19 травня 2026 року

15–16 травня 2026 року в Чернівцях відбувся ІІ Міжнародний науково-практичний семінар-воркшоп „Конституційні засади належної правової процедури: виклики та перспективи євроінтеграції“, спрямований на поглиблене практичне обговорення, обмін досвідом та вироблення рекомендацій щодо реалізації принципу належної правової процедури в умовах євроінтеграційних зобов’язань України, імплементації рішень ЄСПЛ та адаптації національного законодавства до стандартів верховенства права Ради Європи та ОБСЄ.

Вітаючи учасників заходу, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин зазначив, що Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича вже традиційно об’єднав провідних фахівців у сфері конституційного права та суміжних галузей для обговорення актуальних питань, важливих як для правничої науки, так і для практики конституційного судочинства. Він також подякував ректорату та організаторам за високий рівень підготовки заходу і наголосив на актуальності обраного формату, за результатами якого буде напрацьовано конкретні рекомендації за такими стратегічними напрямами, як: гармонізація та захист національної ідентичності; протидія сучасним загрозам правосуддю; цифрова трансформація та штучний інтелект; співпраця та обмін досвідом.

З вітальними словами до учасників семінару також звернулися ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Руслан Білоскурський, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Дмитро Лученко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Валерій Божик, декан юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Віталій Гордєєв, декан юридичного факультету Вільнюського університету Вігіта Вебрайте, професор теорії конституціоналізму Державного університету Північної Парани Фернандо де Бріто Алвес, декан факультету права та адміністративних наук Сучавського університету „Штефан чел Маре“ Ліана-Теодора Паскаріу, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок.

Захід модерувала професорка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професорка юридичного факультету Вільнюського університету Оксана Щербанюк.

Суддя Конституційного Суду України Галина Юровська представила доповідь на тему „Застосування Конституційним Судом України права Європейського Союзу та рішень Суду Справедливості ЄС“.

Галина Юровська зазначила, що в умовах європейської інтеграції України акти права Європейського Союзу та юридичні позиції Суду Справедливості ЄС дедалі частіше використовуються Конституційним Судом України як важливі орієнтири під час здійснення конституційного контролю. Водночас такі джерела розглядаються Судом у взаємозв’язку з положеннями Конституції України, її цінностями та незворотністю європейського і євроатлантичного курсу держави.

Окрему увагу у виступі було приділено рішенням Суду Справедливості ЄС, правові позиції яких знайшли відображення в рішеннях Конституційного Суду України. Зокрема, йшлося про рішення у справі C-337/98 Kingdom of the Netherlands v European Parliament and Council of the European Union, у якому Суд Справедливості ЄС наголосив на значенні людської гідності як складової європейського правопорядку. Цей підхід був урахований Конституційним Судом України у справі щодо перегляду вироку особі, караній на довічне позбавлення волі, де питання можливості перегляду такого покарання розглядалося крізь призму людської гідності, мети покарання та права особи на надію (Рішення від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021).

Також суддя зупинилася на використанні практики Суду Справедливості ЄС у контексті принципу домірності. Зокрема, у справі щодо індивідуалізації юридичної відповідальності за порушення прав споживачів (Рішення від 1 листопада 2023 року № 9-р(ІІ)/2023) Конституційний Суд України звернувся до підходів, сформульованих у рішенні Brunswick Bowling Products v Commission. У цьому зв’язку було наголошено, що санкції та інші заходи державного впливу мають бути дієвими, домірними і стримувальними, але водночас не повинні виходити за межі того, що є необхідним для досягнення правомірної мети.

Доповідачка навела й приклад рішення Суду Справедливості ЄС у справі Karel de Grote – Hogeschool Katholieke Hogeschool Antwerpen VZW v Susan Romy Jozef Kuijpers, яке було враховано Конституційним Судом України в Рішенні від 11 березня 2026 року № 2-р(I)/2026. У цьому контексті йшлося про підходи до визначення правової природи послуг, які може надавати заклад освіти, а також про необхідність оцінки договірних умов із погляду захисту прав особи.

Галина Юровська підкреслила, що звернення до практики Суду Справедливості ЄС не замінює конституційної оцінки, однак дає змогу Конституційному Суду України враховувати європейські правові підходи під час перевірки законів на відповідність Конституції України. Така практика, на її переконання, сприяє гармонізації національного правопорядку з європейськими стандартами та формуванню послідовної конституційної юриспруденції в умовах євроінтеграції України.

Учасники заходу наголосили на важливості подальшого професійного діалогу між суддями, науковцями, представниками органів державної влади та міжнародними експертами щодо розвитку стандартів належної правової процедури в Україні. Такий діалог сприятиме зміцненню конституційних гарантій прав людини, удосконаленню правозастосовної практики та послідовному наближенню української правової системи до європейських стандартів.

Захід організовано Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича спільно з Конституційним Судом України, Програмою підтримки ОБСЄ для України, Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, Навчально-науковим інститутом права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національним університетом „Києво-Могилянська академія“, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Вільнюським університетом, Державним університетом Молдови, Державним університетом Північної Парани, Генуезьким університетом та Сучавським університетом „Штефан чел Маре“.

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу