Комітет міністрів Ради Європи надав позитивну оцінку Рішенню КСУ у справі
щодо забезпечення державою виконання судового рішення
Комітет міністрів Ради Європи, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод здійснює нагляд за виконанням рішень Європейського суду з прав людини, на своєму засіданні 4–6 червня 2019 року ухвалив рішення щодо статусу виконання Україною рішень ЄСПЛ, в якому здійснено детальний аналіз проблеми «невиконання судових рішень».
Комітет міністрів Ради Європи у своєму аналізі дав позитивну оцінку Рішенню КСУ № 2-р(ІІ)/2019 від 15 травня 2019 року за конституційною скаргою Віри Василівни Хліпальської.
За словами кандидата юридичних наук, начальника відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи (м. Страсбург) Павла Пушкаря, КМРЄ наголошує, що Рішення КСУ фактично створює належне конституційне підґрунтя для реформи системи виконання рішень національних судів та зміни (або трансформації) цієї системи на систему автоматичного виконання таких рішень.
«Рішення, по якому держава (державний орган, установа, організація чи підприємство, яке контролюється або управляється державою) є відповідачем, має виконуватися цим відповідачем одразу, без зволікань, без затримок та зайвих адміністративних та бюрократичних перепон, беззаперечно. Тобто такі рішення мають виконуватися одразу «добровільно-примусово», без накладення додаткового тягаря адміністративних чи правових процедур на стягувача (мова йде про спрощення системи виконання в тому числі, отримання виконавчих листів, тощо)», – підкреслив Павло Пушкар.
З детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням:
https://sud.ua/ru/news/blog/143861-avtomatichne-vikonannya-sudovikh-rishen-postanovlenikh-proti-derzhavi-vikonannya-vimog-rishen-yevropeyskogo-sudu-z-prav-lyudini-0fc611
Довідково. 15 травня 2019 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення КСУ № 2-р(ІІ)/2019 у справі щодо забезпечення державою виконання судового рішення. Заявницею у цій справі виступила пенсіонерка Віра Хліпальська, яка звернулася до Суду з конституційною скаргою. Суть її питання полягало в тому, що вона не змогла сплатити авансовий внесок у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати, тобто «7446 гривень, що відповідає її утриманню впродовж … 4,2 місяців“, для відкриття виконавчого провадження, хоча її позовні вимоги до державного органу фіскальної служби задовольнили всі судові інстанції, визнавши, що було порушене її право на доступ до публічної інформації. Таким чином, через свій незадовільний майновий стан Віра Хліпальська так і не змогла реалізувати право на примусове виконання судового рішення, а отже, і право на ефективний судовий захист.
Конституційний Суд України захистив порушені права громадянки, визначаючи неконституційними положення частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». Суд зазначив, що «держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов’язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом».
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
