25 квітня 2025 року

Виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин та суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко 25 квітня 2025 року взяли участь у правничому практикумі на тему „Кримінальний процесуальний кодекс України в науковій доктрині та практиці Конституційного Суду України“. Це вже третій подібний практикум, який спільно організовують Конституційний Суд України і юридичний журнал «Право України».

Як зазначив у своєму вступному слові Олександр Петришин, „концептуальне завдання таких заходів є формування підходу, за якого витоки кожної галузі права, зокрема кримінально-процесуального, будуть шукати насамперед у положеннях Конституції України“. За його словами, подібні фахові зустрічі мають усі шанси стати постійною професійною платформою для змістовного діалогу між науковцями і суддями з метою професійного обговорення питань.

Головний редактор журналу „Право України“ Олександр Святоцький, за ініціативи якого відбувся захід, висловив переконання, що подібні професійні дискусії є надзвичайно корисними як для представників правової науки, так і для практиків. Він також звернув увагу на актуальність теми практикуму, зазначивши, що саме процесуальне право та процесуальні механізми відіграють визначальну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод людини.

Учасники практикуму розглянули основоположні положення Кримінального процесуального кодексу України, його місце у системі національного права, відповідність викликам сьогодення, а також проаналізували ключові рішення Конституційного Суду України щодо конституційності окремих його приписів.

Із доповіддю на тему «Кримінальний процесуальний кодекс у актах Конституційного Суду України» виступив суддя Конституційного Суду України Віктор Городовенко. Він окреслив основні проблеми правозастосування, що стали предметом розгляду в Конституційному Суді України, а також акцентував на важливості дотримання конституційних гарантій у кримінальному провадженні.

Віктор Городовенко наголосив на важливості динамічного тлумачення Основного Закону та ролі доктрини в конституційному правозастосуванні.

Він підкреслив, що в рішеннях Конституційного Суду України перевага надається системному тлумаченню, яке дозволяє бачити текст Конституції як цілісний документ, а не як набір ізольованих норм. Окрему увагу суддя приділив ролі практики Європейського суду з прав людини. „В тлумаченні Конституційного Суду України активно використовується методологія тлумачення ЄСПЛ“.

Суддя повідомив, що в 2024 році до Суду надійшло 437 конституційних скарг, значна частина з яких стосувалася положень Кримінального процесуального кодексу України. Найчастіше оскаржувалися норми, пов’язані із запобіжними заходами, порядком апеляційного оскарження, строками досудового розслідування та принципом незворотності дії закону в часі.

Віктор Городовенко в своїй доповіді звернув увагу на окремі рішення Конституційного Суду України, які були ухвалені після конституційної реформи в Україні 2016 року.

Суддя проаналізував ключові юридичні позиції Суду щодо принципів верховенства права та криміналізації, права на свободу та судовий захист, незалежності та безсторонності суду, запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою. Він наголосив, що ці заходи безпосередньо обмежують конституційне право особи на свободу та особисту недоторканність, тому їх застосування має відбуватись винятково за рішенням суду, бути обґрунтованим і перебувати під постійним судовим контролем.

„Тримання під вартою – найсуворіший запобіжний захід. Обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов’язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об’єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків“, – зазначив Віктор Городовенко.

Суддя також навів позицію Суду щодо незалежності та безсторонності суду в кримінальному процесі, зазначивши, що вони є фундаментальними принципами правосуддя, гарантованими як Конституцією України, так і міжнародними зобов’язаннями держави.

Віктор Городовенко розповів про Рішення Конституційного Суду від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018, яким було визнано неконституційною частину шосту статті 216 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою «слідчі органів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України». Суд наголосив, що позитивний обов’язок держави стосовно впровадження належної системи захисту життя, здоров’я та гідності людини передбачає забезпечення ефективного розслідування фактів позбавлення життя та неналежного поводження, у тому числі й щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі під повним контролем держави.

Суддя поінформував про Рішення Суду від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024 у  справі про гарантії судового контролю за дотриманням прав осіб, яких утримують під вартою та юридичні позиції, які були покладені в його основу. Цим Рішенням Суд визнав такою, що не відповідає Конституції України, частину шосту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України. У Рішенні йдеться, що законодавець у частині шостій статті 615 Кодексу не врахував того, що рішення про продовження строку тримання особи під вартою не тільки має ухвалювати лише суд, а й потребує підвищеного рівня обґрунтування, оскільки йдеться про найбільш серйозне втручання у право на особисту свободу.

У виступі Віктор Городовенко розповів про низку інших юридичних позицій Суду та наголосив на важливості дотримання принципу незалежності та безсторонності суду як фундаментальних гарантій справедливого правосуддя, закріплених як Конституцією України, так і міжнародними стандартами.

*Презентація доповіді «Кримінальний процесуальний кодекс у актах Конституційного Суду України».

 

У межах практикуму свої доповіді представили також член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, професор кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ Ірина Гловюк та завідувачка кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, вчений секретар відділення кримінально-правових наук, член-кореспондент НАПрН України Оксана Капліна.

         

  

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу