28 червня 2024 року
Конституційний Суд України 28 червня 2024 року провів міжнародну конференцію „Конституція України та європейські цінності: виклики євроінтеграційного процесу‟, присвячену 28-й річниці Основного Закону України.
Захід організований у межах спільного проєкту Ради Європи та Конституційного Суду України „Підтримка розвитку конституційної юстиції в Україні“, впровадженого в межах третьої фази спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи „Партнерство заради добропорядного врядування“, а також спільного проєкту Конституційного Суду України та ОБСЄ „Підтримка національних партнерів у покращені доступу до конституційного правосуддя“.
Учасники наукової конференції: судді Конституційного Суду України та судді КСУ у відставці, вітчизняні та міжнародні експерти в галузі конституційного права, представники органів конституційної юрисдикції іноземних держав і міжнародних організацій.
Під час заходу учасники поділилися своїм досвідом і підходами до захисту основних прав і свобод громадян у воєнний час та кризові періоди. Вони обговорили практичні аспекти імплементації міжнародних нормативних актів у національне законодавство, а також роль Конституційного Суду в цих процесах.
Відкрив конференцію суддя Конституційного Суду України Олександр Петришин, який від імені Конституційного Суду України звернувся до учасників із вітальною промовою, висловивши вдячність організаторам заходу та всім присутнім.
Він наголосив, що ухвалення Основного Закону України 28 червня 1996 року є історичною подією, яка визначила долю Українського народу. Основний Закон зміцнив міжнародний авторитет України й заклав основи для розвитку демократії, правовладдя, рівності та народовладдя в нашій країні.
Упродовж 28 років дії Конституції наша держава отримала вагомі здобутки, досягла значних успіхів, утвердилась у власній європейськості через закріплення в Основному Законі приписів щодо членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору. Отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та офіційні переговори про вступ є свідченням нашої впевненості та стійкості.
Сьогодні ми розуміємо, що європейський світогляд і цінності – це ті ключі, які дають змогу відкрити шлях до кращого майбуття. Наше покрокове, але наполегливе наближення до Європейського Союзу вимагає від нас не тільки знання, а й сповідування європейських цінностей, щоб для кожного покоління українців вони стали життєво важливими.
Тому вважаю, що конференція, яку ми проводимо сьогодні в межах роботи двох секцій, допоможе кращому розумінню важливості європейських цінностей і їх упровадженню у країні, а також ролі у цьому судової влади та Конституційного Суду України.
Із вітальною промовою до учасників звернувся також Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Він зауважив, що День Конституції України – подія визначальна та фундаментальна, адже Український народ отримав можливість жити в демократичній, правовій і суверенній державі.
Голова Верховної Ради України заявив про отримання Україною історичного рішення про початок переговорів з Європейським Союзом щодо членства. “Це історичне рішення для України, за яким стоять кров і сльози Українського народу, звитяга Українських воїнів та кожного з нас”.
Також наголосив, що Верховна Рада України вже зробила чимало для поступу країни. Ідеться, зокрема про ухвалення низки євроінтеграційних законів, які поступово наближають Україну до Європейського Союзу. Крім того, Парламент ухвалив закон щодо вдосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України та обрав одного суддю за новою конкурсною процедурою.
Голова Верховної Ради України зазначив, що наша Конституція витримала випробування часом у найскладніший для України період. Ми впевнено можемо сказати, що Основний Закон працює, забезпечено засади конституційного ладу. Це приклад для багатьох країн, які сумнівалися в державності України, – наголосив доповідач.
Голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак привітав учасників конференції та українців із цим державним святом. Він зазначив, що Конституція – це не лише найвищий правовий акт у державі, із яким повинні узгоджуватися усі закони країни, а й наріжний камінь захисту прав людини та правовладдя в країні.
Мачей Янчак відзначив важливість реформ, які відбуваються у сфері конституційного правосуддя в Україні. У цьому контексті він привітав новопризначеного суддю Конституційного Суду України та зазначив, що суддю було призначено за результатами прозорого, справедливого відбору за участі міжнародних експертів відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Він також наголосив на важливій ролі Конституційного Суду України в забезпеченні прав людини і правовладдя. Він підкреслив, що українські судді, і зокрема судді Конституційного Суду України добре обізнані з практикою ЄСПЛ, правовими інструментами і методологіями Суду Європейського Союзу. Він подякував Суду за співпрацю та висловив переконання у подальшому сприянні обміну досвідом між Конституційним Судом України і конституційними судами країн Європейського Союзу та висловив готовність підтримати Україну на її шляху до Європейського Союзу.
Керівник з операційних питань Секції 1 „Європейська інтеграція, врядування та верховенство права, громадянське суспільство“ Представництва Європейського Союзу в Україні Асьєр Сантільян Лузуріага привітав Україну з 28-ю річницею ухвалення Конституції України та початком переговорів з Європейським Союзом щодо членства України. Конституція, зазначив він, це батько та матір усіх законів, юридичні рамки держави, це договір між громадянами й тими, хто служить державі. Це той договір, що у випадку України, об’єднує демократичну систему, яка ґрунтується на правах громадян. І цей договір потребує суддів, що стануть посередниками у вирішенні певних питань.
Він привітав обрання одного з суддів КСУ за новою конкурсною процедурою та наголосив, що наразі сильний Конституційний Суд потрібен державі як ніколи раніше, зважаючи на всі реформи, які супроводжують євроінтеграційний процес.
Асьєр Сантільян Лузуріага наголосив, що досягнення реформ щодо верховенства права потрібно підтримувати, тому що вони є не лише умовою щодо подальшого прогресу для вступу до ЄС, але й також зміцнять стійкість України в часи війни, покращать умови для бізнесу й інвестицій в Україні та сприятимуть процесу відновлення.
Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Марцел Пешко відзначив подвиг мужніх воїнів, які борються за майбутнє України на фронті. Водночас він зазначив, що перемога кується не лише на полях битв, а й у формуванні бачення майбутнього.
„Бачення післявоєнної України, включаючи, насамперед, верховенство права та права людини, демократію, гендерну рівність та гендерний вимір післявоєнної реконструкції, європейську інтеграцію, правосуддя перехідного періоду, зараз потрібне українському суспільству як ніколи раніше‟, – зауважив він.
Він зазначив, що у 2014 році нація повстала на захист свого цивілізаційного вибору. Сьогодні на кривавих полях війни, як і 10 років тому на палаючих барикадах у Києві, люди захищають свою мрію – мрію про Європу, про співдружність цінностей, принципів і рівних можливостей.
Він висловив переконання, що ОБСЄ в Україні, як і завжди, буде ефективним інструментом, щоб допомогти українцям здійснити цю мрію. „Ми готові продовжувати ефективну співпрацю з Конституційним Судом України, регіональними та місцевими органами влади, академічними колами та громадянським суспільством‟.
У своєму виступі віцепрезидент Національної академії наук України Олег Рафальський підкреслив, що одним із найважливіших стратегічних приписів нашої Конституції є втілення в ній стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства у ЄС і НАТО. Він зауважив, що перед державою стоїть чимало питань, розв’язання яких потребує спільних зусиль. Тож Олег Рафальський наголосив, що одним із найважливіших напрямів діяльності Національної академії наук України є правовий і економічний супровід євроінтеграційного процесу, що здійснюється різноманітними шляхами.
За його словами, Національна академія наук України також бере активну участь підтримці діяльності Конституційного Суду України, зокрема, надає наукові висновки, представники Академії беруть активну участь у заходах тощо. “Плідне поєднання наукового потенціалу і практики Конституційного Суду України створює підґрунтя для інтеграційного процесу і впровадження європейських цінностей у життя українського суспільства”.
Президент Національної академії правових наук України Володимир Журавель, привітав учасників наукової конференції з нагоди Дня Конституції України. Науковець зазначив, що ухвалення Основного Закону стало знаковою подією в нашій країні. Він нагадав, що у той час, коли ухвалювали Конституцію України, була непроста соціально-політична ситуація в державі.
„Конституція України увійшла в суспільне життя як оберіг державності, демократії, гарант незалежності і соборності України. Вона становить фундамент, на якому ґрунтується сьогодення, вибудовується майбутнє українського народу“.
Він підкреслив, що основним є те, що у цьому політико-правовому документі – державному паспорті України – зафіксоване те, заради чого численні покоління українців не лише мріяли, а проливали кров, і, на жаль, проливають кров і сьогодні – це права людини, які російські загарбники намагаються забрати в нас, розв’язавши цю повномасштабну і криваву війну.
Володимир Журавель наголосив, що від війни страждає увесь український народ, але особливо мешканці, які проживають у прикордонних і прифронтових регіонах. Зокрема мешканці міста-героя Харкова, які постійно відчувають численні обстріли. Російська-українська війна переконує і доводить, що надійною гарантією безпеки є вступ до Європейського Союзу і членство в Північноатлантичному альянсі, про що зазначено у преамбулі Конституції України. І важливим завданням є реалізація цих положень.
На його переконання, вступ України до Європейського Союзу не тільки підсилить Україну, але й Україна підсилить ЄС.
У межах роботи конференції відбулося дві сесії, учасники яких обговорили конституційну доктрину і практику верховенства права (правовладдя), питання людської гідності та прав людини в реаліях воєнного стану.
Учасники першої сесії зосередили увагу на темі „Верховенство права: конституційна доктрина і практика”. Обговорили забезпечення верховенства права в Україні у світлі практики ЄСПЛ, уплив європейських цінностей на розвиток українського конституціоналізму в аспекті сучасних викликів, конституційні зміни до розділу „Правосуддя‟ та їх уплив на розвиток судової системи, захист прав і конституційних принципів у надзвичайних ситуаціях, а також розглянули доктринальний вимір практичної реалізації принципу верховенства права в умовах воєнних загроз.
Дослідили і питання впливу умов воєнного стану та надзвичайних ситуацій на захист прав і їх реалізацію через правові механізми в Україні, юридичні позиції конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції, історичні аспекти імплементації принципів правової держави та верховенства права в Україні.
Модерував сесію суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко.
Суддя Конституційного Суду України Сергій Різник у своєму виступі розповів про принцип верховенства права як критерій конституційності нормативних актів, наголошуючи на важливості цього принципу для забезпечення демократії та стабільності в країні.
Він зазначив, що принципи спільної спадщини європейських народів як тріада європейських цінностей – верховенство права, демократія, права людини, що доповнюють одне одного, – відображені у статті 8 Конституції України, згідно з якою в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
На переконання Сергія Різника, принципи верховенства права і верховенства Конституції є цілісними, тож забезпечуючи верховенство Конституції, Конституційний Суд України захищає принцип верховенства права. У виступі суддя детально дослідив принцип верховенства права в рішеннях Конституційного Суду України.
Він наголосив на важливості співпраці між Конституційним Судом України та науковим співтовариством, зазначивши, що разом ми будуватимемо українську національну конституційну демократію, засновану на верховенстві права.
Суддя Конституційного Суду України Ольга Совгиря провела порівняльний аналіз юридичних позицій конституційних судів європейських держав щодо референдумів про внесення змін до конституції та інших питань, які можуть бути предметом референдумів. Розкрила їх переваги і недоліки, роль органів конституційного судочинства в цій процедурі.
Суддя зазначила, що у багатьох європейських державах конституційні суди відіграють важливу роль у визначенні законності та конституційності референдумів у частині внесення змін до конституції. Вони перевіряють процедури проведення референдуму та формулювання запропонованих поправок. Конституційні суди також можуть мати повноваження переглядати результати референдуму про внесення змін до конституції та визначати, чи є результати референдуму дійсними.
Ольга Совгиря назвала країни, в яких ухвалили чинні конституції за результатами референдумів, окреслила керівні принципи для конституційних референдумів на національному рівні, що їх сформулювала Венеційська Комісія. Зокрема, одним із фундаментальних принципів є судовий перегляд на відповідність чинному законодавству всіх питань, пов’язаних з організацією і проведенням конституційного референдуму. Суддя наголосила на ролі Конституційного Суду або Верховного Суду у цьому процесі.
У межах цієї сесії виступили: Микола Гнатовський, суддя Європейського суду з прав людини від України (онлайн-відеозапис), Михайло Смокович, Голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Олександр Скрипнюк, директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Юрій Барабаш, проректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого,· Микола Оніщук, ректор Національної школи суддів України, Георгій Папуашвілі, спеціальний радник Конституційного Суду України та Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016).
Другу сесію присвятили питанням людської гідності та прав людини в реаліях воєнного стану. Учасники обговорили вплив міжнародних правових стандартів на внутрішню правову систему, а також роль конституційного правосуддя у забезпеченні дотримання міжнародних зобов’язань із захисту прав людини. Доповідачі наголосили на важливості міжнародної правової співпраці у забезпеченні прав людини та дотриманні міжнародно-правових зобов’язань із захисту прав людини в період війни. Модерувала сесію суддя Конституційного Суду України Оксана Грищук.
Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак виступив із темою „Конституція України крізь призму ефективності: основні проблеми‟ та розповів про виклики, що стоять перед нашою державою.
Василь Лемак зазначив, що День Конституції – це хороша нагода проаналізувати те, наскільки Конституція України є дієвим і ефективним документом. Він наголосив, що Основний Закон України створює систему, яка покликана гарантувати та захищати права людини.
Доповідач зауважив, що ефективність Конституції вимірюється передусім рівнем захисту її ціннісного ядра. Конституцієдавець, який ухвалив Конституцію, захистив її ядро через механізм дотримання статей 157 і 158. Ці статті захищають вічні цінності – права людини, територіальну цілісність та незалежність нашої країни. Василь Лемак акцентував, що Конституційний Суд України в 2019 році своїми висновками зупинив кілька проєктів законів про внесення змін до Основного Закону України, нагадавши також, що сама по собі перемога на політичних виборах не дає карт-бланшу на довільну зміну Конституції України. Наголосив на важливості механізму стримувань і противаг, без якого неможливі повноцінний захист прав людини та справжня демократія, а також зазначив, що мету Конституції треба реалізовувати безперервно. З цього, зокрема, випливає, що неприйнятною є ситуація, за якої конституційні органи навіть тимчасово зупиняють свою діяльність.
У виступі Василь Лемак зазначив, що за понад 27 років Конституційний Суд України ухвалив більш як 420 рішень, у значній частині яких установлено неконституційність приписів права. Це означає, на його думку, що Конституційний Суд України реально довів спроможність виконувати контрмажоритарну функцію конституційного судочинства, покликану стримувати політичний процес в межах Конституції.
Доповідач зазначив, що й під час повномасштабної війни Конституційний Суд України продовжує виконувати свої функції, доводячи, що принцип поділу влади є дієвим, а перебування всіх органів державної влади в межах конституційного поля не лише забезпечує верховенство права й захист індивідуальних людських прав, а й зміцнює конституційний порядок України загалом. Ця здатність, переконаний Василь Лемак, є надто важливою в умовах воєнного стану.
У своїй доповіді суддя Конституційного Суду України Галина Юровська розповіла про застосування актів Європейського Союзу та рішень Суду справедливості у практиці Конституційного Суду України.
Суддя зосередила увагу на окремих рішеннях Конституційного Суду України, які ґрунтуються на документах міжнародного права та практиці Європейського Суду справедливості. Зокрема, це рішення щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів; про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі.
Вона наголосила на важливості адаптації європейських стандартів у національну правову систему, що сприяє зміцненню правової держави та забезпечує відповідність конституційним принципам і міжнародним зобов’язанням України.
У фаховій дискусії взяли участь: Яутріте Брієде, суддя Конституційного Суду Латвійської Республіки, Дануте Йочієнє, суддя палати у кримінальних справах Верховного Суду Литовської Республіки, суддя Європейського суду з прав людини (2004–2013), суддя (2014–2023) та Голова Конституційного Суду Литовської Республіки (2021–2023), міжнародна консультантка Ради Європи, Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, Александру Тенасє, спеціальний радник Конституційного Суду України, Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017), Олена Бориславська, завідувач кафедри конституційного права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, Олександр Водянніков, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України.
У межах конференції учасникам презентували Науково-практичний коментар Конституції України.
Також відбулося урочисте нагородження почесними грамотами Конституційного Суду України та пам’ятними сувенірами переможців конкурсу на найкращу наукову статтю, пов’язану із захистом людських прав.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
