Другий сенат 5 жовтня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглянув справу за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріста" (далі – Товариство)  щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України (далі – Кодекс), пункту 7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" від 13 травня 2020 року № 590–IX (далі – Закон).

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Олег Первомайський виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. За його словами, оспорюваними приписами Кодексу та Закону встановлено, зокрема, що:

– „єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі“ (частина третя);

– „визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного у частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку“ (частина четверта).

– „судові провадження в господарських справах за позовом учасника та/або колишнього учасника банку про захист прав або інтересів, які були порушені внаслідок виведення банку з ринку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, судовий розгляд яких станом на день набрання чинності цим Законом не завершений у судах першої, апеляційної або касаційної інстанцій шляхом ухвалення рішення (ухвали, постанови), у разі невідповідності обраних позивачем способів захисту вимогам частин третьої, четвертої статті 5 Господарського процесуального кодексу України підлягають закриттю у відповідній частині судом, який розглядає справу“ (пункт 7 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону).

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Товариство звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк“ (далі – Банк) та Міністерства фінансів України про визнання недійсними договорів і актів, пов’язаних із придбанням акцій Банку. Господарський суд міста Києва ухвалою від 23 травня 2024 року закрив провадження у справі. Північний апеляційний господарський суд постановою від 9 грудня 2024 року рішення суду першої інстанції залишив без зміни. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 18 березня 2025 року касаційну скаргу Товариства залишив без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін.

Автор клопотання вважає, що оспорювані приписи Кодексу та Закону суперечать конституційному принципу непорушності права власності, унеможливлюють реалізацію вказаного права та його відновлення, обмежують право особи на ефективний судовий захист, оскільки істотно обмежують способи захисту права власності акціонерів банку, порушують такі основні засади здійснення правосуддя, як рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін, а також низку конституційних принципів, передусім верховенства права.

Окрім цього, суддя-доповідач Олег Первомайський повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та ухвалення Судом обґрунтованого рішення він направив запити до органів державної влади, наукових установ, закладів вищої освіти, членів НКР Суду. Про зміст відповідей буде детально поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.

Після дослідження матеріалів справи на відкритій частині пленарного засідання Суд перейшов до закритої частини для ухвалення рішення.

У пленарному засіданні взяли участь громадяни України, які виявили бажання бути присутніми на відкритій частині пленарного засідання Суду.

Перегляд пленарного засідання буде доступний на офіційному вебсайті Суду в розділі «Архів відеотрансляцій засідань».

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу