Другий сенат КСУ перейшов до закритої частини пленарних засідань
у справах за конституційними скаргами Абрамова П. С., Давимоки О. Г., Бойка М. В.
03.07.2019
Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Абрамова Петра Станіславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзацу першого пункту 22, пункту 23 розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402–VIII (далі – Закон).
Під час пленарного засідання було заслухано інформацію судді-доповідача у справі Ігоря Сліденка щодо змісту конституційної скарги та підстав для відкриття конституційного провадження у справі.
Як зазначив суддя-доповідач, суб’єкт права на конституційну скаргу звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення розділу XІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, згідно з якими:
– «право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом» (абзац перший пункту 22);
– «до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 – 45,ст. 529; 2015 р., №№ 18 – 20, ст. 132 із наступними змінами)» (пункт 23).
Автор клопотання вважає, що вказані положення Закону не відповідають вимогам частин першої, другої статті 8, частин першої, другої статті 24, частин першої, п’ятої, шостої статті 126 Конституції України.
Другий сенат Конституційного Суду України завершив розгляд справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення у справі.
***
Другий сенат Конституційного Суду України на пленарному засіданні у формі письмового провадження розглядав справу за конституційними скаргами Давимоки Олександра Григоровича та Бойка Миколи Вікторовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580–VIII зі змінами (далі – Закон).
Судді-доповідачі у справі – Олександр Касмінін, Олег Первомайський.
Під час пленарного засідання Другого сенату КСУ було викладено зміст конституційних скарг та підстави для відкриття конституційних проваджень у справі, а також зазначено про те, що Другий сенат Конституційного Суду України Ухвалою від 29 травня 2019 року об’єднав конституційні провадження у справах за конституційними скаргами Давимоки О. Г. та Бойка М. В. щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону в одне конституційне провадження у справі.
Відповідно до оспорюваних положень Закону одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі – одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за Законом мають право на її отримання, у разі «визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті».
Під час пленарного засідання зазначалося, що суб’єкт права на конституційну скаргу Давимока Олександр Григорович стверджує, що, застосовуючи вказані положення Закону у його справі, суди порушили конституційні гарантії соціального захисту, оскільки виплата одноразової грошової допомоги у разі визначення інвалідності поліцейському внаслідок захворювання, поранення, пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, не може пов’язуватись з такою умовою, як підстава звільнення. Скаржник зазначає, що у зв’язку з тим, що «вказана допомога виплачується лише працівникові поліції, якого звільнено по хворобі», оспорювані положення Закону є дискримінаційними.
Суб’єкт права на конституційну скаргу Бойко Микола Вікторович вважає, що оспорюваними положеннями Закону конституційне право на соціальний захист працівника поліції поставлено в залежність від підстав його звільнення. На думку автора клопотання, держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх поліцейських, що мають право на отримання одноразової допомоги у разі встановлення інвалідності, на законодавчому рівні позбавила їх цього права у випадках, якщо останні звільнені зі служби з інших підстав, зокрема, за власним бажанням.
Другий сенат Конституційного Суду України завершив розгляд справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення Рішення у справі.
Головував на пленарних засіданнях заступник Голови Конституційного Суду України Олександр Тупицький.
Пленарні засідання транслювалися на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України у рубриці «Відеотрансляція засідань».
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
