Олександр Петришин. Конституційний Суд України в умовах воєнного стану і повоєнне відновлення України. Візії майбутнього: конституційний вимір повоєнного відновлення України та європейської інтеграції : збірник матеріалів і тез ІІ Маріупольського конституційного форуму (м. Київ, 06 жовтня 2023 р.). Київ : ВАІТЕ, 2023. С. 122-123.
Анотація:
Автор акцентує, що сьогодні Конституція України є документом установчої сили, що організовує певним чином політичне управління в державі, у цьому сенсі засновує державу, її інститути та їх взаємодію із громадянами. Він зазначає, що у низці рішень Конституційного Суду України окремо наголошено на такому установчому для держави значенні конституційних норм. У Конституції України 1996 р., за прикладом конституцій країн ЄС, міститься норма щодо прямої дії конституційних норм, яка передбачає, що вони безпосередньо регулюють відносини держави і людини, особливо коли йдеться про реалізацію конституційних норм. З іншого боку, конституцію сьогодні не можна розуміти лише як сукупність конкретних норм – правил, адже навіть у країнах писаної конституції вона може складатися із декількох «конституцій» та преамбул до конституцій. У будь-якому випадку конституція прямо або імпліцитно охоплює цінності або загальні принципи права (залежно від термінології). Автор робить висновок щодо особливої важливості захисту конституцій і про необхідність та призначення конституційного контролю в демократичній державі, про конституційні суди, основною функцією яких є якраз захист конституції, які сьогодні обґрунтовано вважаються невід’ємним складником форми державного правління. Підкреслюється, що конституційні суди передусім діють як інституція, що покликана захищати не лише конкретні конституційні норми, а й конституційні цінності: суверенітет, територіальну цілісність, демократію, права людини, верховенство права. [ТЕКСТ]
