15 вересня 2026 року
У межах спільного просвітницького проєкту Конституційного Суду України та Національної школи суддів України 10 вересня 2026 року відбулася тематична онлайн-лекція „Конституційний контроль у Республіці Хорватія“.
Участь у заході взяли судді Конституційного Суду України Олександр Водянніков і Галина Юровська, працівники Конституційного Суду України, судді, адвокати, прокурори, науковці, викладачі, аспіранти, студенти юридичних факультетів та наймолодші правники – вихованці Малої академії наук.
Головною доповідачкою виступила заступниця Голови Конституційного Суду Хорватії, науковиця та фахівчиня у сфері прав людини Маша Марочіні Зринська. Вона відзначила практичну й наукову цінність українського освітнього проєкту та привітала від імені Голови Конституційного Суду Республіки Хорватія (далі – Суд) Франє Станічича і хорватських колег, висловивши глибоку підтримку українському народові й сподівання на справедливий мир.
Під час виступу лекторка зосередила увагу на формуванні Суду, його статусі та повноваженнях, порядку призначення суддів, а також поділилася досвідом організації внутрішньої діяльності інституції та міжнародної співпраці.
Маша Зринська наголосила, що Суд було засновано в 1991 році після здобуття незалежності. До його складу входять 13 суддів, яких обирає парламент більшістю голосів строком на вісім років. Обрані судді мають широку політичну підтримку. Судді можуть бути переобрані, але не більше ніж на два строки поспіль. Голову Суду обирають самі судді строком на чотири роки.
Доповідачка підкреслила, що Суд не належить до жодної з трьох гілок влади (законодавчої, виконавчої чи судової), натомість здійснює над ними правовий контроль у питаннях конституційного характеру, тож його часто називають „четвертою гілкою влади“.
Промовиця виокремила ключові напрями діяльності Суду. Зокрема, ішлося про здійснення абстрактного контролю, у межах якого Суд перевіряє чинні закони на відповідність Конституції. Також він вирішує питання конституційності й законності нормативних актів, ухвалених Президентом Республіки, виконавчою чи місцевою владою.
У Хорватії діє повноцінний інститут actio popularis у сфері конституційного судочинства, завдяки якому кожна фізична або юридична особа має право оскаржувати конституційність закону та законність і конституційність інших нормативних актів без доведення особистого правового інтересу для подання звернення.
Особливу увагу лекторка приділила механізму індивідуального захисту прав фізичних та юридичних осіб – конституційній скарзі. Подання такої скарги є безоплатним і не потребує обов’язкового юридичного представництва. Суд має право скасовувати рішення, винесене будь-яким національним судом Хорватії, включно з рішенням Верховного Суду Хорватії, та будь-який індивідуальний акт, винесений будь-яким іншим уповноваженим органом, якщо встановить, що цей акт порушує конституційні права заявника. Водночас наголосила на тому, що для подання конституційної скарги всі інші (попередні) засоби правового захисту мають бути вичерпані.
Суд також наділений окремими спеціальними повноваженнями. Зокрема, він вирішує питання щодо імпічменту Президента Республіки, розглядає виборчі спори, контролює конституційність і законність виборів та референдумів, а також перевіряє конституційність програм та діяльності політичних партій. Крім того, Суд розглядає апеляції на рішення Державної (Національної) судової ради про звільнення суддів із посад та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Науковиця акцентувала на міжнародній практиці, наголосивши на тривалій співпраці з європейськими судами й організаціями. Вона також детально розповіла про внутрішню структуру Суду та організацію його роботи. Зокрема, зауважила, що наразі Суд працює у неповному складі – 10 суддів замість передбачених 13. Водночас сьогодні громадяни сприймають Суд як „останню надію“ та кінцевий національний засіб правового захисту перед зверненням до ЄСПЛ.
Окрему увагу лекторка приділила проблемі суттєвого перевантаження інституції: щороку надходить понад 6 000 справ, із яких більш як 88% становлять конституційні скарги, близько 10% – справи щодо абстрактного контролю і лише 1,4% припадає на всі інші категорії. За нинішніх умов судді роблять усе можливе для їхнього ефективного розгляду.
Завершуючи виступ, промовиця побажала успіхів Конституційному Суду України, а Україні – миру, безпеки й процвітання. Судді Конституційного Суду України висловили вдячність Маші Зринській за змістовну доповідь та цінний хорватський досвід.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
