Конституціоналісти України, Латвії, Литви і Польщі обговорили актуальні питання діяльності органів конституційної юрисдикції

Версія для друку

ПРЕС-СЛУЖБА

КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

 

01033, Київ, Жилянська, 14

тел. 238-10-80, 238-11-38

факс 287-36-16

 

Конституціоналісти України, Латвії, Литви і Польщі обговорили актуальні питання діяльності органів конституційної юрисдикції

 

 

14-15 липня 2014 року в Україні з робочим візитом перебували представницькі делегації органів конституційної юрисдикції країн Європи на чолі з Головою Конституційного Суду Латвійської Республіки Алдісом Лавіньшом, Головою Конституційного Суду Литовської Республіки Дайнюсом Жалімасом і Головою Конституційного Трибуналу Республіки Польща Анджеєм Жеплінськи.

Під час візиту відбулася низка офіційних заходів, у тому числі переговори європейських конституціоналістів з Головою Конституційного Суду України Юрієм Бауліним, зустрічі з Президентом України Петром ПорошенкомГоловою Верховної Ради України Олександром Турчиновим, Головою Верховного Суду України Ярославом Романюком, Генеральним прокурором Віталієм Яремою, першим заступником міністра юстиції Інною Ємельяновою.

Разом з тим велику увагу приділили науково-практичній частині програми, в межах якої в Конституційному Суді України було організовано широку дискусію у форматі круглого столу за участі очільників та суддів органів конституційної юрисдикції України, Латвії, Литви і Польщі.

Модератор круглого столу, Голова КСУ Юрій Баулін запропонував присутнім, по-перше, обговорити актуальну для всіх сторін проблему дотримання принципу соціальної держави під час зменшення соціальних видатків у зв`язку із фінансовою кризою. Як зауважив очільник Суду, для КСУ зазначена проблема постала дуже гостро в світлі ухваленого в березні 2014 року Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні», що передбачає суттєве обмеження соціальних пільг і гарантій. Перед нами стоїть серйозне завдання вирішення питань, пов`язаних з проблемами, викликаними цим законом, зазначив Голова КСУ.

По-друге, в аспекті незмінності зовнішньополітичного курсу України на інтеграцію з Європейським Союзом вкрай важливою є тематика співробітництва між європейськими конституційними судами і Європейським судом з прав людини, в тому числі в аспекті отримання консультативних висновків ЄСПЛ з принципових питань, що стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, повідомив Голова КСУ. Також він запропонував колегам висловитися з потенційно конфліктного питання стосовно перегляду конституційними судами своїх попередніх правових позицій. Це непросте і теоретичне, і практичне завдання, однак ми з ним стикаємося, життя на місці не стоїть, зауважив Юрій Баулін.

Очільники органів конституційної юрисдикції Латвії, Литви і Польщі висловили спільну думку, що питання, винесені на дискусію, є важливими для всіх країн-учасниць круглого столу. Я сподіваюсь, ми матимемо хорошу можливість обмінятися думками, практикою, тому що це метод, без якого сьогодні не обійтись, відзначив Голова КС Латвії Алдіс Лавіньш.

Його колега з Литви Дайнюс Жалімас підкреслив, що проведення такого круглого столу в складний для України час – це демонстрація солідарності конституціоналістів чотирьох країн та спільний обов`язок підтримати українських партнерів і поділитися взаємним досвідом. 

Голова Конституційного Трибуналу Польщі Анджей Жеплінськи додав, що сьогодні ситуація в Україні дуже важлива не тільки для її сусідів, а й для всіх країн Європи.  Підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна зробила найважливіший крок для того, щоб розвиватись у рамках юридичної системи, де керує тільки сила права і ніщо інше, наголосив Анджей Жеплінськи. При цьому він підкреслив важливу роль КСУ в процесі адаптації національного законодавства України до стандартів ЄС. Важливою є і конституційна реформа, але вона потребує спокійної роботи без емоцій, викликаних війною на сході країни, зауважив Анджей Жеплінськи. На його переконання, проведення круглого столу в такому форматі стане першим кроком до подальшої тісної співпраці конституціоналістів України, Латвії, Литви і Польщі в межах започаткованого в Києві чотиристороннього діалогу.

Знаковість цього заходу відзначив і суддя Конституційного Суду України Михайло Гультай, представляючи своє дослідження на тему скорочення соціальних видатків держави в період економічної та політичної кризи. З позиції конституційного права принцип соціальної держави передбачає насамперед необхідність забезпечення громадянам їхніх соціальних та економічних прав, визначених Конституцією, зауважив суддя. При цьому він навів правову позицію Конституційного Суду України, який в одному з рішень вказав: рівень державних гарантій права на соціальний захист повинен відповідати Конституції України, а мета і засіб зміни механізму нарахування соціальної допомоги – принципам пропорційності і справедливості.

Питання соціального захисту, дотримання соціальних прав людини тісно пов`язані з принципом соціальної держави, підкреслив доповідач. Він звернув увагу, що КСУ за час своєї діяльності прийняв 39 рішень, в яких розглядались питання дотримання таких соціальних прав, як право на працю, соціальний захист, житло, охорону здоров`я, освіту. Разом з тим, починаючи з кризового 2008 року, парламент приймає закони, що змінюють соціальне законодавство, а після подій лютого 2014 року уряд взяв курс на економію бюджетних коштів, при цьому скоротивши низку пільг та соціальних гарантій як для високопоставлених чиновників, так і для рядових громадян. Відповідно на розгляд КСУ надійшла низка конституційних звернень, що стосуються умов і розмірів виплат державної допомоги сім`ям з дітьми, соціального захисту окремих категорій громадян, в тому числі потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Соціальна політика держави повинна бути зрозуміла для рядових громадян і спрямована передусім на їх підтримку. Звичайно, судді Конституційного Суду України розуміють, що економічні і фінансові проблеми, з якими стикається Україна, повинні вирішуватися не за рахунок скорочення, звуження чи скасування соціальних гарантій, а іншими шляхами, не за рахунок простих громадян України, зробив висновок Михайло Гультай.

Стосовно порушеної теми іноземні учасники зауважили, що їхні країни також змушені вирішувати аналогічні проблеми. Зокрема Дайнюс Жалімас відзначив, що в Литві під час кризового перегляду соціальних стандартів у бік зниження головним є дотримання принципу конституційності цього процесу. При цьому обов`язково мають враховуватися такі критерії, як необхідність, пропорційність, недискримінаційність і тимчасовість скорочення соціальних стандартів. Зниження соціальних виплат допускається, але це має бути зроблено так, щоб ситуація розглядалася комплексно, з урахуванням всіх обставин, і при цьому не порушувалася Конституція.   

Як повідомив з цього приводу Анджей Жеплінськи, Конституційний Трибунал  Польщі у зв`язку з економічною кризою 2008 року прийняв рішення про допустимі межі скорочення соціальних гарантій, однак при цьому КТ не має повноважень визначати і гарантувати розміри соціальних виплат, оскільки це виключна компетенція парламенту та уряду. Завдання КТ – стежити, щоб соціальні стандарти не опускалися нижче встановленого Конституцією мінімуму. Позиція Конституційного Трибуналу – тільки забезпечити істину права на соціальне забезпечення, підкреслив  Анджей Жеплінськи.

Конструктивний обмін досвідом відбувся на тему застосування конституційними судами практики ЄСПЛ.  За словами Юрія Бауліна, КСУ використовує практику Євросуду, особливу увагу приділяючи тим справам, де фігурує Україна. Схожого підходу, за словами Алдіса Лавіньша, дотримується і Латвія – КС країни вивчає всі справи ЄСПЛ, незалежно від того, проти якої держави вони ухвалені. Головне, щоб були спільні проблеми, правові позиції, зазначив Голова КС Латвії.   

Свою точку зору з цього приводу висловив і суддя КСУ Станіслав Шевчук. На його думку, розуміння прав і свобод для пострадянських країн – це спільна проблема, тому Конституційному Суду України доцільно було б враховувати у своїх рішеннях правові позиції конституційних судів Латвії, Литви і Польщі.

Цікава дискусія була і навколо проблеми щодо зміни конституційними судами своїх попередніх правових позицій. Як зазначив Юрій Баулін, ця тема  викликає критику на адресу конституціоналістів. Але з`являється питання: якщо змінюється життя, законодавство, якщо виникають труднощі і кризи, то невже ми повинні твердо стояти на тому, що раніше сказали при благополучному житті, зауважив Голова КСУ.

З цього приводу Дайнюс Жалімас зазначив, що в Литві спеціально узагальнюють і вивчають практику Конституційного Суду, але досі випадків зміни чи скасування його правових позицій не було. У нас створена доктрина з реінтерпретації рішень КС, але вона жодного разу не застосовувалась, оскільки в цьому не було потреби. Для відхилення від попередніх позицій повинні бути визначені чіткі підстави, додав Голова КС Литви.

У роботі круглого столу взяли участь судді КСУ Сергій Вдовіченко, Олександр Касмінін, Олександр Литвинов, Микола Мельник, Сергій Сас, Олег Сергейчук, Ігор Сліденко, Петро Стецюк, Олександр Тупицький, Наталя Шаптала, Віктор Шишкін, суддя КСУ у відставці Михайло Колос, суддя КС Литви Вітас Міліус, суддя КТ Польщі Леон Кєрес, представники апаратів конституційних судів, працівники дипломатичних місій, акредитовані в Україні.

У підсумку учасники круглого столу висловили задоволення результатами спілкування та підтвердили спільне бажання і надалі плідно співпрацювати задля удосконалення конституційного судочинства, захисту прав і свобод громадян та зміцнення своїх держав.

 

 

 

Переглянути фотогалерею

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України