конституційному поданні, фахівцям Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного університету «Одеська юридична академія», Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а також Голові Національного агентства з питань запобігання корупції.

У матеріалах справи є інформація Голови Верховної Ради України, Національного агентства з питань запобігання корупції, висновки Правового департаменту Секретаріату КСУ та Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, науково-експертна позиція Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, дослідження міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції в Україні Національного університету «Києво-Могилянська академія», висновок професора кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора юридичних наук, професора Миколи Хавронюка, позиція офісу Генерального прокурора України, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, пояснення у справі Національного антикорупційного бюро України, Вищого антикорупційного суду, громадської організації «Центр протидії корупції», позиція громадської організації «Трансперенсі Інтернешнл Україна».

Дослідивши матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.

Головував на пленарному засіданні Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький.

На пленарному засіданні був присутній учасник конституційного провадження – представник суб’єкта права на конституційне подання, народний депутат України Григорій Мамка.

Переглянути відкриту частину пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України за посиланням: http://ccu.gov.ua/kategoriya/2020.

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України