17 червня 2026 року

Конституційний Суд України продовжує розвивати співпрацю з європейськими конституційними юрисдикціями та міжнародними інституціями. Такий діалог відкриває можливість долучення до найкращих практик конституційного правосуддя, вивчення досвіду країн ЄС у сфері захисту прав і свобод людини та врахування ефективних підходів щодо адаптації національного законодавства до європейських стандартів.

У межах цієї співпраці 11 червня 2026 року відбулася онлайн-лекція на тему „Конституційне судочинство у Словацькій Республіці“. Основним спікером просвітницького заходу виступив суддя Конституційного Суду Словацької Республіки Ладіслав Дудіч.

Участь у зустрічі взяли судді Конституційного Суду України Оксана Грищук, Віктор Кичун, Петро Філюк, Галина Юровська, а також представники Національної школи суддів України, судді, прокурори, адвокати, науковці, викладачі, аспіранти, студенти правничих факультетів та наймолодші дослідники – учні Малої академії наук.

Суддя Конституційного Суду України Петро Філюк висловив вдячність словацькому колезі за готовність поділитися досвідом із питань конституційного судочинства Словаччини, який є надзвичайно цінним для нашої держави. Він наголосив, що Словаччина та Україна мають багато спільного у питанні розвитку правових систем. Петро Філюк зазначив, що у межах візиту до Конституційного Суду Словацької Республіки, який відбувся у квітні цього року, українські та словацькі судді обговорили актуальні питання конституційного правосуддя, та підкреслив, що подібні заходи зміцнюють міжнародну співпрацю і допомагають знаходити ефективні відповіді на сучасні правові виклики.

Суддя Конституційного Суду України Віктор Кичун також відзначив вагомість вивчення європейського досвіду, що є важливим кроком на шляху України до Європейського Союзу.

Під час просвітницької лекції суддя Ладіслав Дудіч зосередив увагу на історії та розвитку конституційного правосуддя у Словаччині, статусі й повноваженнях Суду, складі та порядку призначення суддів, а також поділився досвідом організації внутрішньої діяльності інституції та окреслив ключову практику органу конституційного контролю Словацької Республіки.

Він зазначив, що словацька модель конституційного контролю базується на класичній європейській концепції відомого правознавця Ганса Кельзена щодо створення спеціалізованого конституційного суду. Історія інституції бере початок ще із 1920 року (часів першої Чехословацької республіки). Сучасний етап розвитку розпочався після ухвалення Конституції Словацької Республіки 1 вересня 1992 року, яка заклала правові основи для незалежної системи конституційного правосуддя. На цій основі 1 січня 1993 року було створено окремий орган конституційного контролю – Конституційний Суд Словацької Республіки, який розпочав свою роботу і продовжує її до сьогодні в місті Кошице.

Судовий орган складається із 13 суддів, які призначаються на 12-річний термін без права повторного переобрання. Доповідач акцентував на вимогах до кандидатів на посаду судді та суб’єктах, які обирають суддів.

Промовець виокремив ключові напрями діяльності Суду. Зокрема, ішлося про здійснення абстрактного контролю (ex post) – перевіряння чинних законів та актів органів влади на відповідність Конституції. У цьому статусі Суд виступає як „негативний законодавець“, маючи право зупиняти дію нормативних актів. Також наголошено на превентивному контролі (ex ante), що передбачає оцінку конституційності міжнародних договорів до їх ратифікації та предмета референдуму до його оголошення. Особливу увагу лектор приділив механізму індивідуального захисту прав фізичних та юридичних осіб – конституційній скарзі. Суд має право скасовувати рішення державних органів та присуджувати належну фінансову компенсацію (справедлива сатисфакція). Водночас тут діє принцип суворої субсидіарності – скаргу можна подати лише після вичерпання всіх інших засобів правового захисту.

Спікер також відзначив, що рішення Конституційного Суду Словаччини є остаточними й не підлягають оскарженню на національному рівні. Єдиним винятком для поновлення провадження є відповідне рішення міжнародного судового органу (зокрема ЄСПЛ), чию юрисдикцію визнає Словацька Республіка. Залежно від типу провадження, рішення мають як загальнообов’язкову силу для всіх (erga omnes), так і індивідуальну силу виключно для сторін конкретного спору (inter partes).

На завершення суддя Галина Юровська, яка модерувала захід, висловила вдячність Ладіславу Дудічу за цікаву й інформативну лекцію, яка дозволила глибше осягнути словацький досвід конституційного контролю.

 

Переглянути лекцію за посиланням: https://youtu.be/16-NpznuZEA

 

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу