29 вересня 2026 року
Велика палата розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо конституційності окремого положення абзацу другого пункту 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 261 (далі – Порядок), у частині відшкодування витрат на грошове забезпечення як витрат, пов’язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі в разі настання обставин, визначених частиною четвертою статті 74 Закону України „Про Національну поліцію“ від 2 липня 2015 року № 580–VIII (далі – Закон).
Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону „особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов’язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України“.
Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що відшкодування здійснюють у розмірі витрат, пов’язаних із „грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням“.
На думку Суду, грошове забезпечення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, є не заробітною платою, а винагородою за навчання, оскільки особа не виконує покладених на поліцію повноважень, а лише набуває спеціальних навичок, потрібних для виконання таких повноважень.
Водночас Суд звернув увагу, що курсанти (слухачі) можуть бути направлені в службові відрядження, зокрема, для забезпечення охорони громадського порядку; у такому разі відповідно до змін, унесених до Порядку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 750, особа не повинна відшкодовувати витрати за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку).
Оцінюючи конституційність оспорюваного положення Порядку, Суд наголосив, що вимога про відшкодування грошового забезпечення обґрунтована досягненням легітимної мети в загальних інтересах – повернення витрачених коштів на навчання осіб у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, які держава спрямовує з Державного бюджету України на створення привабливих умов для служби в поліції, зокрема професійного навчання та забезпечення виконання поліцейськими своїх службових обов’язків. У такий спосіб забезпечено збереження принципу державного замовлення на підготовку поліцейських як працівників правоохоронного органу, що забезпечує громадську безпеку і порядок.
Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що вимога відшкодування грошового забезпечення в повному розмірі за весь період фактичного навчання особи в закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, є домірним заходом втручання в гарантоване Конституцією України право власності та таким, що не суперечить Конституції України.
Суддя-доповідач у справі – Ольга Совгиря.
Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 30 вересня 2026 року.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
