Фахова зустріч у Конституційному Суді України щодо питань імплементації рішень ЄСПЛ
16.04.2018
16 квітня у Конституційному Суді України відбулася фахова зустріч з начальником відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павлом Пушкарем щодо питань імплементації рішень Європейського суду з прав людини.
У заході взяли участь Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук, суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко, керівник Секретаріату КСУ Ярослав Василькевич, працівники Секретаріату Суду.
У своєму виступі Голова Суду Станіслав Шевчук зазначив, що Конституційний Суд України відіграє особливу роль, як у захисті конституційних прав і свобод, так і в забезпеченні гарантій Конвенції в Україні. Він підкреслив, що основним завданням Конституційного Суду України є захист Конституції, проте, наголосив, що юридична природа міжнародного й національного права є однаковою. «Захищаючи права людини, ми маємо діяти у співробітництві з Європейським судом з прав людини», – констатував очільник КСУ.
Станіслав Шевчук зауважив, що Конституційному Суду України на сьогоднішній день вдалося сформувати основи доктрини дружнього ставлення до міжнародного права при ухваленні рішень та наданні висновків. «Ми не можемо у своїх рішеннях виступати всупереч практики Європейського суду з прав людини», – продовжив він.
Також Голова КСУ акцентував увагу присутніх на рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України. Він зазначив, що згідно з цим рішенням, суддя без клопотання прокурора не може продовжити строк перебування під вартою, бо це суперечить Конституції України. «Це одне з рішень, – додав він, мотивація якого є сучасною та європейською».
В мотивувальній частині цього рішення Суд посилається на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, тримання під вартою без відповідного судового рішення, особливо протягом періоду після закінчення слідства та до початку судового розгляду, а також на підставі судових рішень, винесених на стадії судового розгляду, які не містять визначених строків подальшого тримання під вартою, суперечить вимогам статті 5 Конвенції (пункт 98 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). За словами Станіслава Шевчука, такий підхід узгоджується з метою статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні свавільному чи невиправданому позбавленню свободи.
Очільник Суду також зазначив, що у цьому рішенні Конституційний Суд України сформулював принцип безсторонності, оскільки Суд має сприйматися як незалежний орган з достатніми гарантіями для виключення будь-яких легітимних сумнівів з цього приводу. «Коли суддя продовжує тримання під вартою без клопотання прокурора, він автоматично стає на сторону обвинувачення», – додав Голова КСУ.
Начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар розповів, що існує два паралельні процеси: розгляд справ у Європейському суді з прав людини та розгляд справ у Конституційному Суді України.
Промовець підкреслив, що у своїх рішеннях Конституційний Суд України має закріпити правову позицію у відповідності до міжнародного права. «Важливо показати європейському конституційному простору, що Україна готова вирішувати питання на найвищому юридичному рівні», – продовжив він.
Павло Пушкар поінформував присутніх, що одним із завдань Європейського суду з прав людини є надання інформації для посилення діалогу між практиками ЄСПЛ та КСУ. Він також акцентував увагу на посиленні фахового рівня Секретаріату Конституційного Суду України з метою підвищення інституційної спроможності при використанні практики Європейського суду з прав людини. «Важливо щоб позиція, яка викладена у рішенні ЄСПЛ була зрозуміла для Конституційного Суду», – підкреслив промовець.
Павло Пушкар зазначив, що Україна знаходиться на третьому місці по кількості звернень до Європейського суду з прав людини. Він розповів, що з 1997 року стосовно України було прийнято близько 1400 рішень, 14% з яких знаходяться на посиленому контролі Кабінету Міністрів Ради Європи. За словами промовця, протягом 2011–2017 років Україною було виплачено 1,5 млрд. грн. у частині сатисфакції рішень ЄСПЛ. Виконання рішень Європейського суду з прав людини, підкреслив Павло Пушкар, це міжнародне зобов’язання країни та колективне зобов’язання усіх державних органів.
Начальник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права РЄ пояснив деталі процесу, який відбувається після прийняття рішень Європейським судом з прав людини. «Міністерство юстиції має розробити системний, стратегічний підхід до виконання рішень ЄСПЛ», – констатував промовець.
Він також наголосив на важливості рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України. «Зараз необхідно зрозуміти, наскільки рішення Конституційного Суду України вплинуло на судову практику в країні», – зазначив він.
Крім того, начальник відділу Департаменту виконання рішень Європейського суду з прав людини Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Павло Пушкар детально зупинився на питанні законності перебування під вартою у справах «Чанєв проти України» та «Ігнатов проти України». Він акцентував увагу присутніх на заходах загального характеру та аналітичній оцінці впливу КПК на ситуацію стосовно тримання під вартою. За словами промовця, застосування запобіжного заходу можливе виключно за наявності обґрунтованої підозри.
Павло Пушкар детально зупинився на матеріалах справи «Швидка проти України». На його думку, у цій справі не було кримінального правопорушення, тому і апеляційного оскарження бути не могло. За словами промовця, проти заявниці було застосовано покарання за політичні погляди, а не за кримінальний злочин.
Промовець також розповів, що у європейських країнах, зокрема, у Німеччині та Франції, вже тривалий час діє спрощений механізм розгляду кримінальних проступків, які в Україні, здебільшого, «перекладаються на плечі» суддів. Він підкреслив, що необхідно спростити цей механізм, вивівши розгляд подібних справ за повноваження судів.
Під час заходу сторони обговорили й інші актуальні питання виконання рішень Європейського суду з прав людини. Голова Конституційного Суду України Станіслав Шевчук зазначив, що такі зустрічі мають стати регулярними, адже КСУ лише починає розглядати конституційні скарги та потребує підтримки Ради Європи.
Учасники домовились про подальше співробітництво в рамках конструктивного діалогу, започаткованого між Конституційним Судом України та Департаментом виконання рішень ЄСПЛ Ради Європи з метою посилення інституційної спроможності КСУ та всебічного використання практики ЄСПЛ у рішеннях Конституційного Суду України.
Інформує Відділ комунікацій Конституційного Суду України та правового моніторингу
