7 квітня 2026 року
Велика палата 7 квітня 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження продовжила розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Нагадаємо, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на конституційність абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про виконавче провадження“ від 2 червня 2016 року № 1404–VIII зі змінами (далі – Закон).
Оспорюваною нормою Закону встановлено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні вчинення виконавчих дій у провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, органи військового управління, з’єднання, військові частини, військові заклади вищої освіти та інші установи у складі Збройних Сил України (крім рішень про стягнення зарплат, грошового забезпечення військовослужбовців та забезпечення їх житлом). Також зупиняється примусове стягнення заборгованості за комунальні послуги з громадян, чиє житло знаходиться на території громад, на яких ведуться активні бойові дії, або які перебувають у тимчасовій окупації згідно з офіційним переліком, або якщо нерухоме майно, яке є місцем їх постійного проживання, було знищено чи пошкоджено внаслідок воєнних дій.
Під час попереднього пленарного засідання з розгляду цієї справи, що відбулося 24 березня ц.р., суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційного подання та обґрунтування заявника.
Суб’єкт права на конституційне подання твердить, що дана норма Закону унеможливлює примусове виконання судових рішень немайнового характеру, боржниками за якими є зазначені суб’єкти сектору оборони. Заявник наголошує, що оспорюваний припис Закону запроваджує фактично абсолютний мораторій на виконання судових рішень немайнового характеру, зокрема, пов’язаних із зобов’язанням вчинити певні дії: виключення з військового обліку, звільнення з військової служби тощо.
На думку автора клопотання, абзац двадцять другий пункту 10-2 розділу ХІІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону не відповідає Конституції України, оскільки призводить „до нівелювання як прав, захищених судом, так і самого права на судовий захист в аспекті забезпечення державою належного виконання відповідних судових рішень під час дії воєнного стану в Україні“, а також створює правову невизначеність щодо строків виконання судових рішень.
На відкритій частині пленарного засідання Суд заслухав пояснення суб’єкта права на конституційне подання – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Свої позиції також виклали залучені учасники конституційного провадження: заступник Міністра оборони України, генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко, професор кафедри приватного права Хмельницького університету управління та права імені Леоніда Юзькова Юрій Білоусов, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Снідевич.
Під час засідання 7 квітня Суд заслухав пояснення представника Президента України у Конституційному Суді України Сергія Дембовського та підсумковий виступ представника Уповноваженого в системі судоустрою з права на справедливе правосуддя та представництва в Конституційному Суді України Андрія Овсієнка.
Залучені учасники та учасники конституційного провадження надали відповіді на запитання суддів.
Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання для ухвалення рішення.
Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті КСУ:
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
