Cуддя КСУ Василь Лемак: «Конституційна реформа укріпила не лише Конституційний Суд, а й усі суди України»

Версія для друку

Cуддя КСУ Василь Лемак: «Конституційна реформа укріпила не лише Конституційний Суд, а й усі суди України»

15.06.2018

Про важливість конституційної реформи в Україні, початок розгляду конституційних скарг, проблеми виконання рішень Суду розповів на VI Міжнародному судово-правовому форумі суддя Конституційного Суду України Василь Лемак.

Науково-практичний захід, що відбувся 13-14 червня 2018 року, було організовано газетою «Юридическая практика» спільно з Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Координатором проектів ОБСЄ в Україні, за сприяння Міністерства юстиції України і Національної асоціації адвокатів України.

Традиційно форум, став платформою для фахових дискусій представників професійної юридичної спільноти – суддів, адвокатів, прокурорів, представників юридичного бізнесу, органів державної влади, науковців, вітчизняних і міжнародних експертів-правників.

Форум проводився у форматі панельних дискусій, участь у яких взяли представники Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Міністерства юстиції України, міжнародні експерти, члени українських і міжнародних бізнес-асоціацій, партнери провідних юридичних фірм, топ-менеджери і юрисконсульти підприємств.

У перший день заходу учасники зосередили увагу на обговоренні найактуальніших питань судової реформи та подальших кроках у цьому напрямі, обмінялися думками щодо результативності кадрового забезпечення правосуддя, зокрема, нові правила безстрокового призначення суддів, виклики для органів суддівського управління внаслідок процесів оптимізації та укрупнення судових інстанцій.

Цього ж дня правники проаналізували тенденції актуальних правозастосовчих практик (корпоративні спори та кримінальну відповідальність) крізь призму новацій процесуального законодавства, а також нові можливості, виклики і перспективи інституту адвокатури.

Другий день форуму було присвячено обговоренню ключових подій, які відбулися у судовій системі та суміжних правових інститутах – внесення змін до процесуального законодавства та вступ у силу Закону України «Про Конституційний Суд України».

Панельна дискусія «Доступ до конституційної юрисдикції: український і іноземний досвід щодо ролі загальних судів» спонукала учасників шукати відповіді на ряд актуальних питань, зокрема, чому в Україні не спрацював механізм доступу до Конституційного Суду України через подання Верховного Суду? Чи забезпечені умови для доступу до Конституційного Суду через загальні суди? Конституційна скарга: чи загрожує обрана Україною модель перетворити КСУ на четверту інстанцію? Виконання рішень КСУ за конституційними скаргами: про що забули в ході реформи процесуальних кодексів і чи здатен КСУ налагодити механізм конституційної скарги?

Участь у дискусії взяли суддя Конституційного Суду України Василь Лемак, Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас, член Венеціанської комісії, голова Конституційного Суду Молдови (2011-2017) Александру Тенасє, експерт Венеціанської комісії, голова Конституційного Суду Грузії (2006-2016) Георгій Папуашвілі, суддя, секретар Пленуму Верховного Суду Дмитро Луспеник. Модератором виступив національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков.

У рамках панельної сесії суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив із доповіддю, в якій, зокрема, розповів про конституційну реформу в Україні.

За його словами, після конституційної реформи Конституційний Суд України запрацював по-новому. «Конституційна реформа укріпила не лише Конституційний Суд, а й усі суди України. Громадяни отримали змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду із конституційною скаргою, у свою чергу, Суд отримав розширення своїх повноважень у сфері захисту прав людини», – зазначив доповідач.

Наразі, повідомив Василь Лемак, Суд знаходиться на етапі розгляду перших конституційних скарг. Він підкреслив, що для прийняття скарги до розгляду, необхідно, щоб вона відповідала формальним вимогам закону, однак, близько 90% поданих скарг не відповідають таким вимогам. «На жаль, українське суспільство ще не до кінця розуміє інститут конституційної скарги, проте ми знаходимося лише на початку шляху, який є надзвичайно важливим», – констатував суддя. Водночас він підкреслив, що в Україні у конституційній скарзі можна поскаржитись тільки на закони, і лише за умови, якщо вичерпано всі національні засоби юридичного захисту.

Василь Лемак акцентував увагу на тому, що Конституційний Суд України бере свої повноваження з Конституції, а не зі спеціального закону. «Останній лише допомагає нам здійснювати свої конституційні функції», – наголосив суддя Конституційного Суду України.

Голова Конституційного Суду Литовської Республіки Дейнюс Жалімас у своєму виступі наголосив, що  звернення до Конституційного Суду Литовської Республіки у разі обґрунтованих сумнівів щодо неконституційності закону – це не право, а обов'язок судів. За його словами, майже 80% скарг надходять саме від судів.

У цьому контексті Дейнюс Жалімас прокоментував, що український механізм не передбачає прямого звернення суддів до Конституційного Суду, лише через Верховний Суд. А вже Пленум Верховного Суду має вирішити, чи є підстави для внесення відповідного подання.  Такий механізм, на його думку, є неприйнятним.

У свою чергу, член Венеціанської комісії, голова Конституційного Суду Молдови (2011-2017) Александру Тенасє розповів про досвід своєї країни щодо доступу до Конституційного Суду.

«У всьому світі органи конституційної юрисдикції дещо політизовані та знаходяться під впливом політиків, які не погоджуються із розширенням компетенції Конституційного Суду», – зауважив Александру Тенасє. Як показує практика, чим більше обмежень у частині доступу до Конституційного Суду, тим більш політизованим стає конституційний орган. Він повідомив, що близько п'яти років тому, більш ніж у 95% випадків звернень до Конституційного Суду Молдови суб'єктами їх подання були політичні інституції, але останнім часом ситуація змінилася кардинально.

У своєму виступі він торкнувся питання довіри до судових органів. Так, за його словами, довіра до Конституційного Суду Молдови у 2-3 рази вища ніж до судів загальної юрисдикції, та складає 60-70 %. «Громадяни поважають орган, який скасовує неконституційні закони, хоча інколи доводиться приймати непопулярні рішення», –  підкреслив Александру Тенасє.

Експерт Венеціанської комісії, голова КС Грузії Георгій Папуашвілі розповів про те, як працює інститут конституційної скарги у Грузії і яка процедура виконання рішень в цій країні. «95% конституційних скарг у Грузії – це прямі індивідуальні звернення від громадян, водночас відсоток звернень від судів дуже низький», – повідомив експерт.

Також він зазначив, що у Грузії, як і в Україні, функціонує модель нормативної конституційної скарги, але механізм виконання рішення по скаргах диференційований залежно від категорії справи. Так, рішення за конституційною скаргою у кримінальній справі є основою для перегляду справи.

Цікавими думками щодо порушених під час форуму питань поділилася Генеральний секретар Конституційного Суду Литовської Республіки Інгріда Данеліене. Вона зазначила, що конституційна скарга є важливим інститутом, адже завдяки її функціонуванню конституційне правосуддя стає ближче до кожного громадянина. За її словами, запроваджуючи конституційну скаргу, Україна приєдналася до кращих світових практик у сфері захисту прав людини.

Розповідаючи про досвід своєї країни у запровадженні цього інституту, вона повідомила, що у Литві дискусії щодо запровадження конституційної скарги тривають понад одинадцять років. Генеральний секретар Конституційного Суду Литовської Республіки зазначила, що політики часто виступають проти запровадження конституційної скарги, оскільки звичайні громадяни отримають контроль над якістю нормативно-правових актів. Водночас, на її думку, конституційна скарга доповнює систему захисту прав людини на національному рівні, яка, безумовно, повинна включати можливість звернення громадян до Конституційного Суду. Крім того, механізм конституційної скарги є додатковим фільтром перед Європейським судом з прав людини.

Також Інгріда Данеліене порушила питання незалежності судової влади. Експерт зауважила, що незалежність суддів не може бути самоціллю. Вона є передумовою для належного відправлення правосуддя та доступу до суду, а також повинна включати аспекти незалежності судді від сторін у справі, політиків, колег, суддів вищих інстанцій, голови суду тощо.

У межах другого дня роботи форуму також відбулося обговорення актуальних правозастосовчих практик і процесуальних новацій (банківських та податкових спорів, банкрутства, майбутнє арбітражу і альтернативних способів вирішення спорів в Україні). Зосередили увагу правники і на головному індикаторі ефективності судової системи – виконанні судових рішень.

Дводенний науково-практичний захід сприяв обміну думками та досвідом між представниками професійної юридичної спільноти, а також в черговий раз підтвердив, що судова реформа має позитивні тенденції у сфері захисту прав людини в Україні.

З більш детальною інформацією щодо перебігу судової реформи в Україні можна ознайомитися на сайті Ради з питань судової реформи за посиланням: http://jrc.org.ua/

 

  Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу

 

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України