16 листопада, 2022
Судді Другого сенату Конституційного Суду України 16 листопада на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянули справу за конституційною скаргою Василенка Сергія Миколайовича щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення“ Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113).
Суддя-доповідач у справі Олег Первомайський під час пленарного засідання виклав зміст конституційної скарги, підстави для відкриття конституційного провадження у справі, а також поінформував про надані доручення та запити до органів державної влади та наукових установ.
Відповідно до оспорюваного припису Закону № 113 «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“».
Суб’єкт права на конституційну скаргу вважає, що оспорюваний припис Закону № 113 не відповідає частині другій статті 3, частині другій статті 6, частині першій статті 8, частині другій статті 19, частині першій, другій, шостій статті 43, частині другій статті 85 Конституції України.
Суд дослідив матеріали справи на відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
На пленарному засіданні був присутній суб’єкт права на конституційну скаргу Сергій Василенко та представник Верховної Ради України, керівник Відділу зв’язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Аркадій Лаптієв.
***
Другий сенат Конституційного Суду України цього ж дня на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Сербіної Олени Дмитрівни щодо відповідності Конституції України статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668–VI (далі – Закон № 3668), першого речення абзацу шостого частини п’ятнадцятої статті 86 Закону України „Про прокуратуру“ від 14 жовтня 2014 року № 1697–VII (далі – Закон № 1697).
Олег Первомайський, суддя-доповідач у цій справі, зазначив, що скаржниця звернулася до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України окремі приписи статті 2 Закону № 3668 у частині поширення її дії на Закон № 1697, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до Закону № 1697, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Авторка клопотання також просить перевірити на відповідність Конституції України окремий припис Закону № 1697 відповідно до якого „максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність“.
Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.
Переглянути відкриті частини пленарних засідань можна на офіційному вебсайті Конституційного Суду України у рубриці Архів відеотрансляцій засідань.
Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу
