ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-10-25
факс 287-36-16
З нагоди 20-ї річниці Конституційного Суду України в Києві проходила міжнародна конференція „Конституційний контроль і процеси демократичної трансформації у сучасному суспільстві“
7
жовтня 2016 року в Києві розпочала роботу Міжнародна конференція „Конституційний контроль і процеси демократичної трансформації у сучасному суспільстві“ з нагоди 20-ї річниці Конституційного Суду України.
Організаторами виступили – Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська Комісія), Координатор проектів ОБСЄ в Україні, Німецький фонд міжнародного правового співробітництва.
Конференцію присвячено питанням конституційного контролю в умовах демократичної трансформації правових механізмів захисту прав людини, трансформації соціального законодавства в умовах фінансово-економічної кризи та проблемам взаємного впливу в умовах демократичного поступу.
У роботі конференції взяли участь представники Ради Європи, Європейського Союзу, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), судді конституційних судів Австрії, Азербайджану, Білорусі, Болгарії, Грузії, Вірменії, Йорданії, Казахстану, Кіпру, Киргизії, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Німеччини, Румунії, Туреччини, Хорватії, Чорногорії, представники Федерального товариства з дослідження права та публічної політики США, судових та державних органів влади України, народні депутати України, науковці вищих навчальних вітчизняних та зарубіжних закладів.
Відкрив конференцію Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін. Він привітав учасників з початком роботи конференції та висловив подяку за згоду взяти в ній участь. Очільник Суду розповів присутнім, що Конституційний Суд України був заснований 16 жовтня 1996 року, коли на виконання приписів першої Конституції після поновлення незалежності Української держави, парламентом було ухвалено Закон України «Про Конституційний Суд України». «Минали роки, змінювався склад Суду, однак, попри все, діючи на підставі та в межах своїх конституційний повноважень, Конституційний Суд України неухильно дотримувався принципу «суверенітету людської особистості», основу якого складають природні права і свободи, які належать кожній людині незалежно від його політичних поглядів, національності, віросповідання, громадянства, статі чи майнового стану», – підкреслив Юрій Баулін. Також він зазначив, що у 21-й рік своєї діяльності КСУ вступає з суттєво оновленими конституційними повноваженнями, оскільки з 30 вересня 2016 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року.
З вітальним словом до присутніх звернувся Президент України Петро Порошенко, який наголосив, що зміни до Конституції в частині правосуддя, які набули чинності 30 вересня, є фундаментом для реформування сфери правосуддя, Конституційного Суду, значно підвищують рівень захисту прав українців.
"Дуже важливо, що зараз громадяни отримали право звертатися до Конституційного Суду із конституційною скаргою, у випадку, якщо особа вирішить, що застосований в кінцевому судовому рішенні в її справі закон не відповідає Конституції. Це новація, яка значно збільшує рівень захисту прав і свобод громадян", - підкреслив Глава держави.
"Це - потужний додатковий механізм, який успішно використовується в інших країнах", - додав Петро Порошенко зауваживши, що українські правники ретельно вивчали практику і досвід інших країн.
Президент також акцентував увагу на необхідності вивчення досвіду суддів з інших країн, які беруть участь у конференції, аби якісно імплементувати цей інструмент до профільного законодавства, яке наразі проходить стадію ретельного експертного обговорення.
Петро Порошенко також підкреслив, що реформою запроваджуються норми, які суттєво посилюють незалежність Конституційного Суду - звільняють його від непритаманних функцій і розширюють повноваження.
"Конституційний Суд в періоди реформування та впровадження надважливих змін, має неухильно стояти на сторожі верховенства права і Конституції. Дуже важливо, щоб тут не було жодної фракційності, жодної підкилимної боротьби. В суді точно немає бути поділу на суддів за чиєюсь квотою, у тому числі за квотою Президента, за походженням, освітою, спеціалізацією чи за будь-якою іншою ознакою", - переконаний Глава держави.
"Найголовніше, щоб кожен з суддів, склавши присягу, мав змогу працювати чесно і професійно, відповідно до букви закону і духу права, керуючись власною совістю. Це стосується як розгляду доленосних для країни справ і рішень, так і скарг звичайних громадян", - також наголосив він.
Президент зазначив, що після підготовки експертами тексту законопроекту "Про Конституційний Суд України", де будуть закріплені механізми реалізації зазначених змін, та після його обговорення внесе його на розгляд Верховної Ради. "Наголошую, що я зацікавлений не затягувати цей процес", - зауважив Петро Порошенко.
Глава держави висловив сподівання, що запровадження новацій сприятиме відновленню справедливості і авторитету суду. "Тепер, коли до Конституційного Суду зможуть звертатися безпосередньо громадяни, Суд має шанс на нове дихання, на укріплення і будівництво власного авторитету - і в очах суспільства, і в очах експертів. Саме професійність суддів та юридична бездоганність його рішень стануть гарантами незалежності КСУ та відновлення довіри з боку громадян", - сказав він.
Петро Порошенко підкреслив, що саме на суддів Конституційного Суду – як нинішніх, так і тих, хто прийде до суду незабаром, – покладається величезна відповідальність за зміцнення ролі суду у сфері захисту конституційних прав і свобод громадян.
"Позиції, які висловлюватиме Конституційний Суд у своїх рішеннях, мають впливати на розвиток права в країні, формувати правову культуру, та бути орієнтирами у професійній діяльності юристів-практиків та науковців-правників", - зазначив Президент.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся Голова Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеціанська Комісія) Джанні Букіккіо. Він привітав Конституційний Суд України з 20-ю річницею та наголосив на тому, що завдання Суду було не простим, адже йому протягом своєї діяльності довелося зіткнутися з багатьма труднощами.
Доповідач підкреслив, що внесенні зміни до Конституції України в частині правосуддя є надійною основою для реформування судової системи в Україні.
Джанні Букіккіо зазначив, що Україна зараз знаходиться на стадії змін і їх реалізація має здійснюватися в повній відповідності до принципів незалежності судової системи.
Він висловив сподівання, що процес реформ буде успішно реалізований в найближчому майбутньому, а Венеціанська Комісія готова надати свою підтримку в цьому процесі.
По завершенню вітальних промов відбулася церемонія спеціального гашення власної марки з нагоди 20-річчя Конституційного Суду України.
Церемонія гашення марки пам᾿ятним штемпелем відбулася за участі Президента України Петра Порошенка, Голови Конституційного Суду України Юрія Бауліна, Голови Європейської Комісії „За демократію через право“ Джанні Букіккіо, заступника директора Укрпошти Олександри Перцовської.
На марці зображено Конституцію України, адміністративну будівлю Конституційного Суду України, емблему Суду.
Перше засідання міжнародної конференції відкрив головуючий, суддя Конституційного Суду України, професор Станіслав Шевчук.
Під час першого засідання присутні зосередили увагу на процесах запровадження та утвердження системи правового захисту прав людини перш за все у транзитивних суспільствах, тобто суспільствах, котрі або вже пройшли етап демократичного транзиту (переходу від авторитаризму до демократії), або все ще перебувають на цьому етапі. Учасники намагалися з’ясувати умови, особливості та чинники, які впливають на переформатування системи захисту прав людини на нових конституційних засадах, а також встановити роль та значення органів конституційної юрисдикції на цьому етапі демократичного поступу сучасних суспільств.
Привітали учасників форуму Директор Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ) Вероніка Келлер-Енгельс та Національний радник з юридичних питань, керівник Відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні, консультант Конституційної комісії Олександр Водянников, Голова Союзу юристів України Святослав Піскун.
Під час цього засідання свої доповіді представили заступник Голови Конституційного Суду Республіки Австрія Брігітте Бірляйн („Конституційний контроль та демократична трансформація правових механізмів захисту прав людини“), Голова Верховного Суду Республіки Кіпр Мирон-Міхаель Ніколатос („Конституційний контроль в умовах демократичної трансформації в сучасному суспільстві“), Голова Конституційного Суду Чорногорії Десанка Лопічіч („Правова держава та конституційне правосуддя в Чорногорії“), Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі („Конституційний контроль та демократична трансформація правових механізмів захисту прав людини“).
Заступник Голови Конституційного Суду Республіки Австрія Брігітте Бірляйн подякувала за запрошення взяти участь у міжнародній конференції і від імені Голови Конституційного Суду Австрії Герхарта Хольцингера привітала Конституційний Суд України з ювілеєм.
У своїй доповіді Брігітте Бірляйн акцентувала увагу на історії становлення конституційного правосуддя в Європі, підкресливши, що Конституційний Суд Австрії нараховує майже сторічну історію. Вона також зупинилася на питаннях розширення доступу громадян до судових установ країни і наголосила на тому, що співпраця та зміцнення діалогу між конституційними судами різних країн є надзвичайно важливими.
Брігітте Бірляйн зазначила, що Конституційний Суд Австрії вже багато років підтримує плідні відносини з Конституційним Судом України і висловила переконання, що ці відносини залишаться такими ж й надалі.
Виступаючи перед учасниками конференції Голова Верховного Суду Республіки Кіпр Мирон-Міхаель Ніколатос підкреслив, що ефективний захист прав і свобод людини і громадянина залежить від багатьох чинників, першим з яких є незалежність судової влади. «Громадяни не можуть захистити себе, якщо судова система їх країни не є незалежною», – наголосив доповідач.
Ще одним важливим фактором, – продовжив виступаючий, – є повага до верховенства закону. Він виділив два принципи верховенства закону: «ніхто не може бути вище закону» і «усі рівні перед законом».
Свій виступ Голова Конституційного Суду Грузії (2006–2016 рр.) Георгій Папуашвілі розпочав із привітання українців і Конституційного Суду України з 20-ю річницею його створення. Він зазначив, що ця конференція є дуже важливою для обміну правовим досвідом між європейськими країнами.
Доповідач підкреслив, що за 20 років діяльності Конституційного Суду Грузії, Суд накопичив значний досвід з конституційного права, який продовжує служити основою для зміцнення верховенства закону в країні.
Він детально розповів про шляхи відновлення незалежності Грузії та побудови заснованої на демократичній моделі управління держави. «Паралельно з прогресуванням країни в цілому конституційна практика забезпечує правову базу та сприяє зміцненню демократичної системи в майбутньому», – підсумував доповідач.
Георгій Папуашвілі зупинився на окремих конституційних справах, що були предметом розгляду Конституційного Суду Грузії, і які мали значний вплив на розвиток демократичного процесу в Грузії, зокрема щодо виборчого законодавства, звернення іноземних громадян до судового органу, реалізації права на свободу зборів і маніфестації тощо.
Під час другого засідання головували судді Конституційного Суду України Віктор Кривенко та Віктор Колісник.
Учасники заходу ставили за мету окреслити головні підходи до розуміння так званих соціальних прав та з’ясувати особливості їх реалізації в контексті соціальної функції держави, її позитивних зобов’язань та реального стану економіки на різних етапах розвитку суспільства, особливо в умовах фінансово-економічної кризи, а також простежити головні підходи і тенденції до формування правових позицій органів конституційної юрисдикції, пов’язаних із забезпеченням умов для реалізації зазначених прав.
Під час засідання виступили експерт Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ), суддя Федерального Конституційного Суду Німеччини у відставці Дітер Хьоміг („Конституційний контроль та захист прав людини в період демократичних змін“), заступник Голови Конституційного Суду Латвійської Республіки Улдіс Кініс („Конституційна скарга в практиці Конституційного Суду Латвійської Республіки“), член Конституційного Суду Республіки Вірменія, колишній суддя Європейського суду з прав людини Альвіна Гюлумян („Конституційна скарга як засіб захисту прав людини в Республіці Вірменія“), Голова Конституційного Суду Республіки Македонія Єлена Гошева („Конституційний контроль і захист прав людини в Республіці Македонія“), заступник Голови Конституційного Суду Республіки Білорусь Ольга Сергеєва („Роль конституційного суду у підвищенні ефективності механізмів захисту прав людини“), суддя Конституційного Суду Турецької Республіки Муаммер Топал („Контроль правових механізмів захисту прав людини“), Голова Конституційного Суду Республіки Молдова, діючий Голова Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів (BBCJ) Александру Тенасє („Виключення неконституційності як складова справедливого судового розгляду“), експерт Німецького фонду міжнародного правового співробітництва (IRZ), науковий співробітник Інституту зарубіжного та міжнародного публічного права ім. М. Планка Маттіас Хартвіг („Конституційний захист соціальних прав в умовах економічної кризи“).
У ході засідання заступник Голови Конституційного Суду Республіки Білорусь Ольга Сергеєва зауважила, що в даний час права і свободи людини мають особливе значення, яке виходить з нового розуміння самої природи можливостей людини, їх ключового місця в системі цінностей демократичних правових держав. Вона також додала, що дотримання прав і свобод людини, гарантії їх реалізації, стан їх захищеності є найбільш об'єктивним відображенням рівня зрілості демократії, економічної безпеки, соціальної політики держави.
На завершення Ольга Сергеєва підкреслила, що діяльність органу конституційної юрисдикції щодо забезпечення верховенства Конституції і її прямої дії спрямована на досягнення головної конституційної мети – побудови демократичної соціальної правової держави, найвищою цінністю якої є людина, її права і свободи, а вищою метою - забезпечення прав і свобод громадян.
Голова Конституційного Суду Республіки Молдова, діючий Голова Асоціації конституційного правосуддя країн регіонів Балтійського та Чорного морів (BBCJ) Александру Тенасє у своїй доповіді зазначив, що виключення неконституційності з усіма його особливостями є найбільш поширеним і ефективним засобом непрямого доступу громадян до конституційного суду. За його словами в державах з таким механізмом більшість скарг надходять на розгляд конституційних судів із судів першої інстанції.
Продовжуючи виступ Голова Конституційного Суду Республіки Молдова наголосив, що жоден закон не може обмежити доступ громадян до правосуддя. «Будь-яка людина має право на ефективний захист прав, свобод та інтересів з боку компетентних судових органів“, – підкреслив Александру Тенасє.
У своєму виступі експерт Німецького фонду міжнародного правового співробітництва, науковий співробітник Інституту зарубіжного та міжнародного публічного права імені М.Планка Маттіас Хартвіг наголосив, що продовж 20 років тісно співпрацює з Україною і висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю. Він детально зупинився на важливих питаннях соціального захисту громадян, які надзвичайно є актуальними в цей час, і визначив «три рівня захисту – гідність, рівність, майно». Промовець підкреслив, що криза впливає на рівень соціального забезпечення громадян, тому суд повинен виступати захисником прав людини під час кризи.
На завершення свого виступу Маттіас Хартвіг відзначив, що рішення конституційного суду мають бути незалежними.
По завершенню першого дня конференції відбулося нагородження суддів Конституційного Суду України у відставці почесними відзнаками.
Відповідно до Указу Президента України № 336/2016 Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю «25 років незалежності України» за значні особисті заслуги у становленні незалежності України, утвердження її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу було нагороджено суддів Конституційного Суду України у відставці Івана Домбровського, Миколу Селівона, Віктора Скомороху, Андрія Стрижака, Івана Тимченка, Людмилу Чубар.
_____________
8 жовтня відбулося третє засідання міжнародної конференції, на якому головував очільник Конституційного Суду України Юрій Баулін. Голова Конституційного Суду України привітав присутніх з Днем юриста.
Цього дня учасники форуму розглянули питання використання правової доктрини органами конституційної юрисдикції для формування та обґрунтування правових позицій, у тому числі правових позицій, пов’язаних з гарантуванням демократичного конституційного ладу та демократичного поступу сучасного суспільства, а також роль конституційної юстиції у становленні та розвитку правової доктрини.
Свої доповіді представили Голова Конституційного Суду Литовської Республіки, діючий Голова Всесвітньої конференції конституційного правосуддя Дейнюс Жалімас („Офіційна конституційна доктрина: концепція, значення та основні принципи розвитку“), член Конституційної Ради Республіки Казахстан Унзіла Шапак («Конституційний контроль в умовах демократичного конституціоналізму»), суддя Конституційного Суду Азербайджанської Республіки Джейхун Гараджаєв („Реалізація принципу правової визначеності шляхом здійснення конституційного контролю“), суддя Конституційної палати Верховного суду Киргизької Республіки Чолпон Осмонова („Захист конституційних прав громадян в рамках діяльності Конституційної палати Верховного суду Киргизької Республіки“), Генеральний секретар Конституційного Суду Литовської Республіки Інгріда Данєлєнє (Презентація Четвертого конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя).
Голова Конституційного Суду Литовської Республіки, діючий Голова Всесвітньої конференції конституційного правосуддя Дейнюс Жалімас привітав Конституційний Суд України з 20-ю річницею та висловив підтримку Конституційного Суду Литовської Республіки.
Він побажав перемоги в боротьбі проти російської агресії та на шляху європейської євроатлантичної інтеграції, перемоги на внутрішньому фронті реформ, а також сміливості та успіхів Конституційному Суду України на цьому шляху зміцнення та захисту демократичних європейських цінностей та верховенства права і конституції.
Промовець детально зупинився на визначенні „конституційна доктрина“, яке, за словами промовця, має два значення. «Відповідно до першого значення – "вчення" можна розуміти як концепцію і теорію, сформульовану правознавцями. Друге належить до офіційної конституційної доктрини, сформульованої установами, що здійснюють конституційний контроль», – підкреслив доповідач.
Водночас Дейнюс Жалімас наголосив, що офіційна конституційна доктрина об'єднує академічну правову доктрину з текстом конституції. Таким чином, офіційна конституційна доктрина може бути визначена як результат тлумачення конституції, яка виконується компетентною установою та ґрунтується на академічній правовій доктрині.
Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін висловив подяку за підтримку в співробітництві, особливо зараз, коли Україна здійснює важливі кроки на шляху реформ.
Суддя Конституційної палати Верховного суду Киргизької Республіки Чолпон Осмонова привітала всіх учасників міжнародної конференції від імені Голови Конституційної палати Верховного суду Киргизької Республіки та висловила вдячність організаторам за запрошення взяти участь у цьому заході. Суддя зазначила, що тематика конференції є досить актуальною, оскільки забезпечення і дотримання конституційних прав і свобод громадян розглядається як найважливіше завдання діяльності держави.
Вона також підкреслила, що у сучасний період розвитку правової системи Киргизької Республіки характерний новий етап розвитку конституційного правосуддя, пов'язаний з удосконаленням механізмів забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина. «Виходячи з конституційних положень, держава зобов'язана вживати всіх заходів для створення механізму, необхідного для повного забезпечення прав і свобод громадян Киргизької Республіки», – наголосила Чолпон Осмонова.
Генеральний секретар Конституційного Суду України Литовської Республіки Інгріда Данєлєнє розповіла про підготовку до проведення четвертого конгресу Всесвітньої конференції конституційного правосуддя – організацію, що сприяє розвитку конституційного правосуддя та діалогу між суддями конституційних судів у глобальному масштабі.
Вона наголосила, що Всесвітня конференція конституційного правосуддя об’єднує 100 конституційних судів, рад та верховних судів в Африці, Південній та Північній Америці, Азії та Європі. Перше проведення конгресу відбулося в 2009 році в м. Кейптаун (ПАР), наступні – у 2011 році в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія), у 2014 році в м.Сеул (Республіка Корея), і четвертий конгрес відбудеться в місті Вільнюс (Республіка Литва) у вересні 2017 року. Як зазначила промовець, тема конгресу – «Верховенство права та конституційного правосуддя в сучасному світі».
Проведення цього конгресу співпадає ще з однією визначною подією Республіки Литви – 25-річчям Конституційного Суду Республіки Литва, – підкреслила Інгріда Данєлєнє, – і запросила учасників міжнародної конференції до участі у четвертому конгресі Всесвітньої конференції конституційного правосуддя.
Після виступів учасників конференції відбулася жвава дискусія, яку викликали представлені доповіді учасників.
Завершуючи конференцію, Голова Конституційного Суду України Юрій Баулін висловив вдячність учасникам конференції за теплі, щирі слова на адресу Конституційного Суду України у зв’язку з його ювілеєм та за їх участь у конференції. «Важко переоцінити значення глибоких та змістовних доповідей, які ми з вами почули, а також дискусії та обмін досвідом здійснення конституційного правосуддя», – підкреслив очільник Суду.
Матеріали міжнародної конференції будуть надруковані окремою збіркою, а також роботі конференції буде присвячено випуск чергового видання „Вісник Конституційного Суду України“.
Довідково.
21 вересня 2011 р. Конституційний Суд України (член Конференції європейських конституційних судів) на своєму засіданні ухвалив рішення про вступ до Всесвітньої конференції конституційного правосуддя (ВККП) на правах співзасновника. Пропозиція поступила у травні від Голови Венеціанської Комісії Ради Європи Джанні Букіккіо.
Згідно з Статутом ВККП метою організації є сприяння конституційному правосуддю, яке розуміється як конституційний контроль, у тому числі і стосовно прецедентного права в частині прав людини – в якості основного елементу демократії, захисту прав людини і верховенства права шляхом проведення регулярних конгресів за участю представників всіх членів ВККП, регіональних конференцій і семінарів, обміну практичним досвідом у роботі.
