У КСУ відкрито книжкові виставки з нагоди Дня пам’яті та примирення та на честь Дня Перемоги

Версія для друку

У КСУ відкрито книжкові виставки з нагоди Дня пам’яті та примирення та на честь Дня Перемоги

 

Минає 74 роки, як закінчилася наймасштабніша в історії світу Друга світова війна, яка принесла незліченні жертви і страждання, смерть та руйнування, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. Український народ безмежно вдячний тим, хто ціною власного життя, мужньо захищаючи рідну землю, здобув Перемогу в цій війні.

Напередодні Дня пам’яті та примирення і на честь 74-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у бібліотеці Конституційного Суду України відкрито книжкові виставки, де представлені наукові видання, навчальні посібники, енциклопедії, документи та матеріали, присвячені трагічним подіям Другої світової війни, спогадам безпосередніх учасників бойових дій.

Книга «Пам᾿ять заради майбутнього» під загальною редакцією Голови Української спілки в’язнів – жертв нацизму, колишнього малолітнього в’язня концтабору «Саласпілс» Маркіяна Демідова є джерелом відомостей про страждання народу України у фашистській неволі, бо в ній наведені авторські спогади людей, які пережили це страшне лихоліття, що мають документальну силу.

Дуже цікавим читачеві є праця єврейської дівчинки, яка вела щоденник спогадів у роки Другої світової війни у віці з 13 до 15 років, переховуючись від нацистів в одному з будинків Амстердама. «Щоденник» – це перший український переклад всесвітньовідомого твору Анни Франк, здійснений з найповнішого німецькомовного видання, який відкриває вражаючий світ почуттів і думок авторки. Ця книга є хвилюючим документом, що неспростовно викриває людино ненависницьку політику геноциду, яку здійснювала гітлерівська Німеччина. Прагнення дівчини якомога вільніше вилити своє серце стало причиною ведення цього щоденника. Вона писала: «Папір терплячий, аніж люди…». Батько Анни виконав бажання загиблої доньки (1944 р.) й опублікував її записи у вигляді книжки. Дівчина сподівалася, що колись ця жахлива війна має скінчитися: «…колись ми знову станемо людьми, а не лише євреями!» Вона не втрачала надії у краще майбутнє і підкреслювала, що відвага й життєрадісність – це найважливіше.

Дванадцятий том 15-томного видання – «Україна в Другій світовій і Великій вітчизняній війнах (1939-1945 рр.)» за авторством Михайла Коваля, присвячений ратному та трудовому внескові Українського народу в розгром третього рейху. «Війна проти німецького фашизму всіма своїми вогняними колесами двічі прокотилася українською землею, зилишивши глибокі вибоїни й шрами в долі народу України», – зазначає автор. У книзі згадується, що у нескінченному ланцюгу всенародної трагедії, що її принесли в Україну війна з Німеччиною та ворожа окупація, була травма неосяжних масштабів, біль від якої не вщухає й понині.

Про важке життя українських політичних в’язнів у нацистських концтаборах, побут у камерах, гігієну й харчування, а також деякі відмінності різних концентраційних таборів розповідається в книжці «Українські політичні в’язні в нацистських концентраційних таборах» за авторством Михайла Г. Марунчака. «В німецьких концтаборах можна було стрінути різні національності Европи, включно з народами Північної Африки. Чисельно українці займали в концтаборах одне із передових місць побіч євреїв, французів, поляків, чехів, бельгійців та других», – йдеться у збірнику. Очевидці згадують про виснажливу щоденну працю, жахливі санітарні і гігієнічні умови існування, нелюдські умови транспортування, недоїдання, що підкошувало здоров’я в’язнів.

Монографія «Звитяга і жертовність: Українці на фронтах Другої світової війни» за авторством Івана Муковського, Олександра Лисенка є першою спробою комплексного дослідження боротьби воїнів-українців з німецько-фашистськими та японськими загарбниками. На багатому архівному матеріалі автори розкривають роль і місце в Другій світовій війні основного «трудівника фронту» – рядового бійця, плоть від плоті Українського народу. В основу роботи покладено історико-хронологічну послідовність у висвітленні ратної звитяги громадян України на фронтах, боротьби національного підпілля, участі українців у збройних силах США, Канади, Франції та інших країн.

У виданні йдеться про значні демографічні зрушення в Україні, які  спричинила війна. «Починаючи з січня 1941 року до січня 1945 року населення республіки зменшилося з 41 млн. до 27.4 млн. чоловік», а «внесок України до Перемоги ліг на плечі народу тягарем неймовірно важких утрат, які зазнав він на фронтах війни», – вказують автори.

Крім того, серед книжок представлені збірники видань, які стосуються Нюрнберзького процесу, що відбувався з 20 листопада 1945 року по 1 жовтня 1946 року в місті Нюрнберг (Німеччина) над німецькими воєнними злочинцями, які чинили злочини проти миру та людства, військові злочини. Міжнародний військовий трибунал, винісши обвинувальний вирок головним нацистським злочинцям, визнав агресію найтяжчим злочином міжнародного характеру.

День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – велике свято для мільйонів людей. Це День, який поставив крапку в страшній, кровопролитній, тривалій війні. Пам’ять про ці трагічні події, про мільйони загиблих людей навіки збережеться в серцях багатьох поколінь українців.

 

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України