Текстова версія прямого ефіру з Головою Конституційного Суду України Станіславом Шевчуком на Громадському радіо (26.02.2018)

Версія для друку

Проект

 

Текстова версія прямого ефіру від 26 лютого з Головою Конституційного Суду України Станіславом Шевчуком на Громадському радіо

 

Ведуча – Лариса Денисенко

Станіслав Шевчук  // Громадське радіоКонституційний Суд України нарешті отримав нового голову. Ним став відомий фахівець конституційного і європейського права, доктор юридичних наук  Станіслав Шевчук. З ним говоримо про найближче майбутнє КСУ. Вітаю, пане Станіславе, з обранням і призначенням, а також з ухваленням Регламенту КСУ. Скажіть, будь ласка, чому процес обрання Голови Конституційного Суду України був таким тривалим?

Добрий вечір. Мені приємно завітати в студію Громадського радіо. Дійсно, питання виборів було непростим і довгим. Нагадаю, що в березні 2017 року у Голови Конституційного Суду України закінчився термін перебування на посаді і, відповідно до попереднього Регламенту, протягом двох місяців необхідно було призначити вибори і обрати Голову. Але, була певною мірою незрозуміла ситуація. Тому група суддів звернулася до Голови Суду з проханням призначити вибори. Ми усвідомлювали, що Суд без Голови – це шлях у нікуди. У травні було скликано пленарне засідання, але Голову не обрали. Далі виконувати обов’язки Голови Суду став старший за віком суддя Віктор Кривенко. Але ми з колегами розуміли, що Суд не може працювати без Голови і почали шукати консенсус. Колеги висунули на цю посаду мою кандидатуру, яку було підтримано. За Законом, щоб стати Головою Суду, необхідно 10 голосів суддів. І тепер переді мною стоїть дійсно непросте завдання, особливо в сучасних умовах. Я вважаю, що без Конституційного Суду України немає повноцінної української державності, оскільки Конституційний Суд повинен захищати конституційну демократію.

Ви відомі своєю проєвропейською науковою позицією. Наскільки вона зараз притаманна Конституційному Суду України?    

Це залежить від кожного судді. Сучасний європейський напрям є пріоритетним для Конституційного Суду України. Я маю на увазі декілька важливих рішень, що були прийняті у минулому році. Зокрема, Рішення щодо неконституційності статті 315 КПК, згідно з яким суддя без клопотання прокурора не може продовжувати строк перебування під вартою, бо це суперечить Конституції. Також згадаю Рішення Суду щодо так званого закону про партійну диктатуру. Список партії, з яким вона виходить на вибори, тобто визначена в ньому послідовність кандидатів, не може бути змінена за волюнтаристським рішенням з’їзду партії чи партійних лідерів. Мотивація цих рішень є дуже важливою і сучасною.

Зараз моє завдання як Голови – зробити, щоб таких рішень стало набагато більше. Шлях до цього відкриває прийняття Регламенту. Це дуже важливий процесуальний документ, оскільки він пов’язаний з формуванням сенатів і прийняттям рішень за конституційними скаргами. У нас вже накопичилось 500 скарг, із них 100 підлягають розгляду. Питання в тому, що дуже важливим елементом судової реформи, яка була започаткована Президентом України і підтримана Парламентом, є запровадження інституту конституційної скарги.  Особисто я про це говорю протягом 20 років. Особа може безпосередньо звернутися до Конституційного Суду, якщо її конституційне право порушено. Це, певною мірою, аналогія з Європейським судом з прав людини. До речі, ми і встановили певну послідовність, що конституційні права, які містяться в Конституції,  мають ту ж саму природу, що і в Європейській конвенції з прав людини. Тому усталена практика Європейського суду слугує джерелом тлумачення Конституції України.

У новій редакції Закону України „Про Конституційний Суд України“, ухваленому у липні 2017 року, більше 45 посилань на Регламент Конституційного Суду України, який визначає процесуальні аспекти діяльності Суду. Отже, за відсутності Регламенту постало б питання щодо легітимності ухвалених рішень. Тому ухвалення Регламенту було дуже важливим кроком. Хочу нагадати, що Регламент було ухваленого наступного дня після обрання мене Головою Суду. З текстом документу можна ознайомитися на сайті КСУ.

Як я розумію, було відбраковано чотири п’ятих поданих скарг, тільки 100 будуть розглянуті. Чому так сталося? На Ваш погляд, причиною є те, що люди поки не розібралися з цим інститутом?

У Законі визначено певні критерії, тому необхідно уважно дивитися вимоги Закону. Конституційне правосуддя має свою специфіку. Це необхідно розуміти адвокатам, особливо тим, які займаються справами в Європейському суді з прав людини. Якщо взяти приклад Федерального Конституційного Суду Німеччини, то приблизно 2-3% конституційних скарг розглядаються Судом, а у нас цей показник навіть більший.

Якщо взагалі подивитися на портфель конституційних проваджень, які вже є на балансі Конституційного Суду України, що Вам вбачається найважливішим?  Якщо можна на прикладах. Ви навели кілька рішень, які впливають на правильне усвідомлення свободи та особистої недоторканності, правил поведінки або процедури доброчесності політичних партій. Так само на прикладах поясніть, які дійсно зміни можуть тягти за собою розгляд і ухвалення рішень за конституційними скаргами, які знаходяться у вашому особистому конституційному портфелі?

Специфіка розгляду конституційних скарг – це новий винахід нашої правоохоронної системи. Раніше цього не було. Була загальна ідея, коли права начебто і містились в Конституції України, але щоб їх застосувати в суді, потрібно було прийняти закон. Наприклад, право на свободу слова – потрібен закон про свободу слова. Факт визнання Конституційним Судом України законів неконституційними є свідченням того, що закони також порушують права людини. Інститут конституційної скарги відкриває шлях до розвитку нашої доктрини: як застосувати Конституцію так, щоб методологія, способи і підходи до застосування Конституції наклали чіткі стандарти для законодавця, що йому слід робити, щоб права людини не було порушено. Наприклад, у 2016 році була визнана неконституційною норма закону про релігійні організації, яка вимагала для публічних релігійних зібрань обов’язковий дозвіл від місцевих адміністрацій, хоча Конституцією передбачено тільки повідомляти місцеві адміністрації. Відчуваєте різницю? Звичайно, вона є. З цього питання до нас звернулася Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Але конституційна скарга дозволяє не ставати в чергу до державних органів, хоча Уповноважений робить велику роботу. За результатами розгляду цієї справи ухвалено рішення щодо неконституційності норм відповідного закону, оскільки релігійні зібрання – це ті самі публічні зібрання, як і зібрання іншої тематики.

Якщо говорити в цілому про динаміку ухвалення рішень, наразі відкритим залишається кадрове питання. До речі, до кого це питання: до Президента чи до Парламенту?

І до Президента, і до Парламенту. Ще 4 вакансії суддів Конституційного Суду України мають бути заповнені: дві – за квотою Президента України, 2 – за квотою Верховної Ради України. Суд почне формувати сенати, у сенатах має бути по 9 суддів при кворумі – 6 суддів. Очікується, що Президент України заповнить вакансії суддів за своєю квотою найближчим часом. Що стосується Парламенту, не можу передбачити, але думаю, Парламент також має заповнити, оскільки це необхідно для ефективної роботи Суду.

Мої колеги із „Дзеркала тижня“ нещодавно випустили статтю, де вони зазначили, що Конституційний Суд отямився від сплячки і ставлять так питання, що нібито Президент та Верховна Рада зацікавлені в тому, щоб не призначати суддів?

Сенати необхідно сформувати найближчим часом. Логіка Закону „Про Конституційний Суд України“ полягає в тому, що спочатку треба обрати Голову, який очолює перший Сенат, та його заступника, який очолює другий Сенат. Ні голова, ні заступник не беруть участь у жеребкуванні при розподілі по сенатах. Тобто, зараз важливо обрати заступника, після цього перейти до формування сенатів, а потім – жеребкування. Звичайно бажано для цього, щоб дійсно квоти були заповнені і нові колеги були приведені до присяги.

Якщо, наприклад, на формування сенатів піде місяць, коли реально Конституційний Суд зможе займатися розглядом?

У нас вже відкрито близько 48 проваджень.

Вони знаходяться на підготовчій стадії?

Ні, вже на фінальній. Маються на увазі подання (не конституційні скарги) від Президента України, Верховної Ради України, Уповноваженого ВРУ з прав людини. Тобто подання, проекти щодо яких вже підготовлено, суддями обговорюються концепції. Це стосується справ, провадження за якими відкриті до ухвалення нового Закону. Зараз у нас вже накопичились не тільки скарги, а й подання від органів державної влади.

Скільки їх наразі?

Вже є 10-15 подань плюс 500 скарг. Вони також мають бути розглянуті. Але всі звернення, що надійшли до Суду після прийняття Закону, ще не розглядалися, їх лише було розподіллено суддям-доповідачам, оскільки не сформовано колегії та сенати. У зв’язку з цим, дуже важливою подією є ухвалення Регламенту, що надає змогу формувати робочі органи Суду. Щодо 48 відкритих проваджень, вони будуть розглядатися на пленарних засіданнях Суду найближчим часом.

Наскільки незалежним є сьогодні Конституційний Суд у своїх рішення? Питання від слухачів (Олександр, м. Дніпро).

Найбільший виклик, що постає переді мною, як Головою Конституційного Суду України, полягає у відновленні довіри до цього органу. Зараз, на жаль, немає довіри до Суду, але треба приймати рішення і Суд має бути незалежний. Що стосується тиску, зауважу, що за чотири роки роботи на посаді судді КСУ, в мене не було жодного пресингу ні з боку політиків, ні з боку зовнішніх сил. Я був абсолютно вільний у своїх переконаннях і при голосуванні за рішення.

А якщо повернутися до тих питань, що зараз знаходяться на розгляді Суду, назвіть три головні, на ваш погляд, питання, які можна виокремити? Соціальні питання до них належать?

На першому місці, дійсно, конституційні звернення, подання і скарги щодо соціальних питань. Якщо наводити статистику, то зараз по скаргах, що мені розподілено, сім із десяти торкаються соціальних питань. Це стосується і звернень, поданих до Суду до прийняття Закону: 23 з 48 стосуються соціальних питань. Мова, переважно, йде про будь-які виплати, які держава має забезпечувати: обов’язкового характеру щодо пенсій, оподаткування пенсій, скасування певних пільг, перерозподіл допомоги тощо. Вважається, що ці права має захищати Конституційний Суд. Але виникає дуже серйозна доктринальна проблема. Політики дуже часто користувалися такою можливістю, приймаючи велику кількість законів соціальної спрямованості.

Тобто Ви будете відповідати за популізм інших людей? Чи є вихід?

Вихід завжди є. І це також завдання, яке стоїть перед Конституційним Судом України. Конституція проголошує Україну соціальною державою. Виникає питання, до якої межі вона є соціальною. Маємо шукати підхід зараз і дати чесну відповідь людям. Але це не означає, що ми відмовляємося від того, що Україна соціальна держава. Наш обов’язок – захищати людей в їх соціальних виплатах, дотримуючись балансу. Що стосується другого пріоритету, – це право на свободу і особисту недоторканість. І третім, звичайно, є питання, пов’язане зі свободою слова.

На завершення розмови ведуча подякувала Голові Конституційного Суду України Станіславу Шевчуку за участь у прямому ефірі та побажала успіхів у роботі.

Сайт розроблено за сприяння Координатора проектів ОБСЄ в Україні
© 2018 Конституційний Суд України