1 березня, 2023
У середу, 1 березня, Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційними скаргами Дорошко Ольги Євгенівни і Кушаби Івана Петровича щодо відповідності Конституції України пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс).
Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційних скарг та обґрунтування заявників.
Він зазначив, що питання, порушені у конституційних скаргах, стосуються інституту малозначної справи, що впливає на особливості судового розгляду провадження, зокрема щодо доступу до суду касаційної інстанції.
Так, згідно з частиною шостою статті 19 Кодексу для цілей цього Кодексу малозначними справами є: „справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“ (пункти 1, 5).
Відповідно до абзацу першого пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу не підлягають касаційному оскарженню „судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.
Суддя-доповідач зазначив, що автори клопотань вважають, що оспорювані приписи Кодексу не відповідають низці норм Конституції України. Він навів позиції заявників, викладені у конституційних скаргах. Зокрема, на переконання Дорошко О.Є., виділення частиною шостою статті 19 Кодексу із загалу справ множини так званих „малозначних справ“ в залежності від ціни позову, категорії справи, предмета справи, та подальше позбавлення судом учасників таких справ майже всіх судових процедур, є справжньою дискримінацією та порушує конституційне право на рівний доступ до правосуддя, яке забезпечується не лише відкриттям провадження у справі, але й судовими процедурами.
У конституційній скарзі заявниця також вказує, що „у „малозначних“ справах судового процесу немає взагалі, тобто, немає ані публічного розгляду справи, ані гласності судового процесу, ані справедливого суду, ані честі та гідності, тобто, немає взагалі доступу до правосуддя“.
На думку Кушаби І.П., оспорюваний припис Кодексу „порушує рівність громадян, оскільки, одні громадяни, ціна позову яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб мають право на касаційне оскарження, а пенсіонер, який ледь виживає на мізерну пенсію, такого права позбавлений“ тощо.
Суддя поінформував, що при вивченні порушених у конституційних скаргах питань, він, як суддя-доповідач у справі, направив кілька запитів із сформованими запитаннями, зокрема, до Президента України, Верховної Ради України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та до низки наукових установ і закладів із проханням висловити свої позиції.
_____________________
Цього ж дня Другий сенат на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Тригуб Наталії Семенівни щодо конституційності пункту 2 частини другої статті 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції“ від 2 грудня 2010 року № 2735–VI (далі – Закон).
Як зазначив суддя-доповідач у справі Олег Первомайський, заявниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України оспорюваний припис Закону, яким установлено, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі „введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 та частиною третьою статті 29 цього Закону), – у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом періоду від одного року до трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, – у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян“.
Вона вважає, що встановлений пунктом 2 частини другої статті 44 Закону „розмір відповідальності є безальтернативним та не залежить від характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики особи, винної у вчиненні правопорушення, можливості відшкодування заподіяної шкоди, наявності обставин, що пом’якшують або обтяжують відповідальність тощо“, тому застосуванням „оспорюваного припису не забезпечується справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права власності особи“, що не відповідає частині першій статті 41, частині другій статті 61 Конституції України.
Суддя-доповідач також поінформував, що він направив до органів державної влади, наукових установ запити щодо порушених у конституційній скарзі питань та проханням висловити свої позиції.
Другий сенат перейшов до розгляду цих справ у закриту частину пленарних засідань для ухвалення рішень.
На засіданнях були присутні постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді України Максим Дирдін, суб’єкт права на конституційну скаргу Ольга Дорошко.
Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій Суду“.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
