Компенсація за пошкоджене та знищене майно: Конституційний Суд України розглядає справу щодо прав громадян

Версія для друку

9 вересня 2026 року

Другий сенат 9 вересня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Воробйова Юрія Миколайовича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олександр Водянніков виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.

Суддя-доповідач повідомив, що Воробйов Ю. М. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи абзацу першого, абзацу другого преамбули Закону України „Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України“ від 23 лютого 2023 року № 2923–ІХ (далі – Закон).

Преамбулою Закону встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, починаючи з дати введення воєнного стану (24 лютого 2022 року), а також регламентує порядок створення та ведення відповідного Державного реєстру майна (абзац перший).

Відповідно до абзацу другого „дія цього Закону в частині надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна не поширюється на об’єкти нерухомого майна“, що на день введення воєнного стану (24 лютого 2022 року) знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

Як зазначив суддя-доповідач, у конституційній скарзі заявник виклав такі обставини справи.

Воробйов Ю. М. є власником приватного будинку в місті Горлівка Донецької області, який під час артилерійського обстрілу міста 11 лютого 2015 року був зруйнований унаслідок влучання снаряду, про що 20 лютого 2015 року комісія працівників пожежного загону міста Горлівки склала акт про пожежу.

За вказаним фактом Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях відкрило об’єднане кримінальне провадження згідно з частиною другою статті 258 Кримінального кодексу України.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 січня 2018 року, що її провів у межах зазначеного кримінального провадження Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, зафіксовано, що пошкодження будинку сталося внаслідок прямих влучань вибухонебезпечних предметів (мінометних мін, снарядів). Зокрема, частково зруйновано несучі стіни, перегородки, перекриття та сходи; повністю зруйновано дах та покрівлю, знищено внутрішнє оздоблення, усі інженерні комунікації; для відновлення будинку потрібно провести повний демонтаж пошкоджених конструктивних елементів із подальшим їх відновленням; вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 8,42 млн грн.

У зв’язку з руйнуванням житла у Воробйова Ю. М. виникла необхідність подати заяву на отримання компенсації до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна відповідно до Закону. Водночас відповідно до законодавчих норм права на компенсацію не мають особи, чиє житло було зруйноване до 24 лютого 2022 року, а також особи, чиє зруйноване житло знаходиться на тимчасово окупованій території.

У 2023 році заявник звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Горлівської міської ради Донецької області, держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, у якому просив визнати за ним право на компенсацію за належне йому житло – будинок у місті Горлівка Донецької області, – яке зруйновано внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили йому у задоволенні позовних вимог. Верховний Суд касаційну скаргу заявника залишив без задоволення, а рішення судів – без змін.

Заявник вважає, що оспорювані приписи Закону суперечать статтям 24 (рівність прав), 41 (право власності), 47 (право на житло) Конституції України.

Суддя-доповідач також повідомив, що направив листи-запити, зокрема, до учасників конституційного провадження, представників органів державної влади, для висловлення ними позицій щодо питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.

Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Участь у пленарному засіданні взяли суб’єкт права на конституційну скаргу Юрій Воробйов та його представник, адвокат Юлія Науменко.

Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.

 

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2026 Конституційний Суд України