Впровадження європейських стандартів справедливого суду обговорили під час круглого столу в Одесі
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук та суддя Суду Віктор Городовенко взяли участь у круглому столі «Європейські стандарти справедливого суду та їхнє впровадження в Україні», що відбувся у м. Одеса.
Відкрив захід ректор Національної школи суддів Микола Онищук. Він зазначив, що в контексті набрання чинності Протоколом №16 до Європейської конвенції з прав людини, що надає можливість отримання попередніх консультативних висновків ЄСПЛ, проведення такого обговорення є своєчасним і корисним.
Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук привітав учасників круглого столу та наголосив, що Україні слід розвивати власну правову систему в рамках європейських цінностей. На його думку, це питання не лише верховенства права, пропорційності, рівності, а й незалежності та безсторонності судової влади.
На переконання Голови Верховного Суду Валентини Данішевської, метою заходу є обговорення єдиної судової практики. Вона підкреслила, що національна судова практика має бути єдиною з Європейським судом з прав людини. Крім того, додала Валентина Данішевська, не дивлячись на зміни до Конституції України та процесуального законодавства, саме суддям слід наповнювати ці норми реальним змістом.
Вітаючи присутніх, Глава Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи Ханне Юнкер наголосила на важливості української судової реформи для досягнення цілей Європейської конвенції і визначила коло невирішених завдань.
Національний менеджер програми верховенства права та прав людини Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька зазначила, що ОБСЄ підтримує Україну у взятих нею обов’язках по досягненню верховенства права, стандартизації програм підготовки суддів, моніторингу суддів, заснованому на методиці Бюро демократичних інституцій. «Такі стандарти справедливого суду є ознакою демократичного суспільства», – додала вона.
Голова Одеського апеляційного господарського суду Наталія Богацька зауважила, що даний захід спрямовано на впровадження європейських стандартів справедливого суду. Верховний Суд, за її словами, є флагманом судової системи, від якого залежить єдність судової практики. «Саме від Верховного Суду залежить, чи буде вироблено єдине бачення щодо застосування практики ЄСПЛ», – додала вона.
В рамках першої сесії доповідь на тему «Роль Конституційного Суду України в забезпеченні імплементації Європейської конвенції з прав людини» представив Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. На переконання Станіслава Шевчука, європейська конституційна традиція базується на спільних з Радою Європи та Європейським Союзом цінностях, які є важливими для України не лише в контексті потенційного членства в ЄС, а й в контексті перебудови правової системи.
Очільник Суду розповів, що термін «європейська ідентичність» виник після фултонської промови Вінстона Черчіля, в якій постало питання об’єднання Європи заради спільних цінностей. Це питання, на думку доповідача, є важливим і для України, оскільки наша країна є Європою не лише географічно, а рішучі зміни, пов`язані з конституційною і судовою реформою є результатом спільної праці. Станіслав Шевчук також наголосив на тому, що від конституційної ідентичності відмовляються в тих країнах, де до влади прийшли популісти, які бачать «особливу роль», відособленість та власне розуміння конституції.
На думку Голови КСУ, Конституція України – це єдиний стандарт, який накладається на всі нормативно-правові акти. За його словами, для Конституційного Суду України закони є важливими, проте тлумачення Конституції України відбувається не через закони, а через принципи.
«Права людини, що містяться в Конституції України та Європейській конвенції з прав людини мають спільну правову природу», – зазначив Станіслав Шевчук. Він розповів, що Конституційним Судом України було сформульовано принцип дружнього ставлення до норм міжнародного права, відповідно до якого КСУ враховує приписи чинних міжнародних договорів і практику тлумачення цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна. Такий принцип, за його словами, був сформульований у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» (справа про судовий контроль за госпіталізацією недієздатних осіб до психіатричного закладу). Це було необхідно для того, щоб дати поняття, як узгоджується принцип найвищої юридичної сили Конституції України з обов'язком використовувати практику ЄСПЛ, підсумував Голова Суду.
Суддя КСУ Віктор Городовенко представив доповідь на тему: «Право на апеляційне оскарження в контексті українського законодавства та практики ЄСПЛ». Він зазначив, що забезпечення права на справедливий суд відіграє особливу роль у демократичному суспільстві.
Суддя розповів, що останнім часом у зв’язку з внесеними у 2016 році до Конституції України змінами питання забезпечення права на апеляційне оскарження у вітчизняних юридичних колах стає дедалі актуальнішим. На переконання промовця, значущість вивчення цих конституційних змін, посилена надходженням до Конституційного Суду України численних конституційних скарг, які стосуються питань процесуальних обмежень щодо апеляційного оскарження окремих судових рішень. Крім того, за деякими з цих скарг відкриті конституційні провадження.
Віктор Городовенко розповів, що до внесення вказаних змін Конституційний Суд України у своїх рішеннях дотримувався позиції щодо свободи розсуду законодавця у регулюванні питань реалізації права на апеляційне оскарження, а також вказував на можливість визначати окремі категорії справ, у яких таке оскарження не передбачено, за умови дотримання принципу пропорційності. Такий підхід Конституційного Суду України, на його думку, узгоджується з міжнародними стандартами у визначенні так званих процесуальних фільтрів стосовно забезпечення права на апеляційне оскарження.
Однак, зазначив промовець, як свідчать порівняльно-правові дослідження, межі апеляції не є однозначними у міжнародній практиці. Зокрема, додав він, як вказує Комітет з прав людини при застосуванні пункту 5 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, відсутність права на перегляд судом вищої інстанції не компенсується тим фактом, що особа засуджена верховним судом, а апеляція має бути забезпечена з питань права і факту.
У зв’язку з цим, зазначив суддя КСУ, виникають питання, зокрема, чи закладено в змісті чинної Конституції України щодо забезпечення апеляційного перегляду справи посилений рівень судового захисту особи порівняно з міжнародними стандартами, чи навпаки, у розумінні конституційно визначеного забезпечення апеляційного перегляду справи варто дотримуватися тієї міжнародної практики, яка дозволяє винятки з права на апеляцію для забезпечення надходження до апеляційного суду належних справ.
Доповіді також представили, Віце-президент Європейського суду з прав людини Ангеліка Нуссбергер, судді Європейського суду з прав людини Вінсент Де Гаетано, Роберт Спано, Петер Пакзолай, Ганна Юдківська, Марко Босняк, начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини, Рада Європи Павло Пушкар, начальник секції Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Ради Європи Клер Браун, національний експерт проекту Ради Європи «Підтримка виконання рішень Європейського суду з прав людини» Денис Бугай, начальник відділу науково-методичних досліджень проблем судочинства Національної школи суддів України Тетяна Фулей, суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Алла Олійник, заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, Президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень, професор Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Буроменський.
Програма заходу передбачала обговорення питань щодо впровадження права на справедливий суд у процесі судової реформи в Україні та виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні.
Захід організовано Національною школою суддів України за підтримки ОБСЄ та Ради Європи на базі Одеського апеляційного господарського суду.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу