Використання практики ЄСПЛ потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування, – Олександр Петришин

Версія для друку

15 квітня 2026 року
 

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Суду Олександр Водянніков долучилися до роботи Міжнародної конференції „Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог“.

Захід, організований Верховним Судом спільно з Департаментом співробітництва Ради Європи з питань прав людини та правосуддя, обʼєднав суддів Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини та судів системи судоустрою, а також представників органів держаної влади, громадянського суспільства та наукової спільноти.

З вітальними промовами до учасників заходу звернулись Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, Голова Європейського суду з прав людини Маттіас Гійомар, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин.

У своєму виступі Олександр Петришин приділив особливу увагу питанню методологічної конвергенції. Конституційний Суд України, Верховний Суд та Європейський суд з прав людини, за його словами, розглядаються не як ієрархічні структури, а як партнери, що стоять на спільних позиціях, дотримуючись принципів верховенства права, демократії та захисту прав людини. Він наголосив на формуванні спільного правового простору, в якому конституційні та конвенційні стандарти перебувають у постійному діалозі.

Окремо виконувач обов’язків Голови КСУ зупинився на питанні застосування практики ЄСПЛ у рішеннях Суду. Він зазначив, що Конституційний Суд України застосовує принцип дружнього ставлення до міжнародного права. Рішення ЄСПЛ є орієнтиром для Суду, однак ідеться не про формальне посилання на його практику, а про їх використання як підтримуючу аргументацію та джерело натхнення. Треба пам’ятати, наголосив Олександр Петришин, що саме Конституція України має найвищу юридичну силу в державі.

Використання практики ЄСПЛ в конституційному обґрунтуванні потребує не лише формальних посилань, але й глибокого розуміння її контексту та методології застосування в національному правопорядку“, – підкреслив промовець.

Судовий діалог, на думку промовця, має базуватися на спільній юридичній мові. Окремим виміром цього діалогу є індивідуальна конституційна скарга, як елемент національного механізму захисту прав людини. Її ефективність, зауважив Олександр Петришин, безпосередньо пов’язана зі здатністю забезпечити реальне відновлення порушених прав.

Виконувач обов’язків Голови КСУ також окреслив виклики, що постають перед Судом в умовах воєнного стану. Йшлося, зокрема, про збереження конституційного балансу та меж допустимого обмеження прав і свобод людини.

Навіть за надзвичайних обставин право не має втрачати своєї нормативної сили, а конституційні гарантії мають залишалися ефективними, – зазначив він.

У межах конференції з ключовими доповідями виступили суддя Європейського суду з прав людини від України Микола Гнатовський та керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар.

  

  

Фото Верховного Суду

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

 

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2026 Конституційний Суд України