3.1.2. Правове обґрунтування тверджень

№№ 26-у/98, 5-у/99, 19-у/99, 58-у/2000, 25-у/2001, 47-у/2001, 1-уп/2001, 5-уп/2001, 7-у/2002, 5-уп/04, 6-у/04, 17-у/04, 18-у/04, 5-уп/04, 24-у/04, 32-y/04, 66-y/04, 66-у/04, 12-y/05, 12-у/05, 33-у/05, 58-у/07, 64-y/07, 40-у/08, 4-у/09, 10-у/09,15-y/09, 28-y/09, 6-у/11, 21-у/11, 34-y/11, 35-у/11, 40-y/11, 48-у/11, 66-y/11, 8-y/13, 10-y/13, 21-y/15, 20-y/16, 66-y/16, 12-у/17, 14-y/17

Виходячи з того, що внесені зміни до статті 3 Закону суттєво впливають на вирішення питань, порушених у конституційному поданні народних депутатів України, суб'єкт права на конституційне подання зобов'язаний викласти відповідні обґрунтування щодо неконституційності положень законодавчих актів, які оспорені. Конституційне подання не відповідає вимогам пункту 4 статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України", а тому згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження.
      Народні депутати України не позбавлені права вдруге звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень оспорених актів за наявності в ньому правових обґрунтувань з урахуванням викладених у цій Ухвалі вимог щодо відповідності конституційного подання статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України".

(абзаци третій, четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанови Ради Міністрів УРСР і Ради Федерації незалежних профспілок України "Про управління соціальним страхуванням в Українській РСР" від 29 квітня 1998 року № 26-у/98

 

Таким чином, порушені в поданні питання не випливають із змісту статті, про офіційне тлумачення якої порушено питання.
      Наведене свідчить, що подання не відповідає вимогам статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України", оскільки у ньому відсутнє правове обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні зазначених норм.

(речення третє абзацу третього, абзац четвертий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за поданням Голови Вищого арбітражного суду України щодо офіційного тлумачення положень статей 7, 10, 11, 21 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)», статей 4, 5 Закону України «Про приватизаційні папери», статті 16 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», статті 13 Закону України «Про підприємства в Україні» від 20 квітня 1999 року №5-у/99

 

Посилання в конституційному поданні на обставини щодо фальсифікації окремих статей Закону і внесення навмисне неправдивих відомостей посадовими особами Верховної Ради України не може бути підставою для відкриття провадження у справі, до того ж матеріалах справи відсутні докази про те, що зазначений факт дійсно мав місце.

(абзац шостий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 27 травня 1999 року №19-у/99

 

Посилання суб’єкта права на конституційне подання на невідповідність роз’яснень Державної акціонерної холдингової компанії „Укргаз“ (відомчого акта) положенням пункту 5 частини першої статті 13 Закону не може бути визнано правовим обґрунтуванням необхідності в офіційному тлумаченні цієї норми, оскільки питання щодо законності актів органів державної влади до повноважень Конституційного Суду України не належить.

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо офіційного тлумачення положень пункту 5 частини першої статті 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“ від 28 листопада 2000 року № 58-у/2000

 

Суб'єкт права на конституційне подання не посилається на юридично встановлені факти порушення вимог частини третьої статті 84 Конституції України щодо здійснення голосування народним депутатом України особисто. У конституційному поданні та доданих до нього матеріалах лише наведено дані про кількість народних депутатів, які були відсутні в сесійній залі, а їх картки були задіяні під час голосування. Проте встановлення фактів до повноважень Конституційного Суду України не належить.

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України "Про призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення" від 16 травня 2001 року № 25-у/2001

 

Твердження суб'єкта права на конституційне подання про розбіжності між змістом окремих положень законопроекту № 5060 та відповідними положеннями Закону, про порушення конституційної процедури прийняття Закону не підтверджено конкретними фактами. Встановлення фактів правопорушень з боку народних депутатів України чи посадових осіб Верховної Ради України та порушень Регламенту Верховної Ради України до компетенції Конституційного Суду України не належить.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності)Закону України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 27 грудня 2001 року № 47-у/2001

 

Тобто неконституційним може бути визнаний лише той правовий акт, у процесі прийняття чи схвалення якого або набрання ним чинності було порушено процедурні вимоги, що встановлюються безпосередньо Конституцією України, а не іншими правовими актами, зокрема законом про регламент Верховної Ради України, про що йдеться у частині п'ятій статті 82 Конституції України. Отже, посилання народних депутатів України на порушення положень Регламенту Верховної Ради України як на порушення процедури, встановленої Конституцією України, є безпідставним.

(речення третє, четверте абзацу п’ятого пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України "Про приєднання Верховної Ради України до Угоди про Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" від 25 січня 2001 року № 1-уп/2001

 

Таким чином, після прийняття Закону, внесення відповідних змін і доповнень до законів України, а також втрати чинності нормативно-правовими актами, на підставі яких обґрунтовувалось питання щодо неконституційності Указу, суттєво змінюється предмет оскарження.
      Невідповідність конституційних подань вимогам пункту 4 частини другої статті 39 Закону України "Про Конституційний Суд України" та непідвідомчість Конституційному Суду України порушених питань щодо неконституційності положень оспорюваного Указу, які втратили чинність, є підставою для припинення конституційного провадження у справі.

(абзаци восьмий, дев’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 і 63 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" від 4 квітня 2001 року № 5-уп/2001

 

Оскільки наведені народними депутатами України обґрунтування не відповідають правовій ситуації, що склалася після набуття чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України", Конституційний Суд України вважає, що підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у цій справі є також пункт 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 64 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 4, 8 частини першої статті 6, статей 7, 97, 246, 281, 254, 264, 276, 277, 278, 430, частини третьої статті 214, статей 34 - 42, 234 - 236-6, 384 - 395-1 Кримінально-процесуального кодексу України від 14 березня 2002 року № 7-у/2002

 

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 39 Закону України „Про Конституційний Суд України“ у конституційному поданні має бути наведене правове обґрунтування тверджень щодо неконституційності правового акта (його окремих положень). Однак цих вимог не дотримано. У конституційному поданні наведено лише зміст статей 22, 46 Конституції України, а правове обґрунтування невідповідності цим конституційним нормам статті 6 зазначеного Указу Президента України відсутнє.

(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва“ від 16 січня 2004 року № 6-у/2004

 

Його автори викладають перелік етапів процедури внесення змін до Конституції України, що можна розцінювати як їхнє власне бачення шляхів розв’язання цієї проблеми. Проте запровадження такої процедури може бути реалізовано народними депутатами України в порядку законодавчої ініціативи. Пропозиції з цього питання не є правовим обґрунтуванням їхніх тверджень про неконституційність Постанови, а отже, підставою для відкриття конституційного провадження у справі.

(речення друге абзацу першого підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (реєстр. № 4105)“ від 25 лютого 2004 року № 17-у/2004

 

Народні депутати України вважають, що Верховна Рада України порушила процедуру розгляду Законопроекту № 4105 у тому розумінні, що прийняла до свого розгляду законопроект, не внесений, на їх думку, належним суб’єктом права законодавчої ініціативи (233 народних депутати України), а внесений Тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України по опрацюванню проектів законів України про внесення змін до Конституції України (далі – Тимчасова спеціальна комісія).
      У конституційному поданні не наведено обґрунтування твердження про те, що Тимчасова спеціальна комісія, яка за дорученням Верховної Ради України внесла до Законопроекту № 4105 пропозиції і подала їх на розгляд парламенту, перебрала на себе повноваження суб’єкта права законодавчої ініціативи. Доопрацювання законопроекту не є реалізацією права законодавчої ініціативи в розумінні статей 154, 156 Конституції України.
      Твердження суб’єкта права на конституційне подання про те, що внесення поправок до законопроекту належить лише суб’єктам права законодавчої ініціативи, не можна розглядати як обґрунтування їх позиції про неконституційність Постанови від 24 грудня 2003 року, оскільки ні Конституція України (статті 154, 156), ні Регламент Верховної Ради України не передбачають такого права суб’єктів права на подання до Верховної Ради України законопроектів про внесення змін до Конституції України.
      Питання щодо процедури внесення поправок до таких законопроектів потребує законодавчого врегулювання.

(абзаци другий-четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України(реєстр. № 4105)“ від 25 лютого 2004 року № 18-у/2004

 

Отже, Конституційний Суд України виходить з того, що у зв’язку з прийняттям Закону (2004), яким стаття 24 Закону викладена у новій редакції, у тому числі істотно змінено і доповнено оспорювані у конституційному поданні положення частин першої, шостої, восьмої, дванадцятої, сімнадцятої цієї статті, ці положення у попередній редакції втратили чинність.
      Викладені народними депутатами України обґрунтування не відповідають правовій ситуації, що склалася після набрання чинності Законом (2004).

(абзаци перший, другий пункту 5мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин першої, шостої, восьмої, дванадцятої, сімнадцятої статті 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність“ від 24 березня 2004 року № 5-уп/2004

 

У конституційному поданні не зазначається, в чому саме положення Постанови і пункту 5 Пропозицій суперечать статтям 22, 56 Конституції України, а містяться лише припущення, що перехід від системи пільг до адресної грошової допомоги може призвести до зниження рівня життя певних верств населення, але це не є правовим обґрунтуванням неконституційності Постанови.

(речення друге абзацу другого пункту 5 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про Основні напрями бюджетної політики на 2004 рік“ у частині схвалення пункту 5 Пропозицій Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2004 рік від 31 березня 2004 року № 24-у/2004

 

Припущення, що перехід до адресної грошової допомоги може призвести до зниження рівня життя певних верств населення, а відтак і до порушення прав людини, не можна вважати правовим обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності Постанови.

(абзац третій пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Стратегії заміни системи пільг на адресну грошову допомогу населенню“ від 13 квітня 2004 року № 32-у/2004

 

Аналіз конституційного подання свідчить, що у ньому довільно наведено перелік статей Конституції України і немає відповідного правового обґрунтування тверджень щодо невідповідності їм Постанови та додатку 1 до неї. Народні депутати України не конкретизують, які саме права громадян України порушені і в чому саме оспорюваний пункт Постанови та додаток 1 до неї не відповідає наведеним у конституційному поданні статтям Конституції України. Фактично порушуються питання щодо законності положень пункту 2 Постанови та додатку 1 до неї, вирішення яких до повноважень Конституційного Суду України не належить (стаття 150 Конституції України, стаття 13 Закону України „Про Конституційний Суд України“).

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України „Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян“ від 20 листопада 2003 року № 1783 та додатку 1 до цієї Постанови від 07 жовтня 2004 року № 66-у/2004

 

Аналіз конституційного подання свідчить про відсутність юридичних аргументів невідповідності оспорюваних положень Постанови конкретним положенням Конституції України. Суб’єкт права на конституційне подання лише навів зміст загальних засад Конституції України, проголошених статтею 1, частиною першою статті 6, частиною другою статті 19, та принципів виборчого права, встановлених частиною першою статті 71.
      До того ж у підписній частині конституційного подання 45 народних депутатів України порушують питання про відповідність Конституції України Постанови в цілому, а в змістовій його частині йдеться про визнання неконституційними окремих її положень.

(абзаци третій, четвертий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 1, 2, 3, підпункту „а“ пункту 5 Постанови Верховної Ради України „Про політичну кризу у державі, що виникла у зв’язку з виборами Президента України“ від 01 лютого 2005 року № 12-у/2005

 

Посилання суб’єкта права на конституційне подання на невідповідність зазначених положень Постанови окремим положенням законів України „Про вибори Президента України“ та „Про Центральну виборчу комісію“ також не можна розцінювати як обґрунтування її неконституційності. До того ж відповідно до статей 147, 150 Конституції України, статті 14 Закону „Про Конституційний Суд України“ питання щодо законності актів органів державної влади до повноважень Конституційного Суду України не належать.

(абзац сьомий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 1, 2, 3, підпункту „а“ пункту 5 Постанови Верховної Ради України „Про політичну кризу у державі, що виникла у зв’язку з виборами Президента України“ від 01 лютого 2005 року № 12-у/2005

 

Більше того, припис частини другої статті 45 Цивільного кодексу 1963 року не дає можливості шляхом офіційного тлумачення його змісту дати відповіді на поставлені в конституційному поданні питання щодо моменту, з якого зовнішньоекономічний (зовнішньоторговельний) договір вважається недійсним, а також щодо права сторони впливати шляхом своєї подальшої поведінки на дійсність зовнішньоекономічних договорів або вирішення цього питання судом.

(абзац шостий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Міністерства юстиції України про офіційне тлумачення положень частини другої статті 45 Цивільного кодексу Української РСР від 12 жовтня 2005 року № 33-у/2005

 

Як вбачається зi змісту конституційного подання, його автори лише на підставі порівняння редакцій Закону № 3551–ХІI до та після внесення до нього змін Законом № 2939–IV та посилання на положення статей 22, 24, 64 Конституції України роблять висновок про звуження змісту і обсягу існуючих прав громадян у сфері соціального захисту, порушення принципу рівності всіх громадян перед законом, встановлення для ветеранів війни нерівних умов порівняно з тими громадянами, яким пенсія призначається та перераховується з врахуванням мінімальної пенсії за віком. Однак це не є правовим обґрунтуванням невідповідності Конституції України положень пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу І Закону № 2939–IV. Інших аргументів невідповідності Конституції України положень цього нормативно-правового акта не наведено.

(абзац третій підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2, 3, 4, 5, 6 розділу І Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту“, пункту 13 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік“, Постанови Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету“ від 23 жовтня 2007 року № 58-у/2007

 

У конституційному поданні не наведено аргументів щодо неконституційності Постанови, єдиним мотивом її невідповідності Конституції України є припущення про те, що механізм проведення у 2007 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами дає можливості для зловживань. Зазначене не може вважатися належним аргументом для тверджень щодо неконституційності Постанови, тому є достатні підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України.

(абзац другий пункту 4 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення у 2007 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами“ від 15 листопада 2007 року № 64-у/2007

 

Твердження суб’єкта права на конституційне подання щодо некоректного використання Президентом України повноваження, передбаченого пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України, не може вважатися правовим обґрунтуванням практичної необхідності у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційній інтерпретації зазначених приписів Конституції України. Інших обґрунтувань необхідності в офіційному тлумаченні у конституційному поданні не наведено.

(абзац перший підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України у системному зв’язку з положенням абзацу третього пункту 1 частини першої статті 150 Конституції України від 11 вересня 2008 року № 40-у/2008

 

В основу обґрунтування неконституційності Постанови № 955, Постанови № 1022 покладено припущення глави держави, що скорочення загальної номенклатури лікарських засобів у аптечних закладах України, збільшення частки ліків високої вартості та зменшення частки доступних за ціною препаратів, скорочення обсягів вітчизняного виробництва ліків, звуження мережі аптечних закладів призведуть до небезпечного погіршення стану здоров’я населення. Це, на його думку, відповідно до статті 7 Закону України „Про основи національної безпеки України“ становить загрозу національним інтересам і національній безпеці України у соціальній сфері.
      Така мотивація не є належним аргументом для тверджень щодо неконституційності вказаних постанов, оскільки Конституційний Суд України зазначав, що припущення не можна вважати правовим обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності актів Уряду України (Ухвали Конституційного Суду України від 13 квітня 2004 року № 32-у/2004, від 15 листопада 2007 року № 64-у/2007).
      Посилання у поданні на порушення Кабінетом Міністрів України положень статей 3, 8, 17, 19, 49, 113 Конституції України без викладення аргументів, які б підтверджували неконституційність оспорюваних постанов, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття провадження у справі.

(абзаци четвертий–шостий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Кабінету Міністрів України „Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення“, „Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів“, „Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення“, „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 і від 17 жовтня 2008 р. № 955“ від 11 лютого 2009 року № 4-у/2009

 

Проте посилання у конституційному поданні на порушення Урядом України положень статті 17 Конституції України без викладення аргументів, які підтверджували б неконституційність Постанови, не може бути покладене в основу прийняття рішення про відкриття провадження у справі.

(абзац третій пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про передачу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку“ від 24 лютого 2009 року № 10-у/2009

 

Твердження суб’єкта права на конституційне подання базуються на припущеннях, а вони не можуть вважатися аргументом у розумінні статей 39, 71 Закону України „Про Конституційний Суд України“ і не можуть бути правовим обґрунтуванням неконституційності актів Уряду України, як зазначено в Ухвалах Конституційного Суду України від 13 квітня 2004 року № 32-у/2004, від 15 листопада 2007 року № 64-у/2007.

(речення друге абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення“ від 03 березня 2009 року № 15-у/2009

 

Автор клопотання не вказує, в чому саме полягає невідповідність Постанови зазначеним положенням Конституції України, а лише стверджує, що закріплення дозвільного порядку погодження зміни оптово-відпускних цін на певні продовольчі товари створює загрозу усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, чим порушуються проголошені Основним Законом України гарантії права на підприємницьку діяльність. Отже, є підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 частини першої статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України“.

(речення друге, третє абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 3 змін, що вносяться до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари“ від 02 червня 2009 року № 28-у/2009

 

Своє клопотання народні депутати України мотивують самим тільки переліком статей Конституції України, яким, на їх думку, не відповідають оспорювані положення Закону, що не є обґрунтуванням неконституційності статті 23 Закону в редакції Закону № 2592.

(абзац п’ятий пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 23 Закону України „Про Конституційний Суд України“ від 23 лютого 2011 року № 6-у/2011

 

Твердження авторів клопотання про можливість виникнення колізії та розбалансування органів державної влади у зв’язку з виданням Указу є припущенням. Однак припущення не можуть вважатися аргументами на підтвердження неконституційності правового акта, на чому неодноразово наголошував Конституційний Суд України у своїх ухвалах від 13 квітня 2004 року № 32-у/2004, від 15 листопада 2007 року № 64-у/2007, від 27 січня 2010 року № 2-у/2010.

(абзац шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 52 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади“ від 30 червня 2011 року № 21-у/2011

 

Обґрунтовуючи практичну необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень Закону, суб’єкт права на конституційне подання фактично наводить аргументи щодо їх неконституційності, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України „Про Конституційний Суд України“ – невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.

(абзац третій пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Львівської обласної ради щодо офіційного тлумачення положень частини п’ятої статті 1, абзаців четвертого, п’ятого, шостого статті 2 Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років“ від 13 липня 2011 року № 34-у/2011

 

Надані народними депутатами України інформаційні матеріали не можна вважати таким обґрунтуванням (абзаци третій, четвертий пункту 2 мотивувальної частини Ухвали Конституційного Суду України від 1 червня 2011 року № 16-у/2011).

(речення друге абзацу третього пункту 3 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Податкового кодексу України від 14 липня 2011 року № 35-у/2011

 

У наданих авторами клопотання матеріалах відсутні офіційні відомості щодо порушення встановленої Конституцією України процедури ухвалення Закону. Суб’єкт права на конституційне подання не надав юридично значимих документів щодо голосування присутніх народних депутатів України за інших.

(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ щодо спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді“ від 07 вересня 2011 року № 40-у/2011

 

Висловлюючи думку про невідповідність положень частини другої статті 79, частини другої статті 111 Закону вимогам частини першої статті 6, частин першої, другої статті 8, частини другої статті 19, частини другої статті 89 Конституції України, народні депутати України лише перелічують вказані статті Основного Закону України, що відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в ухвалах від 9 червня 2010 року № 40-у/2010, від 23 лютого 2011 року № 6-у/2011, не є обґрунтуванням неконституційності оспорюваних положень Закону.

(абзац третій пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень частини другої статті 79, частини другої статті 111 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 12 жовтня 2011 року № 48-у/2011

 

Цитування окремих положень Конституції України та оспорюваних норм законів не є обґрунтуванням неконституційності останніх.

(речення третє абзацу третього пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України, що регулюють питання пенсійного забезпечення в Україні від 27 грудня 2011 року № 66-у/2011

 

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Ухвалі від 21 березня 2002 року № 9-у/2002, відсутність законодавчого врегулювання не може бути підставою для розгляду конституційного подання, оскільки це є прерогативою Верховної Ради України.

(абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення положень статті 9 Закону України „Про судовий збір“ від 27 лютого 2013 року № 8-у/2013

 

Не може розглядатися як правове обґрунтування неконституційності Закону й посилання авторів клопотання на його невідповідність основним цілям Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та на неврахування Верховною Радою України позицій, викладених у Висновку Венеціанської Комісії № 651/2011.
      Наведений в конституційному поданні аналіз положень Закону, зокрема абзаців другого, шостого частини першої статті 1, частин другої, третьої статті 7, частини другої статті 10, частин першої, п’ятої, шостої статті 11, частин першої, другої, третьої статті 14, частини першої статті 20, в культурологічному, історичному і статистичному аспектах, цитування деяких приписів Конституції України, правових позицій Конституційного Суду України, твердження про недосконалість понятійно-термінологічного апарату Закону, а також занепокоєння і припущення авторів клопотання щодо можливої дискредитації значення і статусу української мови як державної у суспільстві та стосовно домінування регіональної мови (мов) над державною не є правовим обґрунтуванням неконституційності Закону в розумінні пункту 4 частини першої статті 39, частини першої статті 71 Закону України „Про Конституційний Суд України“.

(речення третє абзацу четвертого, абзац п’ятий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності)Закону України „Про засади державної мовної політики“ від 27 березня 2013 року № 10-у/2013

 

У той же час порівняння чинних положень законів України та їх попередніх редакцій, цитування деяких приписів Конституції України, правових позицій Конституційного Суду України та оспорюваних норм законів України не є правовим обґрунтуванням неконституційності останніх у розумінні пункту 4 частини першої статті 39, частини першої статті 71 Закону України „Про Конституційний Суд України“ (ухвали Конституційного Суду України від 27 грудня 2011 року № 66-у/2011, від 27 березня 2013 року № 10-у/2013).

(абзац четвертий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпунктів 2–14 пункту 4, підпунктів 2, 6, 7 пункту 6, пунктів 9, 10, 12, підпункту 3 пункту 18, підпункту 2 пункту 22, пунктів 23, 24, підпунктів 3, 4 пункту 25, пунктів 26, 33, 34 розділу І, пункту 11 розділу III „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 21 травня 2015 року № 21-у/2015

 

Крім того, твердження авторів клопотання стосовно того, що, ратифікувавши міжнародні правові акти, які відповідно до статті 9 Конституції України стали частиною національного законодавства, Україна взяла на себе зобов’язання щодо їх виконання, утвердження принципу соціальної держави та визнання обов’язковості юрисдикції Європейського суду з прав людини, не може вважатися правовим обґрунтуванням неконституційності оспорюваних положень Закону, оскільки, як наголосив Конституційний Суд України в Ухвалі від 27 грудня 2011 року № 67-у/2011, до його компетенції не віднесено питання контролю відповідності положень нормативно-правових актів України міжнародним договорам, ратифікованим у визначеному законом порядку.

(абзац п’ятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпунктів 2–14 пункту 4, підпунктів 2, 6, 7 пункту 6, пунктів 9, 10, 12, підпункту 3 пункту 18, підпункту 2 пункту 22, пунктів 23, 24, підпунктів 3, 4 пункту 25, пунктів 26, 33, 34 розділу І, пункту 11 розділу III „Прикінцеві положення“ Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України“ від 21 травня 2015 року № 21-у/2015

 

Отже, суб’єкт права на конституційне подання, стверджуючи про невідповідність оспорюваного правового акта (його окремих положень) Основному Закону України, повинен навести аргументи щодо такої невідповідності виходячи з аналізу конституційних положень, на які він посилається.

(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України „Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян“ від 26 липня 1996 року № 832 від 06 квітня 2016 № 20-у/2016

 

Проте за практикою Конституційного Суду України відсутність у додатках до конституційного подання офіційних юридично значимих документів щодо встановлення факту порушення народними депутатами України конституційної процедури особистого голосування на засіданні Верховної Ради України дає підстави стверджувати, що автори клопотання не навели правового обґрунтування тверджень щодо порушення конституційної процедури ухвалення оспорюваної постанови (Ухвала Конституційного Суду України від 14 червня 2011 року № 18-у/2011).

(абзац п’ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області“ від 12 жовтня 2016 року № 66-у/2016

 

Конституційний Суд України вважає, що відсутність у додатках до конституційного подання офіційних юридично значимих документів щодо встановлення факту порушення народними депутатами України конституційної процедури особистого голосування на засіданні Верховної Ради України дає підстави стверджувати, що в конституційному поданні в цій частині не наведено правового обґрунтування тверджень щодо неконституційності Закону в цілому (ухвали Конституційного Суду України від 14 червня 2011 року № 18-у/2011, від 12 жовтня 2016 року № 66-у/2016).

(абзац третій підпункту 2.1.1 пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 76 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України „Про відновлення довіри до судової влади в Україні“ від 06 липня 2017 року № 12-у/2017

 

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що у розумінні пункту 4 частини другої статті 39, частини першої статті 71 Закону України „Про Конституційний Суд України“ наведення змісту положень законів, цитування окремих приписів Конституції України, правових позицій Конституційного Суду України без викладення аргументів щодо невідповідності Основному Закону України положень закону не може вважатися правовим обґрунтуванням (ухвали від 27 грудня 2011 року № 66-у/2011, від 27 березня 2013 року № 10-у/2013, від 8 липня 2015 року № 29-у/2015, від 4 квітня 2017 року № 4-у/2017).

(абзац четвертий пункту 2 мотивувальної частини)
      Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини шостої статті 96 Кодексу законів про працю України, частини шостої статті 6 Закону України „Про оплату праці“ від 13 липня 2017 року № 14-у/2017

 

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2019 Конституційний Суд України