Народилася 1939 року в Києві в робітничій сім'ї. Трудову діяльність розпочала обплітальницею на київському заводі "Укркабель".
1965 року закінчила юридичний факультет Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка за спеціальністю правознавство.
Фахову діяльність розпочала 1958 року секретарем судової Колегії в цивільних справах Верховного Суду України. Працювала секретарем судового засідання, судовим виконавцем Подільського районного народного суду м. Києва, старшим консультантом судової Колегії в цивільних справах Верховного Суду України.
1975 року обирається суддею Ленінградського районного суду м. Києва.
1978 — суддею Київського міського суду, а з 1984 — суддею Верховного Суду України.
У вересні 1996 року на третьому (позачерговому) з'їзді суддів України призначена суддею Конституційного Суду України.
Нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, орденами княгині Ольги ІІІ ступеня, «Знак Пошани» та «За заслуги» ІІІ ступеня.
Заслужений юрист України.
Обиралася членом Президії Верховного Суду України. Була членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України. Входила до складу експертної групи з питань підготовки проектів міжнародних договорів про правові відносини та правову допомогу в цивільних, шлюбно-сімейних та кримінальних справах і робочої групи з підготовки проекту Цивільного процесуального кодексу.
Малинникова Людмила Федорівна припинила повноваження судді Конституційного Суду України з 3 грудня 2004 року.
Померла 6 березня 2022 року.
|