Конституційний полілог «Зміни до Конституції України: теорія та практика в конституційній демократії»

Версія для друку

 

Конституційний полілог «Зміни до Конституції України: теорія та практика в конституційній демократії»

7 грудня 2018 року відбувся Міжнародний конституційний полілог «Зміни до Конституції України: теорія та практика в конституційній демократії».

Спікерами заходу були Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, суддя КСУ Василь Лемак, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Алла Лесько, суддя Верховного Суду Дмитро Гудима, Президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин, ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук, старший спеціаліст проектів Координатора Проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх, член Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017 рр.) Александру Тенасе, експерт Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі, суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща (2007-2016 рр.) Мірослав Гранат, радник спікера Сейму Литовської Республіки Вайдотас Верба, Голова Комітету Асоціації правників України з питань конституційного, адміністративного права та прав людини Альона Шуліма, Національний радник з юридичних питань Координатора Проектів ОБСЄ в Україні, консультант Конституційної комісії Олександр Водянніков, директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин, член правління Центру політико-правих реформ, керівник проектів з питань конституційного права Юлія Кириченко.

У роботі конституційного полілогу також взяли участь заступник Голови КСУ Олександр Тупицький, судді КСУ Сергій Головатий, Ігор Сліденко, Наталя Шаптала, судді КСУ у відставці Іван Домбровський, Михайло Костицький, Петро Стецюк, Володимир Тихий, Віктор Шишкін, науковці, студенти, представники громадських організацій, засобів масової інформації.

Програма заходу передбачала роботу трьох панельних дискусій, під час яких учасники обговорили питання щодо ролі конституційних судів у контролі за змінами до конституції, очікувань та досягнень конституційної реформи 2016 року, а також питання європейської та євроатлантичної інтеграції.

Відкрив захід Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук. Він наголосив на тому, що орган конституційного контролю України відкритий для дружнього спілкування, обміну думками та обґрунтованої критики. За словами промовця, КСУ слідує верховенству права, Конституції та покладається на експертну думку науковців. “Рішення Конституційного Суду України базуються на доктрині та Основному Законі держави”, – додав він.

Станіслав Шевчук акцентував увагу на тому, що Конституція України та рішення Конституційного Суду України накладають стандарт на всю правову систему країни. На його переконання, рішення КСУ не можуть бути надто формалістичними. “Як скульптор із мармуру висікає скульптуру, так конституційний суд формулює свою доктрину, базуючись на Конституції”, – зазначив він. Промовець підкреслив, що саме через рішення Конституційного Суду України розкриваються зміст та цінності, приховані за тестом Конституції.

Голова Суду зауважив, що Конституція –це акт установчої влади народу, який спрямований на демократію. “В основі демократії лежить Конституція, і влада країни має діяти у відповідності до Основного Закону”, - підкреслив він.

​​З вітальною промовою до присутніх звернувся старший спеціаліст проектів Координатора Проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх. Він зазначив, що “конституційна реформа” – це термін, який описує зміни що відбуваються в управлінні державою. Таким чином, додав промовець, відбувається “ревізія” правової системи країни.

Джефрі Ерліх зауважив, що зміни до Конституції України в частині правосуддя торкнулися й функціонування Конституційного Суду України. Конституційна реформа в Україні, за його словами відкрила двері до Конституційного Суду України для звичайних громадян.

Промовець наголосив, що верховенство права є запорукою демократії, безпеки та миру  у світі. “Слабкість правової системи призводить до проблем не лише в одні країні, а й у країнах-сусідах”, – підкреслив він.

Про очікування та досягнення конституційної реформи 2016 року йшлося під час першої панельної дискусії, модератором якої стала адвокат, громадський діяч Наталія Ковалко.

Суддя Конституційного Суду України Василь Лемак у своєму виступі проаналізував результати конституційної реформи 2016 року, а також запровадження в Україні інституту конституційної скарги.

На переконання судді Конституційного Суду України, конституційна реформа є однією з найбільш успішних у правовій сфері, зокрема в процедурному аспекті. „Аналіз реформи дає підстави говорити про її позитивні результати. Це створення Верховного Суду та формування його складу на конкурсних засадах, конкурсні засади обрання суддів Конституційного Суду України, закріплення реальних гарантій незалежності суддів та ряд інших важливих аспектів“, – зазначив Василь Лемак.

У контексті конституційних змін суддя КСУ також зупинився на інституті конституційної скарги. “Конституційна скарга – це певний виклик для суспільства, водночас саме вона є найбільшим досягненням судової реформи, оскільки людина отримала змогу оскаржити закон у Конституційному Суді України“, – зауважив він.

За словами Василя Лемака, із запровадженням конституційної скарги перелік питань, які розглядаються в Суді, значно розширився, охопивши фактично всі сфери суспільного життя. Він додав, що найчастіше у конституційних скаргах порушуються питання щодо „квазісоціальних“ прав та окремих норм Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, зазначив суддя КСУ, кількість конституційних скарг постійно зростає, а це свідчить про те, що суспільство довіряє Суду, люди звертаються до Суду та очікують вирішення правових питань.

Окремо Василь Лемак проаналізував рішення КСУ, яким було визнано неконституційним Закон України „Про всеукраїнський референдум“. Він наголосив, що це рішення має надзвичайно важливе значення, оскільки відповідний Закон породжував небезпеку для конституційної системи.

У виступі судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Алли Лесько йшлося про довіру суспільства до судів, а також принцип незалежності судової влади.

За її словами, законодавство містить достатньо важелів, аби забезпечити незалежність суддів. Питання незалежності та довіри є взаємозалежними, зазначила доповідач, оскільки не буде довіри до судді, незалежність якого можна поставити під сумнів.

Також Алла Лесько підкреслила, що принцип незалежності повинен бути сформований у свідомості суддів, правової спільноти, політиків та суспільства.

Продовжив дискусію про довіру до судової влади суддя Верховного Суду Дмитро Гудима. Він підкреслив, що інституційні реформи, започатковані після Революції Гідності вже надають певну довіру, а тенденції щодо зростання довіри суспільства до судів є наслідком успішного проведення судової реформи. Серед позитивних змін він заначив про деполітизацію у сфері призначення суддів, формування триланкової судової системи, дієвий механізм контролю за виконанням судових рішень.

Також Дмитро Гудима підкреслив, що рішення судів мають бути зрозумілими для суспільства. „Обґрунтованість рішень та їх виклад зрозумілою мовою є інструментом, який сприятиме підвищенню довіри суспільства до судів“, – ­ зазначив суддя Верховного Суду.

Ректор Національної школи суддів України Микола Оніщук розповів про результати судової реформи, реалізацію конституційної доктрини, принципів, конституційних імперативів та норм.

Микола Оніщук підкреслив, що удосконалення правосуддя було визначено головним пріоритетом конституційного творення, і робота Конституційної Комісії була зосереджена, щоб домогтися реальних змін у сфері правосуддя. Без існування в Україні справедливого правосуддя, наголосив промовець, говорити про ефективність чи неефективність організації публічної влади немає сенсу, оскільки саме права людини і їх захист, а захист здійснюється, насамперед, через правосуддя, складають основу нашого буття і визначають зміст, доцільність існування всіх інших публічних форм існування суспільства та держави.

На його думку, фундаментальні конструкції було обрано правильно, оскільки гуртувалися вони на досвіді міжнародної спільноти і практики європейських судів. Він також розповів про реалізацію конституційної доктрини, принципів, конституційних імперативів, норм, і наскільки вони є ефективними, коли ми говоримо про систему правосуддя. Микола Оніщук також відзначив, що на сьогодні за нормативною моделлю організація системи правосуддя в Україні є однією з найкращих.

Особливостям внесення змін до Конституції України присвятив свій виступ Президент Національної академії правових наук України Олександр Петришин.

Він зауважив, що Конституція – це не лише текст, це те, що в ньому закладено. Коли говорять про Конституцію, то часто недооцінюють таку складову, наголосив Олександр Петришин, як принципи. Водночас він зауважив, що Преамбула Основного Закону є його невід’ємною частиною.

У своєму виступі він також навів приклади країн, які часто змінюють свої конституції, зазначивши, що відповідні зміни не сприяють економічному зростанню чи покращенню інших показників розвитку держави.

Суддя Конституційного Трибуналу Республіки Польща (2007-2016 рр.) Мірослав Гранат розповів, що у Польщі був особливий шлях до членства країни в Європейському Союзі та НАТО. Коли у 1997 році приймали нову Конституцію у її авторів ще не було розуміння, куди буде рухатися країна, адже радянська армія ще впевнено тримала свої позиції.

Як зауважив суддя у відставці, до Конституції Польщі не було внесено жодних позицій щодо ЄС чи НАТО, і цим, на його думку, польський підхід відрізняється від українського. “Польща зафіксувала європейський курс шляхом інтерпретації Конституції Конституційним Трибуналом”, - наголосив промовець. За його словами, завдяки діяльності Конституційного Трибуналу Республіки Польща було прийнято міжнародні угоди та визнано їх такими, що відповідають Основному Закону країни.

Мірослав Гранат акцентував увагу та тому, що у Конституції Польщі визначено її вищу юридичну силу у правовій системі країни. Європейське законодавство, за його словами, застосовується відповідно до правової доктрини.

Радник спікера Сейму Литовської Республіки Вайдотас Верба розповів про литовський досвід членства в Європейському Союзі. За його словами, правові процеси та юридичні зміни відбулися в країні вже після вступу до ЄС. “Таким чином, відбулася адаптація до нової правової платформи”, – додав він.

Вайдотас Верба наголосив на тому, що процеси інтеграції до ЄС почалися відразу після здобуття Литвою незалежності. Він зауважив, що на референдумі 2004 року 95 % громадян Литви проголосували за членство в ЄС. “Це був внутрішній вибір кожного громадянина країни”, – додав промовець.

Питання членства в ЄС, на переконання Вайдотаса Верби, є питанням цивілізаційного вибору країни. І сьогодні, додав він, Україна розуміє, де хоче бути.

Голова Конституційного Суду Республіки Молдова (2011–2017 рр.) Александру Тенасе зазначив, що Українa проходить через драматичний період історії – анексія Криму та російська агресія на Сході країни. Він підкреслив, що Молдова підтримує Україну в цей складний час.

Промовець наголосив на тому, що перед Україною стоїть багато викликів, зокрема, зміцнення конституційних цінностей, рух у європейському напрямі та посилення військово-оборонного потенціалу країни. “Зміцнення системи конституційних цінностей є надважливим сьогодні”, – додав він.

На думку  Александру Тенасе, важливо закріпити європейське прагнення українців в Конституції України. Так, зауважив він, Україна – це європейська країна, яка має спільну історію та цінності з Європою.

Александру Тенасе підкреслив, що Україна, Молдова, Грузія, Польща – країни, що завжди були на перехресті інтересів великих держав, які прагнули нами торгувати. “Тож, Україна зробила важливий стратегічний крок вперед з метою забезпечення своїх європейських прагнень та відходу від радянських традицій”, - підсумував він.

Експерт Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеційська Комісія), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі зазначив, що Україна – унікальний приклад, коли люди гинули під прапорами Європейського Союзу. „Події Революції Гідності демонструють чіткий вибір країни“, – додав він.

Георгій Папуашвілі розповів про виклики, що постали перед Грузією у зв'язку з європейською інтеграцією. Так, наголосив експерт, Парламентом Грузії вже було здійснено низку заходів задля приєднання Грузії до ЄС, зокрема, наразі внесено відповідні зміни до Конституції Грузії.

Директор Науково-дослідного інституту порівняльного публічного права та міжнародного права Ужгородського національного університету Михайло Савчин зосередив увагу присутніх на важливості суспільно-політичних дебатів. Науковець висловив думку, що реалізація Конституції починається саме з суспільно-політичних дебатів, однак суспільство повинно бути готовим до цього.

Михайло Савчин також розповів про роль держави та її органів у забезпеченні прав та свобод людини і громадянина, а також окремі аспекти свободи розсуду Конституційного Суду України при застосуванні норм міжнародного права.

Про конституційний популізм, як загрозу конституційним цінностям, які лежать в основі сучасного конституціоналізму, йшлося у виступі Національного радника з юридичних питань Координатора Проектів ОБСЄ в Україні, консультанта Конституційної комісії Олександра Водяннікова. За його словами, ідея сучасного конституціоналізму полягає в тому, що є матеріальні гарантії проти зловживання владою, проти тоталітаризму і захоплення влади.

Окремо він зазначив про засадничі цінності, на яких побудований сучасний конституціоналізм, зокрема, це стан за якого конституційні права і свободи мають набути юридичного змісту, має бути орган, відповідальний за захист Конституції та конституційних цінностей тощо.

Порушення цих цінностей, застеріг промовець, може призвести до того, що у нації не буде майбутнього.

Член правління Центру політико-правих реформ, керівник проектів з питань конституційного права Юлія Кириченко у своєму виступі зазначила про роль конституційних судів у контролі за змінами до Конституції. Конституційний Суд, підкреслила Юлія Кириченко, повинен бути сильним, аби стати так званим «запобіжником». Також вона зауважила, що роль Конституційного Суду України в умовах конституційного популізму є надзвичайно важливою.

Окремо Юлія Кириченко зупинилася на питаннях відкритості Суду, висвітленні його рішень та інших важливих аспектах діяльності Конституційного Суду.

Третю панельну дискусію модерував доцент кафедри конституційного права Львівського національного університету імені Івана Франка Сергій Різник, який серед іншого зазначив, що зміни до Конституції не завжди носять благий характер, а тому потрібно до цього питання підходити вкрай виважено.

Під час третьої панельної дискусії Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук зазначив, що Конституція України поєднує в собі нормативну частину, а також є зібранням фундаментальних принципів і цінностей, які разом забезпечують свободу особи від свавілля державної влади.

Голова Суду наголосив на тому, що Конституційний Суд України захищає Конституцію України як акт найвищої юридичної сили. За його словами, конституційні цінності розкриваються саме через рішення органу конституційної юрисдикції.

Промовець зауважив, що Конституційний Суд України переживає новий етап своєї діяльності. Рішення органу конституційного контролю, за його словами, носять концептуальний характер. На його думку, у суспільства є потреба мати професійний, авторитетний і незалежний Конституційний Суд України, який буде виступати гарантом конституційної справедливості, зміцнювати демократію та державу в цілому.

Очільник Суду розповів, що за цей рік Конституційний Суд України надав чотири висновки у справах за конституційними зверненнями Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України. «Висновки Конституційного Суду України не лише консультативні, вони мають обов’язковий характер», – підкреслив він. Так, стосовно Висновку КСУ щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності) Суд зауважив, що потрібно обережно ставитися до обмеження депутатської недоторканності, адже важливо забезпечити здатність народних депутатів безперешкодно та ефективно здійснювати свої повноваження.

На завершення Голова Конституційного Суду України підкреслив, що внесення змін до Конституції України інколи є дійсно потребою, водночас зазначив він, нам потрібно навчитися жити за Конституцією України, а не намагатися її змінити. Він зазначив, що Основний Закон країни відповідає за всі цінності, а тому не може бути прирівняний до звичайного законодавства. На думку промовця, Конституція може змінюватись, однак не можуть бути атаковані фундаментальні права, проголошені в ній. Станіслав Шевчук навів слова Томаса Джефферсона, який вважав, що кожне покоління має змінювати конституцію, бо «мертві не можуть правити живими», однак, його у зворотному переконав Джеймс Медісон.

Голова Конституційного Суду України подякував вітчизняним та міжнародним експертам за участь у Конституційному полілозі, плідний діалог та конструктивні дискусії. «Служити Конституції – наша спільна місія», – резюмував він.

 

Відеозапис заходу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=UjXH6xNeZLI

 

Інформує відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2024 Конституційний Суд України