ЮРЛІГА: КСУ визнав неконституційною частину шосту статті 615 КПК України стосовно продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану (19.07.2024)

Версія для друку

ЮРЛІГА, 19 липня 2024 року

КСУ визнав неконституційною частину шосту статті 615 КПК України стосовно продовження строку тримання
під вартою в умовах воєнного стану

Олена Баконіна, головний редактор ЮРЛІГА

Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. Відповідне Рішення № 8-р(ІІ)/2024 ухвалено за конституційними скаргами Оніщенка Руслана Ілліча та Гаврилюка Дмитра Михайловичаповідомила пресслужба КСУ.

Відповідно до оспорюваних приписів Кодексу "у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці".

Руслан Оніщенко, обґрунтовуючи свою конституційну скаргу, зазначав, що внаслідок застосування частини шостої статті 615 Кодексу в його справі порушено конституційні права, зокрема, на свободу та особисту недоторканність, доступ до суду, правову (правничу) допомогу, захист, розгляд справи незалежним судом з дотриманням основоположних принципів кримінального судочинства. Також на підтвердження аргументації щодо неконституційності оспорюваних приписів Кодексу заявник твердив, що відповідно до частини другої статті 64 Конституції України навіть в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи передбачені, зокрема статтями 29, 55, 59, 63 Конституції України.

Автор звернення Дмитро Гаврилюк у конституційній скарзі вказував на те, що внаслідок застосування в судових рішеннях у його справі частини шостої статті 615 Кодексу "непоправно порушуються гарантії, надані Конституцією України, зокрема "оскаржуване положення призводить до втрати контролю над ув'язненням особи, так як судді не розглядають деталі та продовжують строк дії запобіжного заходу автоматично". Він також вважав, що "положення оскаржуваної норми не передбачає дослідження судом обставин наявності ризиків перешкоджанню розслідуванню чи уникнення кримінальної відповідальності та наявності гарантій явки особи у судове засідання. Таким чином, особа утримується під вартою без вмотивованого судового рішення, тобто рішення про утримання особи під вартою не вимагає обґрунтування судом".

 

 

 

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України