3 вересня 2025 року

 

Перший сенат 3 вересня 2025 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу Невмержицького Павла Володимировича.

Під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Оксана Грищук виклала зміст конституційної скарги та обґрунтування заявника.

Суддя поінформувала, що заявник звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність Конституції України частини першу, другу статті 45 Закону України „Про Державний бюджет України на 2025 рік“ від 19 листопада 2024 року № 4059–ІХ (далі – Закон № 4059).

Оспорюваними положеннями Закону № 4059 установлено, що „у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв’язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов’язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється“.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що Павло Невмержицький  є пенсіонером, який не працює, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі – Управління), має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Він звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління в якому, зокрема, просив зобов’язати Управління призначити та щомісяця проводити нарахування, виплату ,,підвищення до пенсії“ у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України ,,Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ № 796–ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Житомирський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні його заяви, посилаючись на приписи статті 45 Закону № 4059, та указав, що з 1 січня 2025 року змінено порядок нарахування і виплати ,,підвищення до пенсії“.

Апеляційний суд погодився із висновками Житомирського окружного адміністративного суду, скаргу заявника залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції – без змін. Верховний Суд відмовив заявнику у відкритті касаційного провадження.

На думку автора клопотання, застосовані судами у його справі оспорювані приписи статті 45 Закону є неконституційними, оскільки, зокрема, позбавляють пенсіонерів, які не працюють та які проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, права на майно у вигляді доплати до пенсії та не дозволяють навіть в мінімально потрібному розмірі компенсувати шкоду, заподіяну їхньому здоров’ю; не відповідають принципу юридичної визначеності та порушують легітимні очікування вказаних осіб на отримання відповідних доплат; суперечать конституційному принципу рівності, оскільки встановлюють дискримінацію людей за ознакою ,,статусу особи та постійного місця проживання з 01.01.1993 року“.

Суд дослідив матеріали цієї справи та перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Переглянути відеозапис пленарного засідання можна на офіційному вебсайті Суду в рубриці „Архів відеотрансляцій засідань“.

    

 

Інформує відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу