4 листопада, 2022
Упродовж двох днів, 3–4 листопада, судді Конституційного Суду України і представники Німецького фонду міжнародного юридичного співробітництва (IRZ) мали онлайн-зустріч у межах фахового обміну досвідом із питань конституційного права.
Основними темами, які обговорювали, були: проблеми своєчасного та ефективного виконання рішень конституційного суду, дисциплінарна відповідальність суддів конституційного суду, а також процедура відбору та призначення суддів Федерального Конституційного Суду Німеччини.
Учасниками заходу були судді Конституційного Суду України Сергій Головатий, Василь Лемак, Олег Первомайський, Галина Юровська, Оксана Грищук, Віктор Кичун, Олександр Петришин, Директор Фонду IRZ Штефан Ґюльсгьорстер та судді Федерального Конституційного суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр та Удо Штайнер.
Виконувач обов’язків Голови КСУ Сергій Головатий на початку зустрічі подякував за можливість послухати доповіді міжнародних колег та обмінятися думками на професійні теми. Він також висловив вдячність німецькій державі та німецькому народові, а також колегам із IRZ за дієву підтримку Української держави в часи страшних випробувань для неї.
„Німеччина дуже багато робить для допомоги Україні, яка вже дев’ять місяців у війні з Московією веде тяжку боротьбу за свою свободу та незалежність“, – наголосив Сергій Головатий.
Сергій Головатий розповів міжнародним партнерам про роботу Конституційного Суду в умовах війни. Зокрема зазначив, що незважаючи на військову агресію Московії проти України, Конституційний Суд України продовжує здійснення своїх конституційних повноважень задля утвердження верховенства Основного Закону України на всій території нашої держави та захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина. „У таких умовах, попри постійні повітряні тривоги, ми намагаємося працювати та ухвалювати рішення. За цей час ми ухвалили Великою палатою 2 Рішення за конституційними поданнями та 8 Рішень ухвалено в сенатах Суду за конституційними скаргами“. За його словами, громадяни України і далі звертаються до Конституційного Суду. З початку року до Суду надійшло півтори сотні конституційних скарг, із яких 90 скарг уже розподілено суддям-доповідачам. Сергій Головатий також поінформував про те, що Конституційний Суд України докладав зусиль для міжнародної ізоляції конституційних судів Московії та Білорусі, які прямо або опосередковано брали участь у легітимізації агресивних дій урядів цих держав.
„Завдяки нашим зусиллям та співпраці з нашими колегами сьогодні конституційний суд Московії вже не є ані членом Усесвітньої конференції конституційного правосуддя, ані Конференції європейських конституційних судів“.
Суддя КСУ Віктор Кичун, долучившись до дискусії, так само висловив вдячність за допомогу, яку надає Україні Німеччина. Також суддя відзначив, що упродовж усього часу повномасштабної війни орган конституційного контролю України безперервно виконує свої повноваження. Він підкреслив, що принцип інституційної безперервності роботи державних органів в Україні повністю виконується, незважаючи на військову агресію росії проти України та складні умови роботи.
Директор Фонду IRZ Штефан Ґюльсгьорстер наголосив, що важливість співпраці та обміну досвідом є обопільно корисними. За його словами, обрані для обговорення теми є надзвичайно актуальними, особливо питання щодо виконання рішень Конституційного Суду України, зокрема державними інститутами, оскільки це є необхідно для забезпечення правовладдя.
Штефан Ґюльсгьорстер зазначив, що в контексті отримання Україною статусу кандидата у членство Європейського Союзу постає чимало викликів, на які потрібно відповідати, та запевнив у подальшій підтримці України.
Судді Конституційного Суду України Олег Первомайський та Галина Юровська звернули особливу увагу у своїх виступах на проблему своєчасного та ефективного виконання рішень Конституційного Суду.
Олег Первомайський поінформував німецьких колег про діяльність Великої палати та сенатів Суду, зазначивши, що за час діяльності Конституційний Суд України ухвалив 388 рішень і 42 висновки. За словами судді, є суттєва проблема щодо виконання рішень Конституційного Суду, у яких визнано неконституційність актів. У цьому контексті суддя зазначив, що за 5 останніх років із 46 рішень, які підлягали безсумнівному виконанню, було виконано лише 16, що становить усього 35 відсотків.
У своїй доповіді Олег Первомайський детально проаналізував питання, які виникають при пошуку складових механізмів виконання рішень Конституційного Суду, та повноваження самого Суду у цьому процесі.
Власним баченням також поділилася суддя Галина Юровська. Вона зазначила, що на відміну від судів системи судоустрою, рішення яких виконує Державна виконавча служба, Конституційний Суд України має самостійно піклуватися про виконання його рішень.
Вона нагадала, що в Конституції України зазначено про обов’язковість виконання рішень Конституційного Суду, однак констатувала, що за час діяльності Суду 105 рішень досі не виконано. Галина Юровська звернула увагу на причини такого невиконання та вказала на випадки, коли законодавець фактично в окремих випадках повторно приймав аналогічне законодавче регулювання з тих питань, в яких Конституційний Суд вказував на неконституційність. Тож, важлива роль у процесі виконання рішень, наголосила суддя, належить саме законодавцю.
Свої міркування щодо визначених питань також висловили судді Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр та Удо Штайнер. Вони поділилися власним досвідом та розповіли про виконання рішень Федерального Конституційного Суду Німеччини.
Суддя Удо Штайнер повідомив, що в Німеччині так само є подібні випадки повторного ухвалення законів, де раніше Федеральний Конституційний Суд зазначав про їх неконституційність. У майбутньому такі закони підлягали повторному конституційному контролю.
Учасники також обговорили дисциплінарну відповідальність суддів Конституційного Суду України. Головним доповідачем із цієї теми виступив суддя Василь Лемак. Він підкреслив, що судді розуміють важливість інституту дисциплінарної відповідальності, водночас наголосивши, що не сприймають, коли заходи дисциплінарного порядку вживаються як інструмент впливу на них. На його переконання, дисциплінарна відповідальність судді має бути засобом підтримки його високоморальної поведінки, а не інструментом посягання на його незалежність.
У своїй доповіді Василь Лемак проаналізував розвиток інституту дисциплінарної відповідальності суддів КСУ в останні десятиліття, практику його застосування, а також розповів як змінювалося конституційне та законодавче регулювання цього інституту. За його словами, важливим результатом конституційної реформи 2016 року є запровадження процедурних гарантій від звільнення судді Конституційного Суду України, які полягають у вимозі не менше двох третин суддів цього Суду під час ухвалення рішення про його звільнення.
Важливо також, що на сьогодні суб’єкти призначення суддів вже позбавлені повноважень щодо їх звільнення. Зараз виключно Конституційний Суд України наділений повноваженням притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Водночас він звернув увагу, на те, що в Конституції України та Законі України «Про Конституційний Суд України» нечітко визначені підстави для дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду. Крім того, ним акцентовано, що процедурних гарантій для судді, щодо якого розглядається дисциплінарна справа, є недостатньо, оскільки залишається невизначеною формула конституційного припису щодо вчинення «істотного дисциплінарного проступку» і саме такого, «що є несумісним зі статусом судді“.
Окремо суддя Василь Лемак зупинився на питанні ефективних правових засобів судді у зв’язку з притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Крім того, суддя наголосив на неприпустимості для законодавця політизувати інститут дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України.
Суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Райнґард Ґайєр поінформував про процедуру відбору та призначення суддів Федерального Конституційного суду. Зокрема він розповів про органи, які відбирають суддів, про критерії та вимоги до кандидатів, правове врегулювання процедури відбору, роль політичних міркувань тощо.
На завершення сторони подякували за змістовні доповіді та висловили побажання про подальші такі професійні обміни думками.
Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу