До роковин Голодомору в Конституційному Суді України
відкрилася книжкова виставка
Щороку в Україні вшановують пам’ять мільйонів невинно загиблих українських громадян, які у 1932-1933 роках були виморені штучно організованим голодом. Ці сумні, жахливі, болісні події бентежать пам’ять та ятрять душу кожного свідомого громадянина.
На знак вшанування пам`яті жертв Голодомору в Конституційному Суді України відкрито тематичну книжкову виставку до 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні під назвою «Голодомор 1932-1933 років – злочин проти людства». До книжково-журнальної експозиції увійшли праці провідних істориків, міжнародних діячів, громадських активістів, які доклали зусиль, аби розсекретити і оприлюднити архівні документи, спогади очевидців про найстрашнішу трагедію в історії українського народу.
Так, на виставці представлено найважливіші книги національної пам’яті України – чотиритомне видання матеріалів Конгресово-президентської Комісії США з вивчення Великого голоду в Україні 1932-1933 рр., що містить свідчення очевидців-емігрантів з України, зібрані впродовж 1983-1984 рр. за спеціальною методикою oral history і є доказом геноциду українського народу. Ключова акція уряду (конфіскація всіх продовольчих продуктів тривалого зберігання в українських селах у січні 1933 р.) була здійснена на основі усних вказівок. Вона може бути встановлена тільки за подібністю дій чекістів і комнезамівців у різних селах України, засвідченою людьми, які бачили такі дії на власні очі. Тому свідчення є одним із найцінніших джерел з історії колективізації та Голодомору в Україні 1932-1933 рр. На підставі зібраних і проаналізованих матеріалів Комісія Конгресу США сформулювала 19 висновків, найголовнішим серед яких стало визнання злочину проти українського народу актом геноциду.
Збірник «Геноцид в Україні 1932-1933 років за матеріалами кримінальної справи № 475», упорядкований Миколою Герасименко і Валерієм Удовиченко, оприлюднює документи та матеріали, присвячені жахливій трагедії українського народу в ХХ ст. – Голодомору-геноциду 1932-1933 рр. Основу джерельної бази видання 
формує вибірка з матеріалів кримінальної справи № 475, що охоплює 331 том. У збірнику надруковано документи про відкриття справи, свідчення очевидців, результати судової історично-правової та науково-демографічної експертиз, висновок про психічний стан людей, спричинений тривалим голодуванням, кореспонденцію іноземних дипломатів з Харкова, фотоматеріали 1932-1933 рр., постанову Апеляційного суду м. Києва з мотивувальною частиною про визнання Голодомору геноцидом українців.
Читачі також можуть ознайомитися зі спогадами українців, які описували події 1932-1933 років у своїх щоденниках. Ці спогади підготовлено редакцією журналу «Країна» № 45 і надруковано на його сторінках. Такі сумні та бентежні рядки занотовано у спогадах очевидців: «На березень – серпень 1933 року припадає пік смертності від голоду в Україні. Люди вимирають повсюдно: на базарах і вокзалах міст, на вулицях, у хатах і клунях у селах… Щодоби від голоду гинуть у середньому 28 тис. осіб»; 
«Спочатку навколо визбирували все їстівне, а потім бралися за омелу, страхополох і блекоту. Від них боліли животи й починалися розлади психіки. Хліба в селі ніхто не випікав. Були тільки коржики з картопляного лушпиння. Варений буряк вважався делікатесом. Варили юшку із зелених листків буряків, щавля, лободи, щириці, кропиви. Їсти таке було гидко. Але таким рятувалися».
Видання факсимільного типу «Дзеркало душі народної. Спогади та враження відвідувачів виставки про Голодомор 1932-1933 років в Україні» містить свідчення, спогади, враження – всі записи, зроблені у Книзі відгуків відвідувачами виставки «Розсекречена пам’ять». За словами доктора історичних наук, професора, начальника відділу Галузевого державного архіву Служби безпеки України Василя Даниленка, що брав участь у підготовці цієї книги, співробітники СБУ розглядають цю роботу як свій громадянський і професійний обов’язок перед пам’яттю мільйонів наших співвітчизників. Записи цієї книги віддзеркалюють ставлення людей різного віку, життєвого досвіду, різних політичних поглядів і соціального статусу до Голодомору 1932-1933 років, передають душевний стан численних відвідувачів виставки, відкривають нові факти геноциду. Визначальною ідеєю книги є заклик зберегти пам’ять про безвинних жертв Голодомору та не допустити повторення такої величезної трагедії в жодній країні.
У спільному проекті кафедри міжнародного права і Центру міжнародного захисту прав людини Національного університету «Києво-Могилянська академія» зібрано наукові праці українською та англійською мовами викладачів і студентів НаУКМА, а також американських правників – дослідників Голодомору 1932-1933 років в Україні. В монографії розглядаються складні правові аспекти Голодомору 1932-1933 років в Україні, а саме: методологія його правової оцінки, історико-правовий аспект Голодомору, питання правової кваліфікації Голодомору як геноциду, визначення суб’єктів злочину та потерпілих від нього, а також відповідальності за Голодомор.
У книзі «Свіча пам’яті» Валентини Борисенко на основі матеріалів усної історії розкривається глибина трагедії українського народу під час Голодомору-геноциду у 1932-1933 роках. Автор записала чимало спогадів очевидців цієї трагедії - жителів Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської, Черкаської, Чернігівської областей.
Проблема голодомору знайшла широке висвітлення у дослідженнях українських і зарубіжних науковців. У виданнях, які представлені на виставці, публікується велика кількість матеріалів, що переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки цієї страшної події, яка забрала мільйони життів безвинних людей.
«Україна пам’ятає! Світ визнає!»
«Схиліться! Свічку запаліть. Хто у молитві, хто у серці чуйте, як кам’яніє краю біль століть. Навіки до тридцятих ми прикуті…» (Олександр Пономарьов, рядки з книги «Дзеркало душі народної»)
