4 жовтня 2024 року
4 жовтня 2024 року в Києві відбувся ІІІ Маріупольський конституційний форум „Українська конституційна ідентичність в контексті європейської інтеграції“, організований Конституційним Судом України за підтримки Офісу Ради Європи в Україні та Програми підтримки ОБСЄ в Україні.
Захід об’єднав правників-практиків, науковців, національних і міжнародних експертів, представників органів публічної влади, освітніх закладів, які проаналізували актуальні виклики, що постають перед нашою державою в умовах сьогодення.
Відкрив конституційний форум суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який від імені Суду звернувся до учасників із вітальною промовою та зазначив, що тематика форуму надзвичайно актуальна, ураховуючи складні умови, в яких перебуває наша держава.
Суддя КСУ нагадав, що перший Маріупольський конституційний форум відбувся у вересні 2021 року в місті Маріуполь за ініціативи Конституційного Суду України та підтримки наших міжнародних партнерів. Захід був присвячений складній темі: Людська гідність та забезпечення прав людини в умовах суспільних трансформацій», і це дало можливість обговорити важливі суспільні питання.
Другий Маріупольський форум пройшов у жовтні 2023 року в Києві і став наступним етапом розвитку цієї традиції. Захід був присвячений конституційним викликам у контексті післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України.
„І вже сьогодні ми зібралися знову, на Третьому форумі, щоб продовжити надзвичайно важливу дискусію про майбутнє нашої держави та її конституційну ідентичність“, – зазначив суддя КСУ. Він наголосив, що участь провідних науковців, національних та міжнародних експертів є дуже важливою та дасть можливість отримати нові ідеї та підходи для вирішення актуальних питань.
Олександр Петришин подякував Збройним Силам України, які на полі бою захищають нашу державу.
Заступник Керівника Офісу Президента України Ірина Мудра у вступній промові наголосила на важливості обраної тематики, зазначивши, що на сьогодні українська конституційна ідентичність охоплює ключові принципи, цінності та норми, які визначають основи української державності, суспільно-політичного ладу і правової системи. Принципами, на яких ґрунтується українська конституційна ідентичність, є суверенітет, незалежність, засади демократії, верховенства права, високі стандарти прав і свобод людини, рівність усіх перед законом.
„Конституційна ідентичність України формується на основі історичного досвіду державотворення і сучасних прагнень до інтеграції в європейський правовий простір, зберігаючи національну самобутність“, – підкреслила промовиця. Вона наголосила, що верховенство права, незалежність судової влади та захист основоположних свобод є ключовими елементами європейської правової традиції.
За її словами, дискусія навколо цієї теми вимагає уваги до того, які загрози конституційній ідентичності створює збройна агресія рф, що триває понад 10 років; які виклики і можливості на шляху державотворення постають у процесі інтеграції України до європейського співтовариства, які складові конституційної ідентичності та місце Конституційного Суду в її збереженні і подальшому розвитку.
До учасників заходу звернувся керівник операційної діяльності Програми підтримки ОБСЄ в Україні П’єр Боссан. Він висловив глибоку подяку та захоплення українським народом, відзначивши його неперевершену стійкість у війні, яка триває вже десять років.
Протягом останніх кількох років Україна пройшла через безліч важливих подій. Вона здобула статус кандидата на членство в ЄС, а вчора генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевнив, що з нетерпінням очікує того дня, коли Україна стане повноправним членом Альянсу. Це величезне досягнення для країни, яка продовжує боротьбу та одночасно здійснює масштабні реформи.
П’єр Боссан підкреслив, що саме українці та українки стали запорукою стійкості своєї держави і саме їм належить ключова роль у її майбутньому. В цьому контексті він закликав звернути особливу увагу на обговорення гендерного аспекту конституційної ідентичності України.
Він також наголосив на важливості дотримання основоположних прав кожного громадянина та підкреслив роль Конституційного Суду як фундаментальної інституції для забезпечення верховенства права.
Заступник Голови Офісу Ради Європи в Україні Ерленд Фалк привітав останні позитивні зміни у сфері конституційного судочинства. Він запевнив, що Рада Європи й надалі надаватиме непохитну підтримку Україні, допомагаючи їй узгоджувати конституційні процеси з європейськими стандартами.
За його словами, Рада Європи має три ключові цілі: демократія, верховенство права та захист прав людини. Ці принципи є наріжними каменями діяльності організації, що надає особливого значення ролі Конституційного Суду України як гаранта цих цінностей, зокрема у контексті конституційної ідентичності країни.
Ерленд Фалк також наголосив на важливості дотримання європейських стандартів судочинства, особливо у роботі суддів Конституційного Суду. Він підкреслив необхідність вивчення прецедентного права Суду Європейського Союзу, адже це набуває ще більшого значення у зв’язку зі статусом України як кандидата на членство в ЄС.
На завершення він висловив захоплення стійкістю українського народу, який захищає свою національну ідентичність на полі бою та продовжує дотримуватися європейських цінностей: демократії, прав людини та верховенства права.
З вітальними промовами до учасників заходу також звернулися представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрій Овсієнко, перший заступник голови Луганської обласної державної адміністрації Олексій Смирнов, т.в.о. заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Маріупольської міської ради Андрій Ремпель. Вони зазначили про важливість конституційної ідентичності України в контексті війни, європейської інтеграції та викликів, що постають перед державою.
Програма форуму передбачала обговорення багатьох ключових питань, серед яких не лише конституційна ідентичність, права людини, гендерна рівність а й інші, що мають безпосередній вплив на майбутнє нашої держави.
Перша пленарна сесія була присвячена темі „Конституційна ідентичність і війна“, модератором якої виступала суддя Конституційного Суду Ольга Совгиря.
Із доповіддю на тему „Як розуміти конституційну ідентичність українців“ виступив суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.
Суддя виділив три ключові аспекти, через які можна осмислювати конституційну ідентичність українців.
По-перше, конституційна ідентичність виражає те, як текст Конституції взаємодіє з національною самобутністю. Це стосується того, як конституційні приписи відображають цінності, важливі для суспільства. Василь Лемак звернув увагу на статті 10, 12 Конституції України, що захищають мовну та культурну самобутність українців, а також на статтю 20 Основного Закону України, що втілює державні символи. Він зазначив, що ключовим елементом є преамбула Конституції, яка містить термін „ідентичність“ і підкреслює незворотність Європейського та євроатлантичного курсу України.
По-друге, Василь Лемак наголосив на важливості „ядра“ Конституції, яке охоплює такі основні принципи, як права людини, незалежність держави та її територіальна цілісність. Він зазначив, що Конституційний Суд несе відповідальність за захист цього ядра. Суддя підкреслив, що захист прав і свобод є важливим елементом конституційної ідентичності України, і навів декілька важливих рішень Конституційного Суду у цьому контексті.
Третім аспектом є євроінтеграція та захист суверенітету України в контексті вступу до ЄС і НАТО. Василь Лемак зауважив, що передача частини суверенних повноважень на вищий, європейський рівень не зменшує суверенітет держави, а навпаки, зміцнює його. Представники України в європейських інституціях зможуть брати участь в ухваленні рішень на міжнародному рівні, що піднімає рівень здійснення суверенних функцій.
Суддя також зазначив, що після внесення змін до Конституції України в 2019 році, рух України в бік ЄС і НАТО було зафіксовано як конституційну цінність. Це вже не є політичним вибором, а конституційною нормою, якої повинні дотримуватися всі органи державної влади. Він підкреслив, що євроінтеграція стала частиною конституційної ідентичності України, і це визначає її майбутній розвиток.
У межах цієї сесії виступили проректор із науково-педагогічної роботи та стратегічного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Голова Науково-консультативної ради Конституційного Суду України України Юрій Барабаш, завідувачка кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Олена Бориславська, завідувачка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професорка юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.
Друга сесія була присвячена темі „Складові конституційної ідентичності: погляд із Києва, Страсбурга і Брюсселю“. Цю сесію модерував суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
У своєму виступі суддя Конституційного Суду України Сергій Різник наголосив на важливості обговорення складних та багатокомпонентних питань з метою отримання висновків, які можуть бути ефективно впроваджені в діяльність, зокрема, Конституційного Суду України.
Сергій Різник запропонував одне з можливих визначень поняття „конституційна ідентичність“. За його словами, це унікальна система або конфігурація конституційних цінностей, що:
по-перше, визнаються кожною людиною на індивідуальному рівні;
по-друге, об’єднують людей у спільноту, політичну націю, яка ухвалює Конституцію, де ці цінності отримують втілення;
по-третє, захищаються і поважаються державою, утвореною на основі таких цінностей.
Конституційна ідентичність, як зазначив суддя, є ключовою характеристикою конституційної держави, в якій народ, об’єднаний спільними цінностями, виступає єдиним (об’єднаним) джерелом влади.
Сергій Різник також акцентував увагу на відмінностях між універсальними конституційними цінностями та національними конституційними цінностями.
Верховенство права та людська гідність – це універсальні цінності західної цивілізації, які єднають Український народ не менше, ніж національні цінності. Саме ці цінності відрізняють Україну від автократичних режимів та незрілих націй.
Сергій Різник підкреслив особливу роль Конституційного Суду у формуванні української конституційної ідентичності. Він зауважив, що в рішенні Конституційного Суду України про забезпечення функціонування української мови як державної термін „конституційна ідентичність“ згадується більше десяти разів. Окрім того, є й інші рішення Конституційного Суду, які, поряд із утвердженням універсальних цінностей, сприяють розвитку і зміцненню національних конституційних цінностей.
У межах цієї сесії виступили також суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський, старший проєктний співробітник Програми підтримки для України ОБСЄ Олександр Водянніков, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук.
„Гендерний вимір конституційної ідентичності“ – така тема стала предметом обговорення на заключній пленарній сесії, яку модерувала суддя Конституційного Суду України Галина Юровська.
Суддя Конституційного Суду України Олег Первомайський у своєму виступі зосередив увагу на розумінні понять статевої та гендерної ідентичності у дослідженнях науковців.
Суддя зазначив, що ці поняття викликають дискусії серед науковців, однак, на його думку, потрібно використовувати прагматичний підхід та фокусуватися на юридичній складовій у цьому питанні.
Олег Первомайський також акцентував на важливості не допущення юридичної нерівності і дискримінації, наголосивши на важливості захисту прав кожної людини незалежно від її статевої та гендерної ідентичності. Він підкреслив, що питання гендерного виміру конституційної ідентичності залишається складним і потребує подальшого аналізу та обговорення.
Про важливість гендерної політики, гендерної рівності в нашому житті, зокрема, і у конституційному вимірі, розповіла у відеозверненні Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко. Свої думки щодо обговорюваних питань також висловила Тетяна Ломакіна, радниця – Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності.
Окрім цього, в межах ІІІ Маріупольського конституційного форуму відбулися спеціальні секції, під час яких учасники проаналізували, як європейські правові механізми впливають на розвиток національних судових систем і захист конституційної ідентичності держав, а також обговорили питання гендерної рівності та недискримінації в контексті конституційної ідентичності.
Учасниками секцій були: керівник юридичного департаменту Секретаріату Конституційного Суду Латвійської Республіки Крістапс Тамуш, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Оксана Хотинська-Нор, завідувачка кафедри конституційного права Львівського університету імені Івана Франка Олена Бориславська, суддя Шостого апеляційного суду Оксана Епель, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Віталій Гацелюк.
Також було проведено важливу фахову дискусію зі студентами вузів-переселенців, яку модерував Михайло Савчин, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету. Студенти Маріупольського державного університету та Донецького національного університету імені Василя Стуса отримали унікальну можливість почути практичні поради від суддів і науковців.
На завершення форуму, присвяченого Дню створення Конституційного Суду України та Дню юриста, керівник Секретаріату Конституційного Суду Віктор Бесчастний висловив вдячність усім учасникам за їх активну участь та конструктивну роботу. Він зазначив, що такі заходи сприяють розвитку правової культури.
Також було оголошено важливу ініціативу Конституційного Суду України – початок конкурсу на кращу наукову статтю з конституційно-правової тематики, присвяченого до Дня Конституції України у 2025 році. Цей конкурс спрямований на заохочення молодих науковців до дослідження актуальних проблем конституційного права. Віктор Бесчастний закликав молодь активно брати участь, наголосивши на важливості наукового внеску молодих фахівців у розвиток правової науки.
Умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до статей будуть опубліковані згодом.
Інформує відділ комунікації КСУ та правового моніторингу
