14 квітня 2026 року

10 квітня 2026 року відбулася тематична діалогова платформа „Правила професійної етики та стандарти відводу/самовідводу судді Конституційного Суду України: обговорення рекомендацій Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ“.

Захід об’єднав суддів Конституційного Суду України та судів системи судоустрою, представників Вищої ради правосуддя, національних і міжнародних експертів з питань незалежності судової влади та суддівської етики.

Відкриваючи форум, виконувач обов’язків Голови Конституційного Суду України Олександр Петришин наголосив, що напрацювання та ухвалення Правил професійної етики судді Конституційного Суду України стали результатом послідовної внутрішньої роботи КСУ у взаємодії з міжнародними партнерами. Він підкреслив, що засади професійної етики суддів мають конституційне підґрунтя і безпосередньо пов’язані з вимогами щодо високого рівня компетентності, моральних якостей, політичної нейтральності та незалежності суддів, а також із гарантіями їхнього захисту від будь-якого впливу.

Олександр Петришин подякував міжнародним партнерам за фахову підтримку на всіх етапах підготовки відповідного документа та зробив акцент на пріоритетності практичного втілення цих стандартів у діяльність Суду. „Подальше вдосконалення етичних стандартів та їхня належна імплементація у щоденну практику є важливими для зміцнення інституційної спроможності органу конституційної юрисдикції“, – зазначив він.

Перша заступниця директора Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ Теа Джаліашвілі акцентувала увагу на тому, що обговорення рекомендацій БДІПЛ щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів є частиною системної роботи, спрямованої на зміцнення суддівської доброчесності, незалежності та суспільної довіри до конституційного правосуддя. Вона наголосила, що дотримання найвищих стандартів неупередженості, незалежності й доброчесності, а також наявність ефективних механізмів запобігання конфлікту інтересів мають ключове значення для збереження легітимності та авторитету органу конституційної юрисдикції. Промовиця зазначила, що незалежність Суду має забезпечуватися не лише на нормативному рівні, а й у практичній площині, де інститут відводу та самовідводу є важливою гарантією як фактичної безсторонності судді, так і сприйняття судового рішення суспільством. Теа Джаліашвілі також підтвердила готовність БДІПЛ ОБСЄ й надалі підтримувати Конституційний Суд України у вдосконаленні етичних і процедурних засад його діяльності.

Спеціальний представник Головування – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні Петр Мареш, звертаючись до учасників, наголосив на особливій ролі Конституційного Суду України в умовах сучасних викликів. Він підкреслив, що у процесі демократичного розвитку та європейської інтеграції України значення конституційного контролю лише зростатиме. Адже саме на рівні конституційного правосуддя вирішуються питання, від яких залежить належне функціонування держави та її конституційного порядку. У цьому контексті, за його словами, професійна якість рішень Суду нерозривно пов’язана з високими етичними стандартами діяльності його суддів. Петер Мареш окремо відзначив важливість взаємодії між КСУ, ОБСЄ, БДІПЛ та Радою Європи у підтримці реформ, спрямованих на зміцнення незалежності, авторитету та ефективності конституційної юстиції.

Програма заходу охопила чотири тематичні сесії. Під час дискусій учасники проаналізували міжнародні стандарти та ключові рекомендації щодо Правил професійної етики судді КСУ. Окрему увагу було приділено основоположним принципам Ради Європи стосовно етичних стандартів та зміцнення інституційної довіри. Крім того, було презентовано ґрунтовне порівняльне дослідження щодо функціонування інституту відводу та самовідводу в діяльності конституційних судів інших країн.

Першу і другу сесії заходу модерував суддя КСУ Олександр Водянніков. Ключовими спікерами виступили спеціалістка із законодавчої підтримки Відділу законодавчої підтримки БДІПЛ Надіка Раджаратнам, експертка БДІПЛ і суддя Конституційного Суду Республіки Хорватія у відставці Славіца Баніч, експертка БДІПЛ, директорка магістерської програми на юридичному факультеті Букінгемського університету (Велика Британія) Джессіка Волш, міжнародна консультантка Ради Європи, професорка права Університету Комплутенсе в Мадриді Лорена Бахмаєр-Вінтер та заступниця Голови Вищої ради правосуддя Оксана Кваша.

Під час робочих сесій учасники детально проаналізували висновок БДІПЛ ОБСЄ щодо Правил професійної етики судді КСУ. Основну увагу було приділено міжнародним стандартам, які слугують гарантом незалежності, безсторонності та доброчесності суддів конституційної юрисдикції. Експерти наголосили, що ухвалення цих Правил є проактивним кроком і важливим елементом інституційного розвитку органу конституційної юрисдикції.

Учасники зазначили, що етичні правила мають слугувати орієнтиром для суддів у складних ситуаціях, сприяти зміцненню професійної культури та запобіжником від впливу на них. Водночас наголошено на важливості чіткого розмежування етичних норм та дисциплінарної відповідальності.

Окремо акцентовано на доцільності підготовки практичних роз’яснень до Правил та запровадження дорадчих підходів, які сприяли б однаковому розумінню й застосуванню етичних стандартів. Відзначено важливість регулярного перегляду таких правил з урахуванням нових викликів, розвитку комунікаційних технологій та потреби в їх належній імплементації у повсякденну діяльність Суду. Учасники також обговорили співвідношення загальних стандартів суддівської етики зі специфікою конституційної юрисдикції. У цьому контексті, зазначено, що інституційна довіра до Суду формується не лише змістом його актів, а й професійною та позапроцесуальною поведінкою суддів.

Третя і четверта сесії, які модерували судді КСУ Олександр Водянніков та Віктор Кичун, були присвячені інституту відводу та самовідводу, зокрема Порівняльній записці щодо застосовних стандартів і регулювання відводів та самовідводів суддів, підготовленій БДІПЛ ОБСЄ. Ключовими спікерами виступили міжнародні експерти БДІПЛ: суддя Конституційного Суду Республіки Хорватія у відставці Славіца Баніч та експерт з питань незалежності судової влади, старший викладач права на юридичному факультеті Букінгемського університету (Велика Британія) Гар Єйн НГ. До дискусії долучилися Голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач та член Вищої ради правосуддя Дмитро Лук’янов.

Під час засідань було презентовано порівняльне дослідження щодо інституту відводу та самовідводу суддів конституційних судів та надані рекомендації. Висвітлено міжнародні стандарти у галузі прав людини щодо незалежності та неупередженості судової влади, надано зміст цим принципам.

Увагу зосереджено на різноманітності моделей правового регулювання відводу в європейських країнах, а також на необхідності у кожному конкретному випадку враховувати характер і ступінь попередньої залученості судді до відповідних правовідносин чи процесів, можливий конфлікт інтересів, вплив таких обставин на сприйняття безсторонності суду та потребу збереження належної інституційної спроможності конституційної юрисдикції.

Окремий блок було присвячено аналізу типових ситуацій, у яких можуть виникати сумніви щодо неупередженості судді конституційного суду. Йшлося, що Суд має оцінити підстави для відводу, а відповідне рішення – бути належно вмотивованим. Загальні або абстрактні твердження без конкретних фактів не можуть вважатися достатніми.

Експерти наголосили на важливості чітких процедур. Питання відводу і самовідводу не є суто процесуальною технікою, а безпосередньо пов’язані з довірою до судової влади та сприйняттям суду як незалежного і безстороннього арбітра. Під час вирішення таких питань мають враховуватися як суб’єктивний аспект (відсутність особистої упередженості судді), так і об’єктивний критерій (наявність або відсутність обставин, здатних викликати обґрунтовані сумніви у його безсторонності з погляду зовнішнього спостерігача).

Окрему увагу було приділено необхідності чіткого врегулювання процедур розгляду заяв про відвід і самовідвід у спосіб, який одночасно гарантував би безсторонність суду та унеможливлював паралізацію його діяльності. Учасники дискусії наголосили на важливості пошуку збалансованих рішень, за яких забезпечення кворуму та безперервності роботи Суду не підривало б фундаментальної вимоги щодо його незалежності та неупередженості.

Підсумовуючи, учасники відзначили вагому роль міжнародної експертної підтримки для подальшого розвитку етичних засад діяльності КСУ. Проведення заходу стало важливим кроком для зміцнення інституційної спроможності Суду та утвердження високих стандартів конституційної юстиції в Україні.

У заході взяли участь представники дипломатичних місій та міжнародних організацій, зокрема, радник Посольства Республіки Австрія в Україні (заступник глави Місії) Даніель Рьотлін, Перший секретар Посольства Королівства Бельгія в Україні Лоренц Герпул, Перший секретар Посольства Республіки Хорватія в Україні Анджєлко Вуятович, радниця Посольства Республіки Словенія в Україні (заступниця глави Місії) Мая Кезуновіч Крашек, Третій секретар Посольства Литовської Республіки в Україні Таурус Дюба, юридичний радник Німецького фонду міжнародної правничої співпраці Геннадій Рижков, менеджерка проєкту Ради Європи „Подальша підтримка реформ конституційної юстиції в Україні“ Сюзанна Мнацаканян, старший проєктний співробітник Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мазурок, старший асистент Проєкту „Посилення конституційного правосуддя: зміцнення потенціалу Конституційного Суду України для просування гендерної рівності, прав людини та верховенства права“ Програми підтримки ОБСЄ для України Дмитро Мельник.

Захід відбувся за підтримки БДІПЛ ОБСЄ, Програми підтримки ОБСЄ для України та Ради Європи.

   

  

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу