26 листопада 2025 року

Другий сенат 26 листопада 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Генієвського Євгена Анатолійовича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Віктор Городовенко виклав зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника. Суддя повідомив, що Генієвський Є.А. звернувся до Конституційного Суду України із клопотанням перевірити на відповідність Конституції України абзац другий частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс).

Абзацом першим частини першої статті 616 Кодексу передбачено, що у разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім визначених у цьому абзаці випадків, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 616 Кодексу „за результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для продовження та/або проходження військової служби за призовом  під  час мобілізації, на особливий період  та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу“.

Заявник зазначає, що абзац другий частини першої статті 616 Кодексу порушує конституційні права обвинуваченого на звернення до суду, оскарження дій/бездіяльності посадових осіб органів прокуратури в суді, основні засади судочинства, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу та змагальність сторін.

На його думку, твердження прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про наявність ризиків, визначених частиною першою статті 177 Кодексу, порушує статтю 62 Конституції України, де зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а ризик – це ймовірність настання тієї чи іншої події, тобто і є припущення, бо ця подія насправді не відбулася. До того ж, відмова в підтримці клопотання обвинуваченого в суді порушує обов’язок (стаття 65 Конституції України) і право громадянина на захист Вітчизни від ворожої агресії, а також статтю 22 Конституції України, де зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Заявник переконаний, що „відмова в скасуванні арешту для продовження військової служби з підстав виконання обвинуваченим свого конституційного обов’язку <…> суперечить положенням як мобілізаційного, так і кримінального процесуального законодавства, та державній політиці в умовах воєнного стану“.

Суддя-доповідач також поінформував про перебіг розгляду відповідної справи в судах системи судоустрою.

Як зазначив суддя-доповідач, на виконання вимог закону про Конституційний Суд України надіслано запити до органів державної влади з метою з’ясування їхньої позиції у цій справі, а також запити до наукових установ щодо висловлювання їх наукового бачення по суті питань, порушених у конституційній скарзі. Про зміст відповідей буде поінформовано суддів на закритій частині пленарного засідання.

Дослідивши матеріали справи, Суд перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Переглянути пленарне засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Відеотрансляція засідань КСУ“ – „Архів відеотрансляцій засідань“.

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу