ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
Голова КСУ Юрій Баулін і суддя Петро Стецюк взяли участь у Міжнародному судово-правовому форумі
Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін і суддя Петро Стецюк взяли участь у роботі III Міжнародного судово-правового форуму «Судова реформа в Україні: європейський вектор», що розпочав роботу 19 березня 2015 року в Києві у приміщенні Верховного Суду України.
З відкриттям форуму присутніх привітали Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Наталія Кузнецова, керівник проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні Віргіліюс Валанчус, шеф-редактор всеукраїнського періодичного видання «Юридическая практика» Рустам Колесник.
Серед учасників зібрання – керівники вищих судових інстанцій України, Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, судді, представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, урядовці, вчені, адвокати та юристи провідних юридичних компаній України, міжнародні експерти з питань імплементації європейських стандартів у судових системах з Литви, Польщі, Фінляндії.
Голова Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України Юрій Баулін виступив на одній із сесій форуму з доповіддю, присвяченій проблемним питанням розмежування компетенції Конституційного і Верховного судів України. Як зауважив вчений, надані Основним Законом України особливі повноваження та статус Конституційного Суду України дають підстави говорити про здійснення ним фактично ролі арбітра в системі стримувань і противаг, який забезпечує функціонування органів державної влади в межах, визначених Конституцією України. При цьому він нагадав присутнім заяву Венеціанської комісії, в якій наголошувалося, що «у країнах, де було створено конституційні суди, вони виступають критично важливим інститутом, котрий забезпечує функціонування різних державних органів у конституційних межах. Конституційним судам належить ключова роль у забезпеченні дотримання основоположних принципів демократії, захисту прав людини та верховенства права, котрі також виступають і основоположними стандартами Ради Європи, членом якої є Україна».
Відповідно до статті 150 Конституції України рішення КСУ є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. З огляду на це акти КСУ не можуть бути предметом контролю органів державної влади, діяльність яких підлягає конституційному контролю відповідно до Конституції України. Будь-яка незгода з актами, прийнятими Конституційним Судом України, не надає права жодному державному органу ставити під сумнів їх зміст або надавати правову оцінку їх відповідності Основному Закону України. Недотримання цього принципу призводить до порушення закладених Конституцією України основних засад поділу державної влади, верховенства права та Конституції, наслідком чого є руйнація правової системи, наголосив очільник КСУ.
Виходячи із зазначеного, Юрій Баулін більш детально зупинився на двох аспектах проблеми розмежування повноважень Конституційного Суду України та Верховного Суду України: на можливості оцінки Верховним Судом України рішень КСУ з питань визнання конституційності чи неконституційності правових актів органів державної влади і на розмежуванні повноважень КСУ та ВСУ в аспекті вирішення проблеми неоднозначного та неоднакового застосування правових норм.
У ході форуму, що триватиме два дні, виступив суддя КСУ, кандидат юридичних наук, доктор права Петро Стецюк з доповіддю «КСУ: між пострадянським минулим і європейським майбутнім».
У представлених доповідях учасники порушували такі питання, як подальші кроки в проведенні судової реформи в Україні, в тому числі стосовно внесення відповідних змін до Конституції України, реформування Вищої ради юстиції, виконавчого провадження, адвокатури, удосконалення процесуального законодавства, системи надання безкоштовної правової допомоги, запровадження електронного судочинства. Йшлося також про особливості реалізації угоди з ЄС у сфері правосуддя, проблеми інституційного розмежування судів тощо.
Фото видання «Юридическая практика»
